Клініко-патофізіологичне значення порушень матково-плацентарного кровообігу при переношеної вагітності

Abstract

Мета дослідження: вивчити особливості порушень гемодинаміки при переношеній вагітності та вплив змін матково-плодово-плацентарної гемоперфузії на перебіг гестаційного періоду та перинатальні наслідки. Частота переношеної вагітності коливається в межах від 3,5 до 16%. Багато авторів відзначають корелятивний зв'язок між показником перинатальної смертності і збільшенням терміну переношування. Найбільш характерними перинатальними ускладненнями переношеної вагітності є асфіксія, родова травма при макросоміі, а також мертвонародження; значно підвищена частота меконіальної аспірації та дистрес-синдрому плода, частота народження великих плодів досягає 20-30%, а частота ураження ЦНС зростає в 2,5 рази. З метою вивчення особливостей перебігу запізнілих пологів і перинатальних наслідків при цьому був проведений аналіз 96 вагітних з пролонгованими пологами за 2013-2015 рр., які народили дітей в термін 41-42 тижні. В якості контрольної групи обстежили 41 вагітну, які за клініко-демографічними ознаками не відрізнялася від групи порівняння, але з пологами в термін 37-40 тижнів. В результаті проведеного обстеження значимих змін кровотоку в правій матковій артерії обох груп виявлено не було, а в лівій матковій артерії в групі строкової вагітності була дещо більша максимальна та мінімальна швидкості кровотоку по відношенню до групи переношеної вагітності, що є результатом більшої резистентності судин при пролонгації вагітності та недостатності матково-плацентарно-плодового кровообігу. Індекс резистентності в середній мозковій артерії плода в першій групі був достовірно нижче– 0,72 умов.од. проти 1,03 умов.од. групи переношеної вагітності, тобто спостерігається підвищення судинного супротиву в центральній судині мозку плода в групі переношеної вагітності. Наші дослідження вирішують питання прогнозування перинатальних наслідків при переношеній вагітності. Важливим є ведення пологів із урахуванням даних доплерографічного обстеження про гостру гіпоксію плода із урахуванням прогностичних критеріїв розвитку гіпоксично-ішемічного ушкодження ЦНС та асфіксії. Розширення показів для кесарівого розтину дозволить знизити частоту перинатальних ускладнень – синдрому аспірації меконію, асфіксії, пошкодження ЦНС. Цель исследования: изучить особенности нарушений гемодинамики при переношенной беременности и влияние изменений маточно-плодово-плацентарной гемоперфузии на течение гестационного периода и перинатальные исходы. Частота переношенной беременности колеблется в пределах от 3,5 до 16%. Многие авторы отмечают корреляционную взаимосвязь между показателем перинатальной смертности и увеличением срока перенашивания. Наиболее характерными перинатальными осложнениями переношенной беременности является асфиксия, родовая травма при макросомии, а также мертворождения; значительно повышена частота мекониальной аспирации и дистресс- синдрома плода, частота рождения крупных плодов достигает 20-30%, а частота поражения ЦНС возрастает в 2,5 раза. С целью изучения особенностей течения запоздалых родов и перинатальных исходов при этом был проведен анализ 96 беременных с пролонгированными родами за 2013-2015 гг., которые родили детей в срок 41-42 недели. В качестве контрольной группы обследовали 41 беременную, которые по клинико-демографическим признакам не отличались от группы сравнения, но с родами в срок 37-40 недель. В результате проведенного обследования значимых изменений кровотока в правой маточной артерии обеих групп выявлено не было, а в левой маточной артерии в группе срочной беременности была несколько больше максимальная и минимальная скорости кровотока по отношению к группе переношенной беременности, что является результатом большей резистентности сосудов при пролонгации беременности и недостаточности маточно-плацентарно-плодового кровообращения. Индекс резистентности в средней мозговой артерии плода в первой группе был достоверно ниже – 0,72 услов.ед. против 1,03 услов.ед. группы переношенной беременности, то есть наблюдается повышение сосудистого сопротивления в центральном сосуде мозга плода в группе переношенной беременности. Наши исследования решают вопросы прогнозирования перинатальных исходов при переношенной беременности. Важно для ведения родов учитывать данные допплерографического обследования о наличии острой гипоксии плода с учетом прогностических критериев развития гипоксически-ишемического повреждения ЦНС и асфиксии. Расширение показаний для кесаревого сечения позволит снизить частоту перинатальных осложнений – синдрома аспирации мекония, асфиксии, повреждения ЦНС. Objectives: to study hemodynamic characteristics occurring in post-term pregnancy and the effects of changes in uteroplacental-fetal hemoperfusion on the course of gestational period and perinatal outcomes. The incidence rate of post-term pregnancy ranges from 3.5 to 16%. Many authors point out the correlation between perinatal mortality and prolongation of pregnancy. The most common perinatal complications of post-term pregnancy are asphyxia, birth trauma caused by macrosomia, and stillbirth, significantly increased incidence of meconium aspiration and fetal distress syndrome. The incidence of macrosomia reaches 20-30%, and the incidence of CNS damage has nearly doubled. The study the characteristics of delayed delivery and perinatal outcomes was based on the observation of 96 pregnant women with prolonged delivery during 2013-2015, who gave birth to children in the period of 41-42 gestational weeks. The control group consisted of 41 pregnant women, who did not differ from the test group by clinical and demographic characteristics, but delivered children at 37th ‒ 40 weeks of gestation. The examination revealed no significant changes in blood circulation in the right uterine artery in both groups, while the full-term gestation group had a slightly higher maximum and minimum blood flow velocity in the left uterine artery compared to the group of post-term pregnancy. This can be explained by greater vascular resistance associated with the prolongation of pregnancy and failure of uteroplacental-fetal circulation. Index of resistance in the middle cerebral artery of the foetus in the first group was significantly lower and was equal to 0.72 conventional units against 1.03 conventional units in post-term pregnancy. Thus, there is increased vascular resistance in the central cerebral vessel of the foetus in the group of post-term pregnancy. Our research can contribute into forecasting of prenatal outcomes in post-term pregnancy. While planning the delivery tactics it is important to take into consideration the findings of ultrasound Doppler scanning that may indicate acute foetal hypoxia as well as other prognostic criteria of hypoxic-ischemic injury of the CNS and asphyxia. Reconsideration and extension of indications for caesarean section will reduce the incidence of prenatal complications including me conium aspiration syndrome, asphyxia, CNS damage.