DSpace О системе DSpace
 

IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра іноземних мов >
Наукові праці. (Іноземні мови) >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/10012

Название: Внесок жінок Балтимора у створення та відкриття медичної школи університету Джонза Гопкінза наприкінці ХІХ ст.
Другие названия: The Baltimore Women’s Contribution to Establishing and Opening of Johns Hopkins University School of Medicine at the End of the 19th century
Авторы: Куліченко, Алла Костянтинівна
Kulichenko, Alla
Ключевые слова: медична школа університету Джонза Гопкінза
заповіт Джонза Гопкінза
створення
відкриття
жінки Балтимора
Мері Елізабет Герретт
гурток «Вечір п’ятниці»
комітет жіночого медичного фонду
підготовчий медичний курс
Johns Hopkins University School of Medicine
will of J. Hopkins
establishing
opening
Baltimore women
Mary Elizabeth Garrett
group “Friday Evening”
Women’s Medical Fund Committee
preliminary medical course
Дата публикации: 2019
Издатель: Запоріжжя : Класичний приватний університет
Библиографическое описание: Куліченко А. К. Внесок жінок Балтимора у створення та відкриття медичної школи університету Джонза Гопкінза наприкінці ХІХ ст. / А. К. Куліченко //Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / [редкол.: А. В. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя : КПУ, 2018. – Вип. 63, – Т. 1. – C. 27-31. DOI 10.32840/1992-5786.2019.63-1.5.
Аннотация: Статтю присвячено висвітленню діяльності жінок Балтимора наприкінці ХІХ ст. З’ясовано, що затримка відкриття медичної школи та лікарні, що за заповітом Джонза Гопкінза мали доповнювати одна одну, була спричинена певними обставинами. По-перше, географічне розташування майбутніх освітньої та соціальної установ уповільнювало будівництво. По-друге, керівництво університету Джонза Гопкінза спіткали фінансові труднощі. Констатовано, що саме друга обставина активізувала діяльність жінок Балтимора. Так, наприкінці 1880-х з’явився жіночий гурток «Вечір п’ятниці». Також встановлено, що зазначений гурток створив жіночу школу Брін-Мор у Балтиморі та активно допомагав іншим американським освітнім закладам. Крім того, у розвідці сфокусовано увагу на відомій персоналії Балтимора кінця ХІХ ст. – Мері Елізабет Герретт. Завдяки її зусиллям було відкрито медичну школу університету Джонза Гопкінза, та американські жінки отримали можливість здобувати медичну освіту й брати участь в інших видах суспільної діяльності на рівні з чоловіками. Варто зазначити, що на чолі з Мері Елізабет Герретт було створено комітет жіночого медичного фонду, який залучив представниць жіночої статі майже з усієї Північної Америки для збору коштів на відкриття медичної школи університету Джонза Гопкінза. З’ясовано, що разом із зібраними необхідними коштами комітет жіночого медичного фонду надав керівництву університету Джонза Гопкінза певні пропозиції щодо здобуття американськими жінками медичної освіти. Проте президент університету Джонза Гопкінза Деніел Койт Гілмен із радою попечителів, не бажаючи йти на поступки, оголосили про досить велику на той час іншу суму, сподіваючись, що жінки Балтимора будуть не в змозі її зібрати. Визначено, що Мері Елізабет Герретт особисто передала необхідні кошти разом із революційними для того часу пропозиціями щодо жіночої медичної освіти. Після довгих численних дискусій та голосування ради попечителів університету Джонза Гопкінза відбулося відкриття медичної школи університету Джонза Гопкінза у 1893 р. зі специфічними для кінця ХІХ ст. умовами для вступу. У подальшому важливого значення набуває з’ясування організаційно-просвітницької діяльності так званої «Великої четвірки» лікарів-засновників медичної школи – Вільяма Велча, Вільяма Ослера, Вільяма Гольстеда та Говарда Келлі наприкінці ХІХ ст. – початку ХХ ст. The article deals with the highlighting of activity of the Baltimore women at the end of the 19th century. It also reveals that there have been two circumstances that have delayed establishing and opening of the School of Medicine and the Hospital. Firstly, the geographical location of future educational and social establishments was unfavorable. Secondly, the leadership of Johns Hopkins University had financial problems. Note that it was the second circumstance that intensified the activities of the Baltimore women. Thus, in the late 1880s, the women group “Friday Evening” appeared. They established the Bryn Mawr School for girls in Baltimore and actively helped other American educational institutions. Moreover, the author focuses on the well-known personality of Baltimore at the end of the 19th century – Mary Elizabeth Garrett. She did her best to open Johns Hopkins University School of Medicine and gave American women an opportunity to obtain medical education and participate in other types of social activities together with men. Besides, Mary Elizabeth Garret organized the Women’s Medical Fund Committee and involved women from almost all of North America to raise funds for the opening of Johns Hopkins University School of Medicine. When the necessary sum of money was collected the Committee provided Johns Hopkins University with it and some propositions concerning medical education for women. However, a president of University Daniel Coit Gilman and the board of trustees didn’t want to involve women into medical education, announcing another sum of money. They hoped that the Baltimore women wouldn’t be able to collect it. Thus, Mary Elizabeth Garrett personally gave both the necessary sum and new proposals for women’s medical education that were revolutionary at that time. After long discussions and voting Johns Hopkins University School of Medicine was opened in 1893 with the specifics admission requirements for the end of the 19th century. On the prospects of further scientific research, we are going to focus on the organizational and educational activities of the “Big Four” that included William Welch, William Osler, William Halsted, and Howard Kelly. They were the most powerful professors in Johns Hopkins University School of Medicine at the end of the 19th century and at the beginning of the 20th century.
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/10012
Располагается в коллекциях:Наукові праці. (Іноземні мови)

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
Куліченко_стаття.pdf9,86 MBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2005 MIT and Hewlett-Packard - Обратная связь