Research on the motivation of pharmaceutical workers in pharmacies

Abstract

The purpose of work was to study the motivating and demotivating factors of the activity of pharmaceutical staff and the conditions of increasing their work activity. Materials and methods. The material for our research was statistically processed information that was obtained during the survey of pharmaceutical specialists of pharmacies that differ in the degree of market coverage (national-pharmaceutical organization 1 (PhO # 1), local-pharmaceutical organization 2, 3 (PhO # 2, # 3)) and types (ready pharmacy drugs – PhO №1, pharmacy with manufacturing of drugs – PhO # 2, # 3). In the course of the study, methods of analysis, synthesis, grouping, questioning and the method of F. Herzberg were used. Results. The factors of motivation, of activity, of pharmaceutical personnel were investigated as material stimulation, moral stimulation, measures of administrative influence, labor mood of the collective, desire to achieve respect in the collective, fear of losing work. As a result of comparing the estimates of motivation factors in pharmacies of both types, it was found that PhO # 1 the leading factor of motivation was the working mood of the team (Wij = 1), and in PhO # 2, # 3 were the material stimulation (Wij = 1). It was studied the factors of employee demotivation using the F. Herzberg method as direct management and control, working conditions, interpersonal relationships, wages and stability of work, internal organization policy towards the staff. The results’ calculations were showed that the most significant demotivating factors for the employees of the PhO # 1 were the system of interpersonal relationships (Wij = 1) and direct control (Wij = 0.97). It has been studied the opinions of pharmaceutical workers on the creation of certain conditions in order to enhance their work. It was determined that the most significant conditions for increasing motivation in the PhO # 1, in terms of its employees, was to get high wages (Wij = 0.98), stability (Wij = 0.95), rational management requirements (Wij = 0.94), harmonious relationships in the team (Wij = 0.93), bonuses for quality of work (Wij = 0.93), career growth (Wij = 0.92) and comfortable working conditions (Wij = 0.92). Conclusion. Comparative analysis of motivation factors in pharmacies showed that in pharmacies of the first type the leading factor of motivation was the working mood of the team, and of the second type pharmacies – material stimulation. Also important for employees of pharmacies of general type. The study of demotivating factors showed that in pharmacies of both types, unstable interpersonal relationships had a negative effect on motivation. The analysis of conditions of increase of motivation showed that in PhO # 1 it was important to receive high wages and its stability, and for PhO # 2, # 3 – harmonious relationships in the team, bonus system. Мета роботи – вивчення факторів мотивації та демотивації в діяльності фармацевтичного персоналу та дослідження умов підвищення його трудової активності. Матеріали та методи. Матеріал для досліджень – статистично опрацьована інформація, котру отримали під час анкетування фармацевтичних фахівців аптечних закладів, що різняться за ступенем охоплення ринку (національні – фармацевтична організація 1 (ФО № 1), місцеві – фармацевтичні організації № 2, 3 (ФО № 2, № 3)) та за типом (аптека готових ліків – ФО № 1, аптека з виготовленням – ФО № 2, № 3). Протягом дослідження використовували методи аналізу, синтезу, групування, анкетування та метод Ф. Герцберґа. Результати. Дослідили фактори мотивації діяльності фармацевтичного персоналу: матеріальне, моральне стимулювання, заходи адміністративного впливу, трудовий настрій колективу, бажання досягти поваги в колективі, страх втратити роботу. У результаті порівняння факторів мотивації в аптеках обох типів встановили: в ФО № 1 провідним фактором мотивації є трудовий настрій колективу (Wij = 1), а в ФО № 2 і № 3 – матеріальне стимулювання (Wij = 1). Вивчили фактори демотивації працівників за методом Ф. Герцберґа: пряме управління та контроль, умови праці, міжособистісні