DSpace About DSpace Software
 

IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра фармакогнозії, фармакології та ботаніки >
Наукові праці. (Фармакогнозія) >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/11321

Название: Порівняльна хромато-мас-спектроскопія настоянок валеріани пагононосної
Другие названия: Comparative chromato-mass spectroscopy studies on tinctures of Valeriana stolonifera Czern.
Cравнительная хромато-масс-спектроскопия настоек валерианы побегоносной
Авторы: Одинцова, Віра Миколаївна
Корнієвська, Валентина Григорівна
Корнієвський, Юрій Іванович
Кокітко, В. І.
Odyntsova, V. M.
Korniievska, V. H.
Korniievskyi, Yu. I.
Kokitko, V. I.
Одинцова, В. Н.
Корниевская, В. Г.
Корниевский, Ю. И.
Кокитко, В. И.
Ключевые слова: валеріани корені та настойка
хромато-мас-спектроскопія
компонентний склад
кількісний вміст
Valerian roots and tinctures
chromato-mass spectroscopy
component composition
quantitative content
валерианы корни и настойка
хромато-масс-спектроскопия
компонентный состав
количественное содержание
Issue Date: 2020
Издатель: Запорізький державний медичний університет
Библиографическое описание: Порівняльна хромато-мас-спектроскопія настоянок валеріани пагононосної / В. М. Одинцова, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський, В. І. Кокітко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. – 2020. – Т. 13, №1(32). – С. 51 – 60. DOI: 10.14739/2409-2932.2020.1.198124
Аннотация: Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.s.l.) є збірним видом, до складу якого в Україні належить 13 видів валеріани. Найпівденніший вид, що зростає в Запорізькій області, представлений валеріаною пагононосною Valeriana stolonifera Czern. На тривалість та ефективність сушіння впливають морфологічні особливості лікарської рослинної сировини (ЛРС), вихідна вологість, загальна поверхня, товщина коренів, їхня лігніфікованість. Завдяки процесам дегідратації під час сушіння в ЛРС іноді відбувається збільшення вмісту діючих речовин. Цей процес умовно названий стадією дозрівання, або ферментації. Мета роботи – за допомогою газорідинної хроматографії визначити компонентний склад настоянок валеріани, що виготовлені зі свіжих коренів валеріани пагононосної та висушені протягом різних термінів сушіння (7, 14 і 21 доба). Матеріали та методи. Настоянки готували за виробничою рецептурою (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1 : 5) (екстрагент – етанол 70 %) із коренів валеріани пагононосної, які заготовлені в листопаді 2019 р. на околицях м. Запоріжжя (Канцерівська балка). Компонентний склад настойок валеріани досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Результати. За допомогою ГРХ у настоянок валеріани зі свіжої сировини встановили 49 компонентів, після 7 діб сушіння – 83 компоненти, після 14 діб сушіння – 95 компонентів, після 21 доби сушіння – 95 компонентів. За якісним складом 25 сполук наявні в усіх досліджуваних настоянках, частина з них збільшилися під час сушіння. У результаті досліджень визначили, що вміст валеріанової кислоти у свіжій сировині становить 1,84 %; після 7 діб сушіння – 2,65 %; після 14 – 3,21 %; після 21 доби – 3,72 %. Висновки. Аналізуючи результати ГРХ, з’ясували, що настоянки валеріани відрізняються і за кількісним, і за якісним складом. 25 сполук наявні в усіх досліджуваних серіях, 6 з них – у великій кількості. Оскільки настоянки були виготовлені за однією технологією, вміст ефірних олій у лікарській рослинній сировині залежить не лише від виду, місця, часу збору, екології, кліматичних умов, але й суттєво від сушіння сировини. Враховуючи надзвичайну поліморфність валеріани, для введення в культуру перспективних видів, які зростають на території України, необхідні глибші фармакогностичні та фармакологічні дослідження. Експериментальні дані, що отримані під час дослідження, можуть бути використані під час створення нормативно-аналітичної документації на певний вид сировини і, безперечно, мають практичне значення. Valerian (Valeriana officinalis L.s.l.) is a flowering plant that includes 13 species in Ukraine. Valeriana stolonifera Czern is the most common of southern species that can be found in the Zaporizhzhia region. The duration and effectiveness of its drying depend on morphological features of Medicinal Herb Raw Material (MHRM), reference humidity, total surface area, thickness and lignification of the roots. Due to the process of dehydration as a result of drying, the increase of active substances in MHRM is sometimes observed. This process is conditionally called a “ripening stage”, or fermentation. The purpose of the work is to determine, by means of gas-liquid chromatography, the component composition of valerian tinctures made from fresh roots of Valeriana stolonifera Czern and dried with different periods of drying (7 days, 14 days and 21 days). Materials and methods. The tinctures were prepared according to production procedure (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1 : 