DSpace О системе DSpace
 

IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра іноземних мов >
Наукові праці. (Іноземні мови) >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/11356

Название: Особливості перекладу індивідуально-авторських тропів (на матеріалі роману І. Мак’юена «Atonement» та його перекладів українською і російською мовами)
Другие названия: Specifics of translation of genuine tropes (based on the novel by I. McEwan “Atonement” and its Ukrainian and Russian translations)
Авторы: Шевкун, Анастасія Володимирівна
Shevkun, A.
Ключевые слова: переклад
перекладознавство
авторські тропи
ідіостиль
еквівалентний переклад
адекватний переклад
перекладацькі стратегії
translation
translation studies
genuine tropes
idiostyle
equivalent translation
adequate translation
translation strategies
Дата публикации: 2019
Издатель: Одеса: Міжнародний гуманітарний університет
Библиографическое описание: Шевкун А. В. Особливості перекладу індивідуально-авторських тропів (на матеріалі роману І. Мак’юена «Atonement» та його перекладів українською і російською мовами) / А. В. Шевкун // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2019. Вип. 42, Т. 3. - С. 89-92. DOI https://doi.org/10.32841/2409-1154.2019.42.3.21.
Аннотация: Стаття присвячена проблемі адекватного перекладу авторських стилістичних засобів у художньому творі. Уточнюється поняття індивідуально-авторського тропу, пояснюються відмінності його перекладу від перекладу усталених епітетів, метафор, порівнянь. Проведено аналіз поглядів дослідників на проблему перекладу художніх засобів та наслідування авторської манери, відтворення індивідуально-авторської своєрідності оригіналу засобами цільової мови. Розглядаються авторські порівняння, епітети та метафори в романі Ієна Мак’юена «Atonement» та їхні відповідники у перекладах Віктора Дмитрука (українською мовою) та Ірини Дороніної (російською мовою). Виявлено, що яскравою особливістю ідіостилю І. Мак’юена є створення потрібних автору атмосфери та настрою шляхом звернення не стільки до почуттів, скільки до екстероцептивних відчуттів читача – зорових, слухових, нюхових, смакових, тактильних. Використані І. Мак’юеном стилістичні прийоми створюють образи, які справляють сильне емоційне враження на реципієнта. З огляду на багатство значень лексем англійської мови, досліджено способи передачі названих тропів, до яких перекладачі вдавалися найчастіше, та їхню доцільність у процесі відтворення естетичного впливу першоджерела. До них належать лексичне та семантичне калькування, додавання та смисловий розвиток. Встановлено, що, перекладаючи авторські стилістичні засоби, перекладач має враховувати роль широкого контексту (або «макроконтексту», тобто мовного оточення) як джерела походження цих засобів, а також індивідуальний стиль автора першоджерела. Встановлено, що метафори, епітети та порівняння, створені автором, служать для конкретної мовної ситуації, несуть у собі відбиток особистості їхнього творця. Для відтворення таких тропів завданням перекладача є вивчення інтенції автора твору в кожному випадку їх вживання. Результати дослідження дали змогу визначити рівень адекватності перекладів індивідуально-авторських тропів у романі «Atonement» українською та російською мовами, а також окреслити подальші перспективи розвідок за цією тематикою. Summary. The article deals with the problem of adequate translation of the author’s individual stylistic means in the literary work. The concept of genuine trope is clarified; the differences of its translation from the translation of trite epithets, metaphors, comparisons are explained. The analysis of the researchers’ views on the problem of translation of artistic means and imitation of the author’s manner is carried out, as well as the analysis of imitation of the author’s artistic identity by means of the target language. The author’s comparisons, epithets and metaphors in Ian McEwan’s novel “Atonement” and their translations by Victor Dmytruk (in Ukrainian) and Irina Doronina (in Russian) are researched. It is revealed that a striking feature of I. McEwan’s idiostyle is the creation of the atmosphere and mood required by the author by appealing not so much to the emotions as to the extero-ceptive reception of the reader – visual, auditory, olfactory, taste, tactile. The stylistic techniques used by I. McEwan create images that make a strong emotional impression on the reader. Taking into account the richness of English language lexemes, we explored the most frequently used ways of transmitting the named tropes during and their expediency in imitation of the primary source. These include: lexical and semantic calculus, addition and semantic development. It is established that when translating genuine tropes, the translator must take into account the role of the broad context (or “macro context”, i.e. linguistic environment) as the source of the origin of these stylistic means, as well as author’s individual style. Metaphors, epithets and comparisons created by the author serve for a specific linguistic situation, carry the image of their creator. To translate such tropes, the task of the translator is to study the author’s intent in each case of their use. The results of the study made it possible to determine the level of adequacy of translations of the genuine tropes in the novel “Atonement” into Ukrainian and Russian, as well as to outline further prospects for explorations on the topic.
Описание: ORCID ID 0000-0001-9104-3142
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/11356
ISSN: 2409-1154
Располагается в коллекциях:Наукові праці. (Іноземні мови)

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
Shevkun A. Specifics of translation of genuine tropes.pdf422,38 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2005 MIT and Hewlett-Packard - Обратная связь