Вплив статинотерапії на показники добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, що поєднана з субклінічним гіпотиреозом

Abstract

Мета роботи – вивчити вплив статинів на параметри добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, що поєднана з субклінічним гіпотиреозом. Матеріали та методи. Після підписання інформованої згоди в дослідження залучили 74 особи, які хворі на ГХ 1–3 ступенів, ІІ стадії, високого та дуже високого додаткового кардіоваскулярного ризику, із них – 43 пацієнти без і 31 особа із супутнім субклінічним гіпотиреозом. Залежно від застосованої терапії хворих поділили на 3 групи. У першу включили 22 особи, які хворі на ГХ без супутнього субклінічного гіпотиреозу, їм призначили тільки антигіпертензивні препарати без додавання статинів. У другу групу ввійшов 21 хворий на ГХ із супутнім субклінічним гіпотиреозом, яким призначили антигіпертензивні препарати із додаванням статинів, до третьої – 31 пацієнт із ГХ і супутнім субклінічним гіпотиреозом, яким призначили антигіпертензивні препарати зі статинами. Групи зіставні за віком, статтю, основними антропометричними показниками хворих. До початку лікування та через рік спостереження всім пацієнтам виконали ДМАТ на біфункціональному пристрої «Кардіотехніка-04» («Инкарт», СПб., РФ) з одночасною реєстрацією АТ та ЕКГ. Статистичне опрацювання матеріалу виконали за допомогою пакета програм Statistica 13.0 (StatSoft, США), номер ліцензії JPZ8041382130ARCN10-J. Нормальність розподілу кількісних ознак аналізували за допомогою тесту Шапіро–Уїлка. Параметри, що мали нормальний розподіл, наведені як середнє арифметичне та стандартне відхилення (M ± SD). Для показників, які мали розподіл, що відрізнявся від нормального, дані описової статистики наведені як медіана та нижній і верхній квартилі – Me (Q25; Q75). Кількісні показники у групах порівнювали, застосовуючи критерії Стьюдента та Манна–Уітні залежно від характеру розподілу. Якісні показники порівнювали за допомогою χ2 Пірсона. Статистично значущою вважали різницю при р < 0,05. Усі тести були двобічними. Результати. У 82 % (18/22) хворих на ГХ без супутнього субклінічного гіпотиреозу під впливом тривалої антигіпертензивної терапії без додавання статинів встановлено досягнення цільового рівня артеріального тиску, вірогідне зниження на 5,3 % (р = 0,013) середнього САТ у денні години спостереження та на 7 % (р = 0,009) середнього САТ у нічні години. Не відбулися вірогідні зміни добових профілів САТ і ДАТ, індексів гіпертензії та гіпотензії, варіабельності САТ і ДАТ удень і вночі. The aim of this work: to study the effect of statins on the parameters of 24-hour blood pressure monitoring in patients with AH combined with SH. Materials and methods. After an informed consent was signed, 74 patients with stage II AH, grade 1–3, high and very high additional cardio-vascular risk were included in the study, of whom 43 were patients without and 31 patients with concomitant SH. Depending on the therapy assigned, the patients were divided into three groups. The first group included 22 patients with AH without concomitant SH who were prescribed only antihypertensive drugs without statin add-on therapy. The second group consisted of 21 patients with AH and without concomitant SH who were prescribed antihypertensive drugs with statin add-on therapy. The third group was composed of 31 patients with AH and concomitant SH who were prescribed antihypertensive drugs with statin add-on therapy. The groups were matched for age, gender and main anthropometric indices. Prior to treatment and after an one-year follow-up, all patients underwent 24-h blood pressure monitoring on a bifunctional device “Kardiotechnica-04” (“INCART”, St. P., the RF) with simultaneous registration of blood pressure and ECG. Statistical processing of the material was performed using the software package Statistica 13.0 (Statsoft, USA), license number JPZ8041382130ARCN10-J). The normality of quantitative signs distribution was analyzed by the Shapiro–Wilk test. Parameters with a normal distribution were presented as an arithmetic mean and standard deviation (M ± SD). For indices that had a different from normal distribution, descriptive statistics data were provided as medians and lower and upper quartiles, Me (Q25; Q75). Comparison of quantitative indices in groups was performed using Student’s and Mann–Whitney criteria, depending on the distribution character. Qualitative indices were compared using Pearson’s χ2. A difference of P < 0.05 was considered statistically significant. All tests were two-sided. Results. In 82 % (18/22) patients with AH without concomitant SH on long-term antihypertensive treatment without statin add-on therapy, the target blood pressure level as well as a significant 5.3 % (P = 0.013) decrease in the mean daytime SBP and a 7 % (P = 0.009) decrease in the mean nighttime SBP was achieved. There were no significant changes in the daily profiles of SBP and DBP, indices of hypertension and hypotension, SBP and DBP variability during the day and night. In patients with AH without concomitant SH on the long-term antihypertensive treatment with statin add-on therapy Цель работы – изучить влияние статинов на параметры суточного мониторирования артериального давления у больных гипертонической болезнью, сочетанной с субклиническим гипотиреозомМатериалы и методы. После подписания информированного согласия в исследование включены 74 больных ГБ 1–3 степени, II стадии, высокого и очень высокого дополнительного кардиоваскулярного риска, из которых 43 пациентов без и 31 человек с сопутствующим субклиническим гипотиреозом. В зависимости от назначенной терапии больных разделили на 3 группы. В первую группу включили 22 больных ГБ без сопутствующего СГ, которым назначены только антигипертензивные препараты без добавления статинов. Во вторую группу включили 21 пациента с ГБ и сопутствующим субклиническим гипотиреозом, которым назначены антигипертензивные препараты с добавлением статинов. Третью группу составили 31 больной ГБ с сопутствующим субклиническим гипотиреозом, которые принимали антигипертензивные препараты со статинами. Группы сопоставимы по возрасту, полу, основным антропометрическим показателям. До начала лечения и через год наблюдения всем больным выполнено СМАД на бифункциональном устройстве «Кардиотехника-04» («Инкарт», СПб., РФ) с одновременной регистрацией АД и ЭКГ. Статистическая обработка материала осуществлена с помощью пакета программ Statistica 13.0 (StatSoft, США), номер лицензии JPZ8041382130ARCN10-J. Нормальность распределения количественных признаков анализировали с помощью теста Шапиро–Уилка. Параметры, которые имели нормальное распределение, представлены в виде среднего арифметического и стандартного отклонения (M ± SD). Для показателей, которые имели распределение, отличающееся от нормального, данные описательной статистики предоставлены в виде медианы и нижнего и верхнего квартилей – Me (Q25; Q75). Сравнение количественных показателей в группах проводили с применением критериев Стьюдента и Манна–Уитни в зависимости от характера распределения. Качественные показатели сравнивали с помощью χ2 Пирсона. Статистически значимой считали разницу при р < 0,05. Все тесты были двусторонними. Результаты. У 82 % (18/22) больных ГБ без сопутствующего СГ под влиянием длительной антигипертензивной терапии без добавления статинов установлено достижение целевого уровня артериального давления, достоверное снижение на 5,3 % (р = 0,013) среднего САД в дневные часы наблюдения и на 7 % (р = 0,009) среднего САД в ночные часы. Не произошло достоверных изменений суточных профилей САД и ДАД, индексов гипертензии и гипотензии, вариабельности САД и ДАД как днем, так и ночью.