Нові можливості удосконалення антибактеріальної терапії тяжких абдомінальних інфекцій у дітей

Abstract

Одним з напрямків оптимізації антибактеріальної терапії тяжких абдомінальних інфекцій є використання нових препаратів, що мають широкий спектр антимікробної дії. Мета роботи. Встановити можливості удосконалення антибактеріальної терапії при тяжких гнійно-запальних захворюваннях черевної порожнини у дітей. Матеріали та методи. У дослідженні приймали участь 23 дитини 3-17 років, які знаходились у відділенні інтенсивної терапії з приводу тяжких абдомінальних інфекцій. До першої групи (n=12) входили діти, які одержували в післяопераційному періоді стандартну антибактеріальну терапію – цефтриаксон, амікацин та метронідазол. Другу групу (n=11) склали діти, що отримували монотерапію піперацилін/тазобактамом. Результати та обговорення. При проведенні мікробіологічного дослідження грамнегативна флора складала 75%. Найчастіше виділялися Pseudomonas aeruginosa (33%); клебсієла (17%), -гемолітичні стрептококи (17%), кишкова паличка, цитробактер, протей та ентерокок (по 8%). Більшість мікроорганізмів була чутливою до карбапенемів (80%) та до амікацину (80%). Чутливість до цефалоспоринів була від 40 до 57%. Чутливість до захищених пеніцилінів була низькою, окрім піперациліну/тазобактаму, до якого чутливими виявились (85%) мікроорганізмів. Введение. Одним из направлений оптимизации антибактериальной терапии тяжелых абдоминальных инфекций является использование новых препаратов, обладающих широким спектром антимикробного действия.

Introduction. One of the directions of the antibacterial therapy of severe abdominal infections optimization is the use of new drugs that have a wide spectrum of antimicrobial activity. Purpose of the work. To investigate the opportunities for antibacterial therapy improving in severe purulent inflammatory diseases of the abdominal cavity in children. Materials and methods. The study involved 23 children aged 3-17 years who were in the intensive care unit for severe abdominal infections. The first group (n=12) included children who received standard antibacterial therapy in the postoperative period - ceftriaxone, amikacin and metronidazole. The second group (n=11) consisted of children who received monotherapy with piperacillin/tazobactam. Results and discussion. When conducting a microbiological study, the gram-negative flora was 75%. The most common were Pseudomonas aeruginosa (33%); Klebsiella (17%), -hemolytic Streptococci (17%), E. coli, Cytrobacter, Proteus and Enterococcus (8% each). Most microorganisms were sensitive to carbapenems (80%) and to amikacin (80%). The sensitivity to cephalosporins was from 40 to 57%. Sensitivity to protected penicillins was low, except for piperacillin / tazobactam, which was found to be active against 85% of microorganisms.

Цель работы. Установить возможности усовершенствования антибактериальной терапии при тяжелых гнойно-воспалительных заболеваниях брюшной полости у детей. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 23 ребенка 3-17 лет, находившихся в отделении интенсивной терапии по поводу тяжелых абдоминальных инфекций. В первую группу (n=12) входили дети, которые получали в послеоперационном периоде стандартную антибактериальную терапию – цефтриаксон, амикацин и метронидазол. Вторую группу (n=11) составили дети, получавшие монотерапию пиперациллин/тазобактамом. Результаты и обсуждение. При проведении микробиологического исследования грамотрицательная флора составляла 75%. Чаще всего выделялись Pseudomonas aeruginosa (33%); клебсиелла (17%), -гемолитические стрептококки (17%), кишечная палочка, цитробактер, протей и энтерококк (по 8%). Большинство микроорганизмов были чувствительны к карбапенемам (80%) и к амикацину (80%). Чувствительность к цефалоспоринам была от 40 до 57%. Чувствительность к защищенным пенициллинам была низкой, кроме пиперациллина/тазобактама, к которому чувствительными оказались 85% микроорганизмов.