The prognostication of development of respiratory tract bacterial diseases for children of early age

Abstract

The purpose of this study was definition of influence of the modified factors in development of acute pneumonia in children of early age and development of the method of prognostication of disease development. Materials and methods. 89 children of early age with acute bronchopulmonary pathology whose average age was 1.3 ± 0.2 years (47 children with acute bacterial bronchits and 42 children with acute community-acquired pneumonia) were examined. Also we tested the level of 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D), hBPI, cathelicidin LL-37, lactoferrin in blood serum with the help of immunoenzymometric analysis. The significant factors that are most associated with the development of acute pneumonia were revealed using factor analysis. For prognostication of probability of development of an acute pneumonia the equation of logistic regression was used. Determination of quality of the received model of prognostication was conducted by means of the ROC analysis and index of AUC. For assessment of the discriminating ability of model the Gini index was calculated. Results. By results of conducted factor analysis 5 significant factors determining the main part of predictors of development of an acute pneumonia in children of early age, patients with acute inflammatory bronchopulmonary pathology were allocated. The conducted correlation analysis of variables revealed existence of interrelations between prenatal, anamnestic and immune factors which entered further mathematical model of probability of development of an acute pneumonia in children of early age. The statistical importance of the created model was confirmed by Omnibus Test, the diagnostic information content was estimated according to a ROC curve that confirmed high quality of model. Conclusion. On the basis of the conducted factor analysis the most priority predictors of development of an acute pneumonia in children of early age with acute bronchopulmonary pathology who were further included to the mathematical prognostic model of probability of development of the specified disease were allocated. Мета роботи – визначення впливу модифікованих факторів у розвитку гострої пневмонії в дітей раннього віку та розроблення методу прогнозування розвитку захворювання. Матеріали та методи. Обстежили 89 дітей раннього віку з гострою бронхолегеневою патологією, середній вік яких становив 1,3 ± 0,2 року (47 дітей, які хворі на гострий бактеріальний бронхіт, і 42 дітей, які хворі на гостру позалікарняну пневмонію). За допомогою імуноферментного аналізу досліджували вміст у сироватці крові 25-гідроксивітаміну Д (25(ОН) D), hBPI, кателіцидину LL-37, лактоферину. За допомогою факторного аналізу виявили значущі фактори, що найбільше пов’язані з розвитком гострої пневмонії. Для прогнозування ймовірності розвитку гострої пневмонії використовували рівняння логістичної регресії. Якість отриманої моделі прогнозування визначали за допомогою ROC-аналізу та показ¬ника AUC. Для оцінювання дискримінуючої здатності моделі розраховували індекс Gini. Результати. За результатами факторного аналізу виділили 5 значущих факторів, що детермінують основну частину предикторів розвитку гострої пневмонії в дітей раннього віку, які хворі на гостру запальну бронхолегеневу патологію. Кореляційний аналіз змінних показав наявність взаємозв’язків між пренатальними, анамнестичними та імунними факторами, які надалі ввійшли до математичної моделі ймовірності розвитку гострої пневмонії в дітей раннього віку. Статистичну значущість створеної моделі підтверджено Omnibus Test, діагностична інформативність оцінена за даними ROC-кривої, яка підтвердила хорошу якість моделі. Висновки. На підставі факторного аналізу визначили пріоритетні предиктори розвитку гострої пневмонії в дітей ран¬нього віку, які хворі на гостру запальну бронхолегеневу патологію, що надалі ввійшли до математичної моделі прогнозу ймовірності розвитку цього захворювання. Цель работы – определение влияния модифицированных факторов в развитии острой пневмонии у детей раннего возраста и разработка метода прогнозирования развития заболевания. Материалы и методы. Обследовали 89 детей раннего возраста с острой бронхолегочной патологией, средний возраст которых составил 1,3 ± 0,2 года (47 детей с острым бактериальным бронхитом и 42 детей с острой внебольничной пневмонией). С помощью иммуноферментного анализа исследовали содержание в сыворотке крови 25-гидроксивита¬мина Д (25(ОН)D), hBPI, кателицидина LL-37, лактоферрина. С помощью факторного анализа установлены значимые факторы, которые в наибольшей степени связаны с развитием острой пневмонии. Для прогнозирования вероятности развития острой пневмонии было использовано уравнение логистической регрессии. Определение качества получен¬ной модели прогнозирования проводили с помощью ROC-анализа и показателя AUC. Для оценки дискриминирующей способности модели рассчитывался индекс Gini. Результаты. В результате факторного анализа выделили 5 значимых факторов, детерминирующих основную часть предикторов развития острой пневмонии у детей раннего возраста, больных острой воспалительной бронхолегочной патологией. Корреляционный анализ переменных показал наличие взаимосвязей между пренатальными, анамнести¬ческими и иммунными факторами, которые в дальнейшем вошли в математическую модель вероятности развития острой пневмонии у детей раннего возраста. Статистическая значимость созданной модели подтверждена Omnibus Test, диагностическая информативность оценена по данным ROC-кривой, которая подтвердила хорошее качество модели. Выводы. На основании факторного анализа выделены наиболее приоритетные предикторы развития острой пневмонии у детей раннего возраста, больных острой бронхолегочной патологией, которые в дальнейшем вошли в математическую модель прогноза вероятности развития указанного заболевания.