Проблемні аспекти відтворення авторського ідіостилю при перекладі (на матеріалі роману І. Мак’юена «Atonement» та його перекладів українською і російською мовами)

Abstract

У статті розглядається актуальне питання впливу мовної особистості перекладача на кінцевий результат відтворення художнього тексту. Крім того, у фокусі уваги постає проблема адекватної передачі ідіостилю автора художнього твору, що є обов’язковою умовою якісного художнього перекладу. Опрацьовано теоретичні доробки сучасних науковців, присвячені вивченню особливостей індивідуального стилю автора, актуальним проблемам перекладу та ролі перекладача у системі «Автор – Перекладач – Читач (Реципієнт)». Особлива увага приділена інтерв’ю І. Мак’юена та зарубіжним дослідженням ранніх і сучасних етапів його творчості, у яких порушуються питання його творчої манери та стратегій оповіді. Здійснено порівняльний аналіз двох перекладів англійського постмодерністського роману “Atonement” українською та російською мовами. Метою запропонованої статті стало визначення обсягу альтерації індивідуальних особливостей стилю автора твору та стилю самого твору під час перекладу роману українською та російською мовами. Наш підхід полягає в дослідженні обрамлюючого контексту як середовища, яке дозволяє в повному масштабі оцінити виправданість обраних перекладачами тих чи інших лексичних відповідників. Аналіз показав, що експресивні звороти, авторські порівняння, епітети та метафори, а також різниця в лексичній та граматичній системах мов оригіналу та перекладів художнього твору є основними труднощами, які постають перед перекладачами. Результати дослідження свідчать, що в обох перекладах наведені проблеми вирішуються шляхом застосування перекладацьких трансформацій, особливо адаптування. Встановлено також ряд факторів, які призводять до помилкової інтерпретації повідомлення, закладеного автором у текст. До них належать: помилкове відтворення змісту (внаслідок, приміром, недостатньої лінгвокультурної компетенції), невиправдане використання тропів, відсутніх в оригіналі, та спотворення художніх образів оригіналу. Через суб’єктивне сприйняття перекладачем змістового наповнення художнього твору (перекладач – також суб’єкт, який сприймає адресоване йому повідомлення), під час перекладу інколи відбувається повна або часткова втрата проявів авторського художнього та індивідуального стилю. The article deals with the actual issue of the influence of translator’s linguistic identity on translation of the literary work. Besides, the problem of preserving the author’s idiostyle, which is a necessary condition of highquality literary translation, is in focus. We have studied theoretical works of modern scientists devoted to the investigation of features of the author’s individual style, actual problems of translation and the translator’s role in the system “Author – Translator – Reader (Recipient)”. Particular attention is paid to I. McEwan’s interviews and foreign studies of the early and contemporary stages of his work, which raise questions about his creative manner and narrative strategies. A comparative analysis of two translations of the English postmodern novel “Atonement” into Ukrainian and Russian is presented. The purpose of the proposed article is to determine the extent of alteration of individual features of the author’s style and the style of the literary work itself when translating a novel into Ukrainian and Russian. Our approach is to investigate the framing context as an environment that allows us to fully evaluate the validity of translators’ choice of translation options. The analysis showed that figures of speech, author’s unique comparisons, epithets and metaphors, as well as differences in the lexical and grammatical systems of the language of the original literary work and target languages are the main difficulties faced by translators. The results of the study showed that in both translations these problems were solved by applying transformations, especially adaptation. A number of factors that lead to the misinterpretation of the message embedded in the text have also been identified. These include: interpreter interference with the content due to lack of linguistic and cultural competence; unjustified using of the tropes which are absent in the original text and distorted disclosure of character images. Due to the subjective perception of the literary content by translator (translator is also the subject who perceives the message addressed to him/ her), the translation partially or fully loses the manifestations of the author’s artistic and individual style.