Клініко-психопатологічна характеристика ремісії шизоафективного та афективних розладів у контексті постманіфестних патоперсонологічних трансформацій (порівняльний клініко-етологічний аналіз)

Abstract

Актуальність. Проведення диференційної діагностики на початку розвитку ендогенного психозу та чітке визначення нозологічної належності дасть можливість оптимізувати терапевтичні та соціально-реабілітаційні заходи для підвищення рівня соціальної адаптації та якості життя пацієнтів. Визначення нозоспецифічних маркерів невербальної поведінки як ознак постманіфестних патоперсонологічних трансформацій при шизоафективному розладі та афективних розладах розширить теоретичні уявлення про ці захворювання та дасть можливість проводити диференційну діагностику високого рівня достовірності. Мета – вивчення клініко-психопатологічних (з використанням клініко-етологічного методу) характеристик станів ремісії у пацієнтів, які страждають на шизоафективний розлад та афективні розлади. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 148 пацієнтів Запорізької обласної клінічної психіатричної лікарні, які страждають на шизоафективний розлад (81 особа) та афективні розлади (67 осіб), у стані ремісії. Методи дослідження – клініко-катамнестичний, клініко-психопатологічний та клініко-етологічний, а також медико-статистичний аналіз. Результати. Пацієнти, що страждають на шизоафективний розлад, у соціально-комунікативній поведінці демонструють специфічний комплекс невербальних поведінкових компонентів, який характеризується значним вмістом агресивно-попереджувальних елементів. У пацієнтів з афективними розладами наявні невербальні ознаки субклінічних тривожно-депресивних проявів. Висновки. Отримані результати свідчать про наявність ознак нозоспецифічних постманіфестних патоперсонологічних трансформацій та можуть бути використані для диференційної діагностики. Актуальность. Проведение дифференциальной диагностики на начальном этапе развития эндогенного психоза и четкое определение нозологической принадлежности позволит оптимизировать терапевтические и социально-реабилитационные мероприятия для повышения уровня социальной адаптации и качества жизни пациентов. Определение нозоспецифических маркеров невербального поведения как признаков устойчивых патоперсонологических трансформаций при шизоаффективном расстройстве и аффективных расстройствах расширит теоретические представления об этих заболеваниях и позволит проводить дифференциальную диагностику высокого уровня достоверности. Цель – изучение клинико-психопатологических (с использованием клинико-этологического метода) характеристик состояний ремиссии у пациентов, страдающих шизоаффективным расстройством и аффективными расстройствами. Материалы и методы. Проведено комплексное обследование 148 пациентов Запорожской областной клинической психиатрической больницы, страдающих шизоаффективным расстройством (81 человек) и аффективными расстройствами (67 человек), в период ремиссии. Методы исследования – клинико-катамнестический, клинико-психопатологический и клинико-этологический, а также медико-статистический анализ. Результаты. Пациенты, страдающие шизоаффективным расстройством, при социально-коммуникативном поведении демонстрируют специфический комплекс невербальных поведенческих компонентов, характеризующийся значительным содержанием агрессивно-предупредительных элементов. У пациентов с аффективными расстройствами выявлены невербальные признаки субклинических тревожно-депрессивных проявлений. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о наличии нозоспецифических постманифестных патоперсонологических трансформаций и могут быть использованы для дифференциальной диагностики. Background. Conducting differential diagnostics at the beginning of the development of endogenous psychosis and a clear definition of nosological affiliation will enable to optimize therapeutic and social rehabilitation measures in order to increase the level of social adaptation and quality of life of patients. Determination of nosospecific markers of nonverbal behavior as signs of pathopersonological transformations in schizoaffective disorder and affective disorders in post-manifestation period will broaden the theoretical understanding of these diseases and provide an opportunity to conduct diff erential diagnosis of a high level of reliability. The objective of the work is the study of clinical and psychopathological (using the clinical-ethological method) characteristics of remission states in patients suffering from schizoaffective disorder and affective disorders. Materials and methods. A comprehensive survey was conducted of 148 patients of the Zaporizhzhia Regional Clinical Psychiatric Hospital suffering from schizoaffective disorder (81 persons) and affective disorders (67 persons) during remission. Methods of research: clinical-catamnestic, clinical-psychopathological and clinical-ethological, as well as medical-statistical analysis. Results. Patients suffering from schizoaffective disorder, during social-communicative behavior, demonstrate a specific complex of nonverbal behavioral components that is characterized by a significant content of aggressive and preventive elements. Nonverbal signs of subclinical anxiety-depressive manifestations were revealed in patients with affective disorders. Conclusions. The obtained results indicate the presence of nosospecific pathopersonological transformations in post-manifestation period and can be used for differential diagnosis.