Особливості варіабельності серцевого ритму у пацієнтів із фібриляцією передсердь на фоні артеріальної гіпертензії залежно від наявності цукрового діабету 2 типу

Abstract

Мета роботи – оцінити характер і циркадні особливості змін варіабельності серцевого ритму (ВСР) як маркера автономної дисфункції у пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП) на фоні артеріальної гіпертензії (АГ) залежно від наявності цукрового діабету (ЦД) 2 типу та визначити їх клінічні асоціації. Матеріали і методи. Обстежено 42 пацієнти з ФП: 1 група (основна) – 21 хворий із ФП, АГ та ЦД 2 типу; 2 група (порівняння) – 21 особа з ФП, АГ без ЦД 2 типу. Усім пацієнтам проведено загальноклінічне обстеження, а також добове моніторування ЕКГ з оцінкою параметрів ВСР в денний і нічний періоди. Результати. У пацієнтів із ФП на фоні АГ і супутнього ЦД 2 типу частіше визначають персистентну форму аритмії, вищий симптомний статус і більший тромбоемболічний ризик порівняно з хворими без ЦД 2 типу. Такі клінічні особливості поєднуються з достовірним зниженням основних показників ВСР (SDNNi, RMSSD, pNN50, HRV TI, TP), підвищенням індексів регуляторного напруження (SI, IVR, VPR) на фоні зростання співвідношення LF/HF; це свідчило про зміщення вегетативного балансу в бік переважання симпатичних впливів. Найбільш виражені зміни у хворих основної групи зафіксовано у нічний період, що супроводжується згладжуванням циркадного профілю автономної регуляції та зниженням парасимпатичної активності. За результатами кореляційного аналізу, у пацієнтів із ФП на фоні АГ та ЦД 2 типу погіршення глікемічного контролю асоціюється зі зниженням спектральних, часових і геометричних показників ВСР, а також підвищенням індексів напруження регуляторних систем. Aim. To assess the patterns and circadian characteristics of heart rate variability (HRV) as a marker of autonomic dysfunction in patients with atrial fibrillation (AF) and arterial hypertension (AH) depending on the presence of type 2 diabetes mellitus (T2DM), and to determine their clinical associations. Materials and methods. A total of 42 patients with AF were examined: Group 1 (main group) included 21 patients with AF, AH, and T2DM; Group 2 (comparison group) comprised 21 patients with AF and AH without T2DM. All patients underwent comprehensive clinical examination including 24-hour ECG monitoring with the assessment of HRV parameters separately for daytime and nighttime periods. Results. In Group 1, persistent AF was observed more frequently than in Group 2 as was higher symptom burden and greater thromboembolic risk. Compared with Group 2, patients in Group 1 demonstrated significantly lower time-domain HRV indices (SDNNi, RMSSD, pNN50), lower HRV TI and TP, higher regulatory stress indices (SI, IVR, VPR), and an elevated LF/HF ratio, collectively indicating a shift in autonomic balance toward sympathetic predominance. The most pronounced inter-group differences were observed during the nighttime period and were characterized by attenuation of day-to-night variation in HRV indices and reduced nocturnal parasympathetic activity. Correlation analysis in Group 1 revealed significant inverse associations between glycemic control and time-domain, spectral and geometric HRV parameters, as well as direct associations with stress regulatory indices.