5) (The extractant is ethanol, 70 %) made from the roots of Valeriana stolonifera Czern, which were harvested in November 2019 in the vicinity of Zaporizhzhia region (Kantserivska balka). Component composition of the Valeriana tinctures was investigated using the gas chromatograph Agilent 7890B with a 5977B mass spectrometry detector. Results. By means of chromatic-mass spectrometry in the valerian tinctures from raw materials, 49 component compositions were identified. After 7 days of drying, 83 components were identified; after 14 days – 95 components; after 21 days – 95 components. The qualitative composition showed that 25 components were present in all of the investigated tinctures. Some amount of components increased in number during the process of drying . The result of the researches proves that the level of valeric acid in the raw material was 1.84 %; after 7 days of drying – 2.65 %; after 14 days – 3.21 %; after 21 days – 3.72 %. Conclusions. Analyzing the obtained data of the GLC it can be seen that valerian tinctures differ both in quantitative and qualitative composition. 25 compounds were present in all investigated series, 6 of which are present in large numbers. Since the tinctures were made in one technology, the content of essential oils in the medicinal plant depends not only on species, place and time of collection, ecology and climate latitudes but in a significant way on drying of raw materials. Given the extraordinary polymorphism of valerian for the introduction into the culture of promising species growing in Ukraine, it was necessary to conduct deeper pharmacognostic and pharmacological studies. Experimental data obtained in the process of the research can be used for creating regulatory and analytical documentation for a certain type of raw materials and were of undoubted practical importance. Валериана лекарственная (Valeriana officinalis L.s.l.) – сборный вид, в состав которого в Украине входит 13 видов валерианы. Самый южный вид, который растет в Запорожской области, представлен валерианой побегоносной (Valeriana stolonifera Czern.). На продолжительность и эффективность сушки влияют морфологические особенности лекарственного растительного сырья (ЛРС), исходная влажность, общая поверхность, толщина корней, их лигнифицированность. Благодаря процессам дегидратации при сушке в ЛРС иногда происходит увеличение содержания действующих веществ. Этот процесс условно назван стадией созревания, или ферментации. Цель работы – с помощью газожидкостной хроматографии определить компонентный состав настоек валерианы, изготовленных из свежих корней валерианы побегоносной и высушенных с различными сроками сушки (7, 14 и 21 сутки). Материалы и методы. Настойки готовили по производственной рецептуре (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1 : 5) (экстрагент – этанол 70 %) из корней валерианы побегоносной, которые были заготовлены в ноябре 2019 г. в окрестностях г. Запорожья (Канцеровская балка). Компонентный состав настоек валерианы исследовали с помощью газового хроматографа Agilent 7890B с масс-спектрометрическим детектором 5977B. Результаты. С помощью ГЖХ в настойках валерианы из свежего сырья установлены 49 компонентов, после 7 суток сушки – 83 компонента, после 14 суток сушки – 95 компонентов, после 21 суток сушки – 95 компонентов. По качественному составу 25 соединений присутствуют во всех исследуемых настойках, часть из них увеличились во время сушки. В результате исследований установлено, что содержание валериановой кислоты в свежем сырье составляет 1,84 %; после 7 суток сушки – 2,65 %; после 14 – 3,21 %; после 21 суток – 3,72 %. Выводы. Анализируя результаты ГЖХ, установлено, что настойки валерианы отличаются и по количественному, и по качественному составу. 25 соединений присутствуют во всех исследуемых сериях, 6 из них – в большом количестве. Поскольку настойки изготовлены по одной технологии, содержание эфирных масел в лекарственном растительном сырье зависит не только от вида, места, времени сбора, экологии, климатических условий, но и существенным образом от сушки сырья. Учитывая чрезвычайную полиморфность валерианы, для введения в культуру перспективных видов, растущих на территории Украины, необходимо проводить более глубокие фармакогностические и фармакологические исследования. Экспериментальные данные, полученные в ходе исследования, могут быть использованы при создании нормативно-аналитической документации на определенный вид сырья и, бесспорно, имеют практическое значение.
Описание: Одинцова В. М. - ORCID ID: 0000-0002-7883-8917; Корнієвська В. Г. - ORCID ID: 0000-0001-8307-1282; Корнієвський Ю. І. - ORCID ID: 0000-0001-7863-6736.
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/11321
Appears in Collections:Наукові праці. (Фармакогнозія)

Files in This Item:

File Description SizeFormat
08_20037_Odyntsova_Korniievska_et_all.pdf1,45 MBAdobe PDFView/Open
View Statistics

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback