Клініко-катамнестичні та медико-соціальні характеристики періодичних ендогенних психозів як наслідок патоперсонологічних трансформацій (компаративний аналіз)

Abstract

Диференційна діагностика ендогенних психозів з епізодичним перебігом – надзвичайно актуальна проблема сучасної психіатрії з огляду на наявний патоморфоз психічних захворювань і незначну вираженість стійких клінічних маркерів після перших епізодів захворювання. Правильна та своєчасна диференційна діагностика цих станів визначає адекватність терапевтичних і соціально-реабілітаційних впливів не тільки в період загострень захворювання, але і в час між нападами психозу для збереження соціальної адаптації пацієнтів. Мета роботи – проведення компаративного аналізу клініко-катамнестичних і медико-соціальних характеристик станів ремісії в пацієнтів, які страждають на шизофренію, шизоафективний розлад (ШАР) та афективні розлади (АР). Матеріали та методи. На базі Обласної клінічної психіатричної лікарні (м. Запоріжжя) обстежили 221 пацієнта: 49 осіб, які страждають на АР (31 пацієнт із діагнозом біполярний афективний розлад і 18 із діагнозом рекурентний депресивний розлад); 76 хворих із встановленим діагнозом шизоафективний розлад; 96 пацієнтів із діагнозом параноїдна шизофренія, епізодичний тип перебігу, в яких структура епізодів хвороби відрізнялася вираженим афективним компонентом. Обов’язковий критерій залучення – стан клінічної ремісії з редукцією психотичної симптоматики. Основні методи дослідження: клініко-катамнестичний, клініко-психопатологічний, медико-статистичний аналіз. Дифференциальная диагностика эндогенных психозов с эпизодическим течением – чрезвычайно актуальная проблема современной психиатрии ввиду патоморфоза психических заболеваний и незначительной выраженности стойких клинических маркеров после первых эпизодов заболевания. Правильная и своевременная диагностика этих состояний определяет адекватность терапевтических и социально-реабилитационных влияний не только в период обострений заболевания, но и в период между приступами психоза для сохранения социальной адаптации пациентов. Цель работы – проведение компаративного анализа клинико-катамнестических и медико-социальных характеристик состояний ремиссии у пациентов, страдающих шизофренией, шизоаффективным расстройством (ШАР) и аффективными расстройствами (АР). Материалы и методы. На базе Областной клинической психиатрической больницы (г. Запорожье) обследовали 221 пациента: 49 человек, страдающих АР (31 пациент с диагнозом биполярное аффективное расстройство и 18 с диагнозом рекуррентное депрессивное расстройство); 76 больных с установленным диагнозом шизоаффективное расстройство; 96 пациентов с диагнозом параноидная шизофрения, эпизодический тип течения, у которых структура эпизодов болезни отличалась выраженным аффективным компонентом. Обязательный критерий включения в выборку – состояние клинической ремиссии с редукцией психотической симптоматики. Основные методы исследования: клинико-катамнестический, клинико-психопатологический, медико-статистический анализ. Differential diagnosis of endogenous psychoses with episodic course is an extremely relevant issue of modern psychiatry due to the pathomorphosis of mental illnesses and subclinical persistence of clinical markers after the first episodes of the disease. Correct and timely diagnosis of these conditions determines the adequacy of therapeutic and socio-rehabilitation influences not only during disease exacerbations, but also in the period between bouts of psychosis in order to preserve the social adaptation of patients. The purpose of this study was to perform a comparative analysis of the clinical-catamnestic and medico-social characteristics of remission in patients with schizophrenia, schizoaffective disorder (SAD) and affective disorders (AD). Contingents and methods. A total of 221 patients were examined on the basis of the Regional Clinical Psychiatric Hospital (Zaporizhzhіa), 49 of whom were with AD (31 patients with a diagnosis of “bipolar affective disorder” and 18 with a diagnosis of “recurrent depressive disorder”), 76 patients were diagnosed with “schizoaffective disorder” and 96 patients were diagnosed with “paranoid schizophrenia, episodic course” having a pronounced affective component in the structure of psychotic episodes. An obligatory criterion for inclusion was the state of clinical remission with psychotic symptoms reduction. The main methods of the study were clinical-catamnestic and clinical-psychopathological as well as medical statistical analysis.