стосунки, заробітна платня і стабільність роботи, внутрішня політика організації щодо персоналу. Результати показали, що найбільш значущими демотиваційними факторами для працівників ФО № 1 є система міжособистісних взаємовідносин (Wij = 1) і безпосередній контроль (Wij = 0,97). Вивчили думки фармацевтичних працівників про створення певних умов для поліпшення їхньої трудової діяльності. Визначили, що найбільш значущими умовами підвищення мотивації в ФО № 1, на думку її співробітників, є отримання високої заробітної плати (Wij = 0,98), стабільність (Wij = 0,95), раціональні вимоги керівництва (Wij = 0,94), гармонічні стосунки в колективі (Wij = 0,93), преміювання за якість праці (Wij = 0,93), кар’єрне зростання (Wij = 0,92) та комфортні умови праці (Wij = 0,92). Висновки. Порівняльний аналіз факторів мотивації показав, що у ФО № 1 провідним фактором мотивації є трудовий настрій колективу, а у ФО № 2 та № 3 – матеріальне стимулювання. Дослідження демотиваційних факторів показало, що в аптеках обох типів на мотивацію негативно впливають нестабільні міжособистісні стосунки. Аналіз умов підвищення мотивації показав, що в аптеках обох типів для працівників важливе отримання високої заробітної плати та її стабільність, а у ФО № 2 та № 3 – гармонічні стосунки в колективі, система преміювання. Цель работы – изучение мотивирующих и демотивирующих факторов деятельности фармацевтического персонала и исследование условий повышения его трудовой активности. Материалы и методы. Материал для исследований – статистически обработанная информация, которую получили в ходе анкетирования фармацевтических специалистов аптечных учреждений, которые отличаются по степени охвата рынка (национальные – фармацевтическая организация 1 (ФО № 1), местные – фармацевтические организации № 2, №3 (ФО № 2, № 3)) и типу (аптека готовых лекарств – ФО № 1, аптека с изготовлением – ФО № 2, № 3). В ходе исследования использовали методы анализа, синтеза, группировки, анкетирование и метод Ф. Герцберга. Результаты. Исследованы факторы мотивации деятельности фармацевтического персонала: материальное стимулирование, моральное стимулирование, меры административного воздействия, трудовой настрой коллектива, желание достичь уважения в коллективе, страх потерять работу. В результате сравнения оценок факторов мотивации в аптеках обоих типов установлено: в аптеках первого типа ведущим фактором мотивации является рабочее настроение команды (Wij = 1), а в аптеках второго типа – материальное стимулирование. (Wij = 1). Изучены факторы демотивации работников по методу Ф. Герцберга: прямое управление и контроль, условия труда, межличностные отношения, заработная плата и стабильность работы, внутренняя политика организации в отношении персонала. Результаты расчетов показали, что наиболее значимые демотивационные факторы для работников ФО №1 – система межличностных взаимоотношений (Wij = 1) и непосредственный контроль (Wij = 0,97). Изучены мнения фармацевтических работников о создании определенных условий для улучшения их трудовой деятельности. Определено, что наиболее значимыми условиями повышения мотивации в ФО № 1, с точки зрения ее сотрудников, являются получение высокой заработной платы (Wij = 0,98), стабильность (Wij = 0,95), рациональные требования руководства (Wij = 0,94), гармоничные взаимоотношения в коллективе (Wij = 0,93), премирование за качество труда (Wij = 0,93), карьерный рост (Wij = 0,92) и комфортные условия труда (Wij = 0,92). Выводы. Сравнительный анализ факторов мотивации в аптеках показал, что в ФО № 1 ведущий фактор мотивации – трудовой настрой коллектива, а в ФО № 2 и № 3 – материальное стимулирование. Исследование демотивационных факторов показало, что в аптеках обоих типов на мотивацию негативно влияют нестабильные межличностные взаимоотношения. Анализ условий повышения мотивации показал, что для сотрудников ФО № 1 важно получение высокой заработной платы и ее стабильность, а для ФО № 2 и № 3 – гармоничные взаимоотношения в коллективе, система премирования. Для реализации мотивационной политики в аптечных учреждениях необходимо разработать модель системы мотивации персонала, которая обеспечит единство интересов учреждений и их персонала.