Transformed public health management system of ukraine under current challenges

Abstract

A deep demographic crisis in Ukraine (depopulation, increasing mortality and disability among working-age individuals, mental health crisis), exacerbated by the war, determines the urgent need to optimize the healthcare management system. Implementation of the Law of Ukraine "On the Public Health System" requires shifting away from the traditional medico-centric paradigm and adopting an intersectoral approach based on the "Health in All Policies" principle and modern European standards. To substantiate the foundations of a transformed public health management system based on intersectoral, systemic, and evidence-based approaches under current national challenges. The study is based on the analysis of Ukrainian regulatory acts in public health, WHO conceptual documents, and data from domestic and international scientific publications. Methods of systems analysis, logical generalization, descriptive, structural-functional, and simulation modeling were applied. The architecture of the public health management system was substantiated, encompassing five interconnected blocks: strategic objectives, principles (UHC, subsidiarity, evidence-based practice), directions for analysis and modeling, a two-tier economic mechanism (micro- and macro-levels), and performance criteria. Funding preventive programs was shown to be an investment in human capital with a high return on investment (ROI from 4:1 to 10:1). The feasibility of applying international evidence- based management indicators was proven: DALY (minimizing years of life lost) and QALY (maximizing quality of life). The transformed management system reorients healthcare from treating disease outcomes to systemic risk management and preserving population potential. Practical implementation of the proposed structure will enhance intersectoral collaboration, system resilience to emergencies, and the rational allocation of financial resources. Глибока демографічна криза в Україні (депопуляція, зростання смертності та інвалідизації осіб працездатного віку, криза ментального здоров’я), поглиблена війною, детермінує нагальну необхідність оптимізації системи управління охороною здоров’я. Реалізація Закону України «Про систему суспільного здоров’я» вимагає відходу від традиційної медико-центричної парадигми та впровадження міжсекторального підходу на засадах принципу «Здоров’я у всіх політиках» (Health in All Policies) та сучасних європейських стандартів. Метою роботи є обґрунтування засад трансформованої системи управління громадським здоров’ям на основі міжсекторального, системного та доказового підходів в умовах сучасних викликів в країні. Дослідження базується на аналізі нормативно-правових актів України у сфері суспільного здоров’я, концептуальних документів ВООЗ та даних вітчизняних та зарубіжних наукових публікацій. Застосовано методи системного аналізу, логічного узагальнення, дескриптивного, структурно-функціонального та імітаційного моделювання. Обґрунтовано архітектуру системи управління громадським здоров’ям, яка охоплює п’ять взаємопов’я- заних блоків: стратегічні завдання, принципи (UHC, субсидіарність, доказовість), напрями аналізу та моделювання, двоактний економічний механізм (мікро- та макрорівні) та критерії ефективності. Встановлено, що фінансування профілактичних програм є інвестицією в людський капітал із високим коефіцієнтом повернення в економіку (ROI від 4:1 до 10:1). Доведено доцільність застосування міжнародних індикаторів доказового менеджменту: DALY (мінімізація втрачених років життя) та QALY (максимізація якісного життя). Трансформована система управління забезпечує переорієнтацію охорони здоров’я від лікування наслідків захворювань до системного управління ризиками та збереження популяційного потенціалу. Практичне впровадження запропонованої структури сприятиме підвищенню ефективності міжсекторальної взаємодії, стійкості системи до надзвичайних ситуацій та раціональному розподілу фінансових ресурсів.