Клінічна ефективність екзогенного L-аргініну у хворих на гіпертонічну хворобу на тлі хронічного обструктивного захворювання легень

Abstract

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і гіпертонічна хвороба (ГХ) – одна з поширених, провідних проблем практичної охорони здоров’я. Мета роботи – оцінювання клінічної ефективності засобу метаболічної корекції (Тівортін) у комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень за наявності гіпертонічної хвороби. Матеріали та методи. Обстежили 23 осіб, які хворі (основна група) на ГХ ІІ стадії з рівнем артеріальної гіпертензії I–III ступеня та із ХОЗЛ ІІ стадії без клінічно значущої супутньої патології, середній вік 51,72 ± 1,22 року, із різним кардіова¬скулярним ризиком, без адекватної систематичної антигіпертензивної терапії; 82,6 % – активні курці, індекс пачко-років – 17,23 ± 2,69, шкідливий професійний фактор (виробничий) відзначили 23,53 % осіб. Усі хворі основної групи приймали L-аргінін аспартат у вигляді 4,2 % розчину внутрішньовенно по 100 мл 1 раз на добу (курс 10–12 днів) із переходом надалі на розчин для перорального застосування по 10 мл 5 разів на добу (курс – 3 міс. ± 3 доби). Обстежили також (початково та через 3 місяці) групу порівняння (n = 15, вік – 49,15 ± 1,40 року), що зіставна за клініко-демографічними показниками з основною групою. Особи з групи порівняння отримували аналогічну традиційну терапію ГХ і ХОЗЛ без застосування метаболітотропного препарату – екзогенного L-аргініну Тівортін. Діагностику ХОЗЛ і ГХ здійснили на підставі загальноприйнятих критеріїв. Параметри якості життя оцінювали згідно з «Коротким опитувальником оцінки статусу здоров’я» SF-36. Метаболізм глутатіону та стан тіол-дисульфідного балансу вивчали за вмістом окисленого та відновленого глутатіону, активності ферментів – глутатіон-S-трансферази, глутатіонредуктази та глутатіон пероксидази в сироватці крові. Вміст ST2, CASPASE-7 і CASPASE-9 у крові визначали, використовуючи відповідні тест-системи ІФА. Результати. Призначення L-аргініну сприяло пригніченню оксидативного стресу та відновленню тіол-дисульфідного балансу і, як результат названих процесів, гальмувало апоптотичні процеси в організмі пацієнтів із коморбідністю. Рівень експресії білка ST2 після лікування пацієнтів із ГХ і ХОЗЛ Тівортіном зменшився вдвічі, а компенсаторна можливість організму хворого, котра полягає у включенні кардіозахисного сигнального каскаду запобігання фіброзу та ремоделюванню серця, оптимальним шляхом буде реалізована саме після експериментального лікування. Крім регресу клінічних симптомів, нормалізації артеріального тиску та поліпшення бронхіальної прохідності на тлі зниження рівня активності апоптотичних маркерів спостерігали відновлення якості життя, фізичного та психосоціального статусу. Висновки. Додаткове призначення L-аргініну на тлі традиційної терапії ХОЗЛ і ГХ сприяє суттєвішому та вірогідному пригніченню оксидативного стресу та відновленню тіол-дисульфідного балансу, а отже гальмує інтенсифікацію процесів апоптозу в пацієнтів із коморбідністю, яку аналізували. Крім регресу клінічних симптомів, нормалізації артеріального тиску і поліпшення бронхіальної прохідності на тлі зниження рівня активності апоптотичних маркерів, встановили вірогідне відновлення якості життя, фізичного і психосоціального статусу. Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) и гипертоническая болезнь (ГБ) – одна из распространенных, ведущих и актуальных проблем практического здравоохранения. Цель работы – оценка клинической эффективности средства метаболической коррекции (Тивортин) в комплексном лечении больных хроническим обструктивным заболеванием легких при наличии гипертонической болезни. Материалы и методы. Обследовали 23 больных (основная группа) с диагнозом ГБ II стадии с уровнем артериальной гипертензии I–III степени и ХОЗЛ II стадии без клинически значимой сопутствующей патологии, средний возраст – 51,72 ± 1,22, с различным кардиоваскулярным риском, без адекватной систематической антигипертензивной терапии; 82,6 % – активные курильщики, индекс пачко-лет – 17,23 ± 2,69, на профессиональный фактор (производственный) указали 23,53 % обследованных. Все больные основной группы принимали L-аргинин аспартат в виде 4,2 % раство¬ра внутривенно по 100 мл 1 раз в сутки (курс 10–12 дней) с последующим переходом на раствор для перорального применения по 10 мл 5 раз в сутки (курс 3 мес. ± 3 суток). Также обследовали (изначально и через 3 мес.) группу сравнения (n = 15, возраст – 49,15 ± 1,40 года), сопоставимую по клинико-демографическим показателям с основной группой. Обследованные из группы сравнения получали аналогичную традиционную терапию ГБ и ХОЗЛ без при¬менения метаболитотропного препарата – экзогенного L-аргинина Тивортин. Диагностику ХОЗЛ и ГБ проводили на основании общепринятых критериев. Параметры качества жизни оценивали согласно «Краткого опросника оценки статуса здоровья» SF-36. Метаболизм глутатиона и состояние тиол-дисульфидного баланса изучали по содержанию окисленного и восстановленного