|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра акушерства, гінекології та репродуктивної медицини ННІПО >
Наукові праці. (Акушерство ННІПО) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26542
|
| Название: | Оцінка показників альдостерону та антидіуретичного гормону у жінок у програмі допоміжних репродуктивних технологій |
| Другие названия: | Assessment of aldosterone and antidiuretic hormone levels in women undergoing assisted reproductive technology programs |
| Авторы: | Лецин, Денис Валерійович Letsyn, D. V. |
| Ключевые слова: | репродуктивне здоров’я гормональний профіль альдостерон антидіуретичний гормон екстракорпоральне запліднення reproductive health hormonal profile aldosterone antidiuretic hormone in vitro fertilization |
| Дата публикации: | 2026 |
| Библиографическое описание: | Лецин Д. В. Оцінка показників альдостерону та антидіуретичного гормону у жінок у програмі допоміжних репродуктивних технологій / Д. В. Лецин // Вісник проблем біології і медицини. - 2026. - Вип. 3. - С. 309-313. - https://dx.doi.org/10.29254/2077-4214-2026-3-182-309-313. |
| Аннотация: | Метою даного дослідження було визначити концентрацію альдостерону та антидіуретичного гормону
у жінок на підставі визначення клініко-патогенетичної ролі порушень нейроендокринної регуляції водно-
сольового обміну шляхом індивідуалізації медикаментозної корекції у програмі допоміжних репродуктивних
технологій, а також вивчити дані про сучасні методи профілактики та корекції гормональних порушень.
Було обстежено 110 пацієнток у програмі допоміжних репродуктивних технологій. Введення тригера
овуляції у пацієнток І та ІІ підгруп супроводжувалося статистично значущим підвищенням рівнів
альдостерону та антидіуретичного гормону порівняно з вихідними показниками, визначеними на 2–3-й
день менструального циклу. Найбільш виражене підвищення обох гормональних показників спостерігалося
у пацієнток ІІ підгрупи. У пацієнток контрольної групи після проведення внутрішньоматкової інсемінації
відзначалося статистично значуще підвищення концентрації альдостерону та антидіуретичного
гормону, однак менш виражене у порівнянні з пацієнтками І та ІІ підгруп. Отримані результати свідчать
про активацію альдостерон, та вазопресин-опосередкованих механізмів регуляції водно-електролітного
гомеостазу після введення тригера овуляції. Вираженість гормональної відповіді може відображати
особливості системної реакції організму на контрольовану оваріальну стимуляцію та потенційно бути
пов’язаною з розвитком гемодинамічних і водно-електролітних змін. Порівняння пацієнток із ризиком
розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників та пацієнток з синдромом гіперстимуляції яєчників не
виявило статистично значущих відмінностей показникыв альдостерону та антидіуретичного гормону.
Отже, за отриманими даними, ізольоване визначення концентрацій цих гормонів не може розглядатися
як достатній критерій для диференціації пацієнток із ризиком розвитку та сформованим синдромом
гіперстимуляції яєчників. Отримані результати обгрунтовують доцільність подальшого вивчення
ролі альдостерону та антидіуретичного гормону у патогенезі синдрому гіперстимуляції яєчників
та перспективності їх комплексної оцінки разом з клінічними, лабораторними та ультразвуковими
маркерами для прогнозування його розвитку. Abstract. Dysregulation of intravascular volume and water-electrolyte homeostasis plays a significant role
in the pathogenesis of ovarian hyperstimulation syndrome. A reduction in circulating blood volume, resulting
from increased permeability of the microvasculature, can activate neurohumoral mechanisms that maintain
hemodynamics-specifically, the renin-angiotensin-aldosterone system and the antidiuretic hormone system.
Aim of the study is o determine aldosterone and antidiuretic hormone concentrations in women by assessing the
clinical and pathogenetic role of disturbances in the neuroendocrine regulation of water-salt metabolism, with the
aim of individualizing pharmacological correction within assisted reproductive technology programs. 110 patients
who were included in the program of assisted reproductive technologies were examined.
The introduction of an ovulation trigger in patients of subgroups I and II was accompanied by a statistically significant
increase in aldosterone and antidiuretic hormone levels compared to baseline values. The most pronounced
changes in both hormones were observed in patients of subgroup II. In the control group, a significant increase in
aldosterone and antidiuretic hormone levels was also noted following intrauterine insemination, though it was less
pronounced than in patients of the main subgroups. The introduction of an ovulation trigger is accompanied by the
activation of aldosterone, and vasopressin-mediated mechanisms regulating water-electrolyte homeostasis, this
may reflect the body’s systemic response to controlled ovarian stimulation and be associated with a risk of hemodynamic
and water-electrolyte alterations. |
| URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26542 |
| Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Акушерство ННІПО)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|