Clinical description of measles complications in adults in connection with changes in the functional state of the autonomic nervous system

Abstract

Aim of the work – to analyze measles complications in adults depending on the severity of the course and to find out their relationship with the functional state of the autonomic nervous system. Results. Clinical manifestations of measles in adults under present conditions retain typical signs, but the feature is the preservation of Filatov–Koplik sign in the period of rashes (77.1 %). In severe course of measles more often (P < 0.01), than with a moderate course, scleroconjunctivitis with eye irritation, hoarseness, hemorrhagic manifestations, nausea, vomiting is recorded, the period of fever is prolonger. In most adult patients, measles had a complicated course (70.5 %), with the spectrum of complications mainly represented by the damage of the respiratory system (61.4 %) and the gastrointestinal tract (43.8 %). The frequency of development of complications and their range clearly depended on the severity of the disease. Complications such as bronchitis (P < 0.05) and pneumonia (P < 0.0001) were more common in patients with severe course of measles. Some patients with a severe course of measles developed such complications as pulmonary edema and left lung atelectasis. The most severe complications from the respiratory organs arose in pregnant women. Gastrointestinal complications such as hepatitis and enteritis were recorded in 43.8 % of patients with measles, and the frequency of their development was also dependent on the severity of the disease (P < 0.01). The Mallory–Weiss syndrome was detected in one patient with a severe course of measles. Analysis of HRV indicators in adult patients with measles showed that in the presence of complications, the functional state of the ANS is characterized by a decrease in power in all regulatory units with the development of imbalance in the direction of sympathicotonia, compared with healthy people (P < 0.01). In patients with a complicated course of measles, indicators that characterize the total power of vegetative regulation, the parameter characterizing the humoral effects on the ANS (VLF), were lower (P < 0.05), and part of the sympathetic effects in the general spectrum of vegetative regulation is higher (P < 0.05) than in patients without complications of this infection. Conclusions. Clinical manifestations of measles in adults under present conditions remain typical, but in most adult patients (70.5 %) measles has a complicated character. The complications from the respiratory system (61.4 %) and the gastrointestinal tract (43.8 %) are often recorded, the frequency and spectrum of which depend on the severity of the disease. Complications from the nervous system and the organs of vision develop in single adult patients with severe course of measles. Disorders of ANS functional state play a role in depending of measles complications in adults. In the presence of complications, the functional state of ANS is characterized by a decrease in power in all regulatory units with the development of imbalance in the direction of sympathicotonia. Мета роботи – проаналізувати ускладнення кору в дорослих залежно від тяжкості перебігу та з’ясувати їхній взаємозв’язок із функціональним станом вегетативної нервової системи. Результати. Клініка кору в дорослих у сучасних умовах зберігає типові ознаки, особливістю перебігу є збереження симптому Філатова–Копліка в період висипань (77,1 %). Під час тяжкого перебігу частіше (р < 0,01), ніж при середньотяжкому, реєструють склерокон’юнктивіт із різями в очах, осиплість голосу, геморагічні прояви, нудоту, блювоту, тривалішим є період гарячки. У більшості дорослих хворих кір мав ускладнений перебіг (70,5 %), спектр ускладнень представлений переважно ураженням органів дихальної системи (61,4 %) та шлунково-кишкового тракту (43,8 %). Частота розвитку ускладнень і їхній спектр чітко залежали від тяжкості перебігу захворювання. Ускладнення, як-от бронхіт (р < 0,05) та пневмонія (р < 0,0001), частіше виникали у хворих із тяжким перебігом кору. В окремих хворих із тяжким перебігом кору розвинулись такі ускладнення, як набряк легень та ателектаз лівої легені. Найтяжчі ускладнення з боку органів дихання виникли у вагітних. Ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту, як-от гепатит та ентерит, зафіксовані в 43,8 % хворих на кір, а частота їхнього розвитку також залежала від тяжкості перебігу захворювання (р < 0,01). Синдром Мелорі–Вейса виявили в одного хворого з тяжким перебігом кору. Аналіз показників ВРС у дорослих хворих на кір показав, що за наявності ускладнень функціональний стан ВНС характеризується зниженням потужності в усіх ланках регуляції з розвитком дисбалансу в бік симпатикотонії порівняно зі здоровими (р < 0,01). У хворих з ускладненим перебігом кору показники, що характеризують загальну потужність вегетативної регуляції (SDNN, Total power), параметр, що характеризує гуморальні впливи на ВНС (VLF), виявилися нижче (р < 0,05), а частка симпатичних впливів у загальному спектрі вегетативної регуляції (LF norm) – вище (р < 0,05), ніж у пацієнтів без ускладнень цієї інфекції. Висновки. Клінічні прояви кору в дорослих нині зберігають типові ознаки, але в більшості дорослих хворих (70,5 %) кір має ускладнений характер. Найчастіше реєструють ускладнення з боку дихальної системи (61,4 %) та шлунково-кишкового тракту (43,8 %), частота та спектр яких залежить від тяжкості перебігу захворювання. Ускладнення з боку нервової системи та органів зору розвиваються в поодиноких хворих дорослих за умов тяжкого перебігу кору. Порушення функціонального стану ВНС відіграють певну роль у формуванні ускладнень кору в дорослих. За наявності ускладнень функціональний стан ВНС характеризується зниженням потужності в усіх ланках регуляції з розвитком дисбалансу в бік симпатикотонії. Цель работы – проанализировать осложнения кори у взрослых в зависимости от тяжести течения и выяснить их взаимосвязь с функциональным состоянием вегетативной нервной системы. Результаты. Клинические проявления кори у взрослых сохраняют типичные признаки, особенностью течения является сохранение симптома Филатова–Коплика в период высыпаний (77,1 %). При тяжелом течении кори чаще (р < 0,01), чем при среднетяжелом регистрировали склероконъюнктивит с резями в глазах, осиплость голоса, геморрагическую сыпь, тошноту, рвоту, более длительный лихорадочный период. У большинства взрослых корь протекала с осложнениями (70,5 %), спектр осложнений представлен преимущественно поражением органов дыхательной системы (61,4 %) и желудочно-кишечного тракта (43,8 %). Частота развития осложнений и их спектр зависели от тяжести течения заболевания. Бронхит (р < 0,05) и пневмония (р < 0,0001) чаще возникали у больных с тяжелым течением кори. У отдельных пациентов с тяжелым течением кори развились отек легких и ателектаз левого легкого. Наиболее тяжелые осложнения со стороны органов дыхания отмечены у беременных. Осложнения со стороны желудочно-кишечного тракта, такие как гепатит и энтерит зафиксированы у 43,8 % больных корью, а частота их развития также зависела от тяжести течения заболевания (р < 0,01). Синдром Мэллори–Вейсса установлен у одного больного с тяжелым течением кори. Анализ показателей ВРС у взрослых больных корью показал, что при наличии осложнений функциональное состояние ВНС характеризуется снижением мощности во всех ветвях регуляции с развитием дисбаланса в сторону симпатикотонии по сравнению со здоровыми (р < 0,01). У больных с осложненным течением кори показатели, которые характеризуют общую мощность вегетативной регуляции (SDNN, Total power), параметр, характеризующий гуморальные влияния на ВНС (VLF), были ниже (р < 0,05), а доля симпатических влияний в спектре вегетативной регуляции (LF norm) выше (р < 0,05), чем у больных без осложнений. Выводы. Клиника кори у взрослых сохраняет типичные признаки, однако у большинства пациентов (70,5 %) развиваются осложнения. Наиболее часто регистрируют осложнения со стороны дыхательной системы (61,4 %) и желудочно-кишечного тракта (43,8 %), частота и спектр которых зависит от тяжести течения заболевания. Осложнения со стороны нервной системы и органов зрения развиваются у единичных взрослых пациентов при тяжелом течении кори. Нарушения функционального состояния ВНС играют определенную роль в формировании осложнений кори у взрослых. При наличии осложнений функциональное состояние ВНС характеризуется снижением мощности во всех ветвях регуляции с развитием дисбаланса в сторону симпатикотонии.