Ендоскопічне лікування рефрактерної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби після рукавної резекції шлунка у пацієнтки з цукровим діабетом 2-го типу

Abstract

Резюме. Рукавна резекція шлунка набула значної поширеності серед всіх баріатричних/метаболічних втручань та посідає лідируючі позиції, за даними IFSO. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) після рукавної резекції шлунка може дебютувати як de novo так і прогресувати, а в частини пацієнтів набувати рефрактерного перебігу до інгібіторів протонної помпи. У таких випадках стандартною ревізійною опцією є шунтування шлунка за Ру, однак повторна хірургія не завжди можлива через високий операційний ризик та ятрогенію. Мета дослідження – оцінити можливості ендоскопічного лікування рефрактерної ГЕРХ після рукавної резекції шлунка на тлі цукрового діабету 2-го (ЦД 2) типу в клінічному випадку. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації пацієнтки 52 років із ГЕРХ після відкритої рукавної резекції шлунка та супутнім цукровим діабетом 2-го типу. Оцінювали клінічні прояви, лабораторні дані, результати ВЕГДС, рентгенологічного дослідження та добової імпеданс-рН-метрії, а також результати поетапних ендоскопічних втручань ARMA й антирефлюксна мукозектомія ARMS та їх вплив на якість життя. Resume. Sleeve gastrectomy has become widely adopted among bariatric/metabolic procedures and holds a leading position according to IFSO data. Gastroesophageal reflux disease (GERD) following sleeve gastrectomy can present *de novo* or progress, and in some patients, it becomes refractory to proton pump inhibitors. While Roux-en-Y gastric bypass is the standard revisional option in such cases, repeat surgery is not always feasible due to high operative risk and potential iatrogenic complications. Objective. To evaluate the potential of endoscopic treatment for refractory GERD following sleeve gastrectomy in a patient with type 2 diabetes mellitus (T2DM) through a clinical case study. Materials and Methods. A retrospective analysis was conducted on the medical records of a 52-year-old female patient with GERD following open sleeve gastrectomy and concomitant T2DM. Clinical manifestations, laboratory data, and results from esophagogastroduodenoscopy (EGD), X-ray imaging, and 24-hour impedance-pH monitoring were assessed, alongside the outcomes of staged endoscopic interventions – specifically ARMA (anti-reflux mucosectomy with ablation) and ARMS (anti-reflux mucosectomy) – and their impact on quality of life. Results. Pathological reflux resistant to pharmacological therapy was confirmed in the patient. Due to a history of abdominal surgeries and significant comorbidities, revisional Roux-en-Y gastric bypass was deemed high-risk. Two consecutive ARMA sessions failed to yield a sustained clinical effect or result in the formation of a functional cicatricial antireflux valve. Escalating treatment to ARMS led to the formation of a "cicatricial valve" at the cardia and the complete resolution of primary symptoms, with no early complications. The ARMS procedure resulted in a significant improvement in quality of life, as assessed by the EQ-5D-3L and GerdQ questionnaires. Conclusions. ARMS can be considered an effective minimally invasive option for selected patients with refractory post-bariatric GERD when revision surgery is undesirable or carries a high risk. The findings support the value of a personalized approach to selecting the endoscopic strategy and demonstrate significant quality-of-life improvements in the early postoperative period.