глутатиона и активности ферментов – глутатион-S-трансферазы, глутатионредуктазы и глутатион пероксидазы в сыворотке крови. Содержание ST2, CASPASE-7 и CASPASE-9 в крови определяли с использованием соответствующих тест-систем ИФА. Результаты. Назначение L-аргинина способствовало подавлению оксидативного стресса и восстановлению тиол-дисульфидного баланса и, как результат вышеуказанных процессов, тормозило апоптоз в организме пациентов с комор¬бидностью. Уровень экспрессии белка ST2 после лечения пациентов с ГБ и ХОЗЛ Тивортином уменьшился в два раза, а компенсаторная возможность организма больного, которая заключается во включении кардиозащитного сигнального каскада предотвращения фиброза и ремоделирования сердца наиболее оптимальным путем будет реализована именно после проведения экспериментального лечения. Кроме регресса клинических симптомов, нормализации артериального давления и улучшения бронхиальной проходимости на фоне снижения уровня активности апоптотических маркеров, наблюдается восстановление качества жизни, как физического, так и психосоциального статуса. Выводы. Дополнительное назначение L-аргинина на фоне традиционной терапии ХОЗЛ и ГБ способствует более значимому и достоверному угнетению оксидативного стресса и восстановлению тиол-дисульфидного баланса и, как результат вышеуказанных процессов, тормозит интенсификацию процессов апоптоза у пациентов с указанной коморбидностью. Кроме регресса клинических симптомов, нормализации артериального давления и улучшения бронхиальной проходимости на фоне снижения уровня активности апоптотических маркеров, наблюдается достоверное восстановление качества жизни, как физического, так и психосоциального статуса. Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and essential hypertension (EH) are one of the most common, leading and current problems of practical public health. The purpose of this study was to evaluate the clinical efficacy of the metabolic correction agent (“Tivortin”) in the complex treatment of patients with COPD in the presence of EH. Materials and methods. We examined 23 patients with the diagnosis of EH stage II and COPD stage II as the main group, mean age 51.72 ± 1.22; various cardiovascular risk, without adequate systematic antihypertensive therapy; disease duration – 7.52 ± 1.14; 82.6 % – active smokers, pack-years index – 17.23 ± 2.69. All patients of the main group took L-arginine aspartate in the form of a 4.2 % solution intravenously, 100 ml 1 time per day (course of 10–12 days) with the subsequent transfer to the solution for oral administration of 10 ml 5 times a day (course of 3 months ± 3 days). The comparison group (n = 15, age 49.15 ± 1.40), comparable in clinical and demographic parameters to the main group, was also studied (initially and after 3 months) and received similar traditional therapy for EH and COPD without the use of a metabolite drug – exogenous L-arginine “Tivortin”. Diagnosis of COPD and hypertension was carried out on the basis of generally accepted criteria. The quality of life (QOL) parameters were assessed according to the SF-36 “Short Health Assessment Questionnaire”. The metabolism of glutathione and the state of the thiol-disulfide balance was studied by the content of oxidized and reduced glutathione and the activity of the enzymes glutathione-S-transferase, glutathione reductase and glutathione peroxidase in the blood serum. The content of ST2, CASPASE-7 and CASPASE-9 in the blood was determined using the appropriate ELISA test systems. Results. The administration of L-arginine contributed to the suppression of oxidative stress and the restoration of the thiol-disulfide balance and, as a result of the above processes, inhibited the apoptosis in the body of patients with comorbidity. The expression level of ST2 protein after treatment of patients with EH and COPD by “Tivortin” decreased by half, and the compensatory ability of the patient body, which is to enable the cardioprotective signaling cascade to prevent fibrosis and remodeling of the heart in the most optimal way, will be realized after the experimental treatment. In addition to the regression of clinical symptoms, normalization of blood pressure and improvement of bronchial patency against the background of a decrease in the level of activity of apoptotic markers, there is a restoration of the quality of life, both physical and psychosocial status. Conclusions. The additional use of L-arginine against the background of conventional therapy with COPD and EH promotes more significant and reliable suppression of oxidative stress and restores thiol-disulphide balance and, as a result of the above-mentioned processes, inhibits the intensification of apoptosis in patients with this comorbidity. In addition to regression of clinical symptoms, normalization of blood pressure and improvement of bronchial patency on the background of lowering the activity of apoptotic markers, there is a significant recovery of QOL, both physical and psychosocial status.