Нові уявлення про місце факторів ризику в патогенезі артеріальної гіпертензії

Abstract

Артеріальна гіпертензія продовжує залишатися актуальною проблемою, є поширеною патологією та визначає структуру серцево-судинної захворюваності і смертності. Висока захворюваність на артеріальну гіпертензію серед осіб працездатного віку потребує подальшого вивчення причин і механізмів формування даної патології. Згідно з проаналізованими даними можна зробити висновок, що артеріальна гіпертензія — хронічне захворювання, що характеризується порушенням регуляції артеріального тиску в межах фізіологічних норм і його стійким підвищенням під впливом ординарних факторів ризику, що обумовлюють зрив адаптаційних можливостей регуляції, який відбувається в результаті до кінця не з’ясованих, в основному генетично детермінованих причин, що призводять до ремоделювання резистивних судин, і, як наслідок, викликає ураження серця, головного мозку, нирок, що в кінцевому підсумку викликає передчасну смерть. Тому, щоб запобігти негативному результату хвороби, лікування повинно тривати все життя, тому що відбулися структурні зміни. До того ж зручним маркером ефективності лікування для практичного лікаря є рівень артеріального тиску. Hypertension remains a burning issue, being a common disease that determines the structure of cardiovascular morbidity and mortality. A high incidence of hypertension among people of working age requires further study of the causes and mechanisms of this disease formation. According to the analyzed data it can be concluded that arterial hypertension is a chronic disease that is characterized by impaired regulation of blood pressure within physiological standards and its steady rise under the influence of ordinary risk factors that lead to failure of adaptive capacity regulation, which is due to still unclear, mainly genetically determined causes that lead to remodelling of resistive vessels, and as a result, it causes damage to the heart, brain, kidneys, eventually causing untimely death. Therefore, to prevent negative disease, treatment should last a lifetime, as there have been structural changes. And a convenient marker of treatment efficacy for practitioners is blood pressure level.