Особливості клінічного перебігу та кардіо-респіраторного моніторування хворих на обструктивне апное сну та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу

Abstract

Мета роботи – вивчити особливості поєднаного перебігу обструктивного апное сну (ОАС) і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) на підставі клінічних досліджень і кардіо-респіраторного моніторингу. Матеріали та методи. Обстежили 125 пацієнтів: І група – 31 пацієнт із ГЕРХ, ІІ група – 32 хворих з ОАС, ІІІ група – 62 особи з поєднаним перебігом ОАС і ГЕРХ. Здійснили кардіо-респіраторне дослідження, езофагогастродуоденоскопію. Виразність скарг оцінювали за шкалою Лайкерта, симптоми ГЕРХ – за шкалою F.S.S.G., емоційний статус – за шкалою реактивної (РТ) та особистісної (ОТ) тривожності Спілбергера–Ханіна. Виконували тестування на наявність інфікування H. pylori каловим методом. Результати. У пацієнтів ІІІ групи порівняно з хворими І групи виявили вірогідне збільшення скарг на почуття рефлюксу (на 64,4 %), кашель (на 41,3 %), серцебиття та відчуття порушень у роботі серця (на 71,6 %), дисфагію (на 16,3 %) (р < 0,05). У ІІІ групі величина компоненту «симптоми рефлюксу» за F.S.S.G. була більшою у 1,5 раза, а компонента «симптоми дисфагії» – в 1,7 раза, ніж у І групі (р < 0,05). У ІІІ групі середній або тяжкий ступінь апное мали 71 % пацієнтів, а у ІІ групі таких хворих було 53 %. У ІІІ групі показник ОТ перевищував аналогічний параметр хворих І групи на 35,7 % (р < 0,05), ІІ групи – на 80,9 % (р < 0,05). Хворі ІІІ групи мали тяжчий перебіг ГЕРХ (за ендоскопічними ознаками) (χ2 = 5,125, df = 2, р < 0,05). Встановили вірогідний взаємозв’язок тяжкості перебігу ОАС зі ступенем ураження стравоходу та інфікованістю H. pylori (відповідно γ = +0,46 та γ = +0,30, р < 0,05). Висновки. У пацієнтів із поєднаним перебігом ОАС і ГЕРХ наявний синдром взаємного обтяження, який погіршує перебіг обох нозологій. Purpose. To study the obstructive sleep apnea (OSA) and gastroesophageal reflux disease (GERD) combined course characteristics based on clinical studies and cardio-respiratory monitoring. Materials and methods. 125 patients were examined: group I – 31 patients with GERD, group II – 32 patients with OSA, group III – 62 patients with combined OSA and GERD. A cardio-respiratory study, esophagogastroduodenoscopy were performed. The severity of complaints was assessed on the Likert scale, GERD symptoms evaluation – on the F.S.S.G. Patients were questioned on a scale of reactive (RA) and personal (PA) anxiety by Spielberger–Khanin scale. Patients were tested for H. pylori infection by the stool-test. Results. Patients of group III, compared with patients of group I, showed a significant increase in complaints of reflux feeling (+64.4 %), cough (+41.3 %), heartbeat and feeling of interruptions in the heart (+71.6 %), dysphagia (+16.3 %) (P < 0.05). In group III, the magnitude of the component “reflux symptoms” according to F.S.S.G. was byn 1.5 times, and the component “symptoms of dysphagia” was by 1.7 times more than in group I (P < 0.05). In group III, moderate and severe degree of apnea was observed in patients (71 %), while in group II there were 17 patients (53 %). In patients of group ІІІ, the value of the PA indicator exceeded the analogous parameter in patients of group І by +35.7 % (P < 0.05), Group II – by +80.9 % (P < 0.05). Patients of group III had more severe course of GERD (according to endoscopic signs) (χ2 = 5.125, df = 2, P < 0.05). A significant interaction was determined between the degree of esophagus damage and H. pylori infection, the severity of OSA (respectively, γ = +0.46 and γ = +0.30, P < 0.05). Significant relationships were found between the severity of OSA and the severity of GERD symptoms, the duration of GERD, and H. pylori infection. Conclusions. Patients with a combined course of OSA and GERD have a mutual burdening syndrome, which worsens the course of two diseases. Цель работы – изучить особенности сочетанного течения обструктивного апноэ сна (ОАС) и гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) на основании клинического исследования и кардио-респираторного мониторинга. Материалы и методы. Обследовали 125 пациентов: I группа – 31 пациент с ГЭРБ, II группа – 32 больных с ОАС, III группа – 62 больных с сочетанным течением ОАС и ГЭРБ. Проводили кардио-респираторное исследование, эзофагогастродуоденоскопию. Выраженность жалоб оценивали по шкале Лайкерта, симптомы ГЭРБ – по шкале F.S.S.G., эмоциональный статус – по шкале реактивной (РТ) и личностной (ЛТ) тревожности Спилбергера–Ханина. Проведено тестирование на наличие инфицирования H. pylori каловым методом. Результаты. У пациентов III группы по сравнению с больными I группы отмечено достоверное увеличение жалоб на чувство рефлюкса (на 64,4 %), на кашель (на 41,3 %), сердцебиение и ощущение перебоев в работе сердца (на 71,6 %), дисфагию (на 16,3 %) (р < 0,05). В III группе величина компонента «симптомы рефлюкса» по F.S.S.G. была больше в 1,5 раза, а компонента «симптомы дисфагии» – в 1,7 раза, чем в I группе (р < 0,05). В ІІІ группе средняя или тяжелая степень апноэ отмечена у 71 % пациентов, а во II группе таких больных было 53 %. В III группе показатель ЛТ превышал аналогичный параметр у больных I группы на 35,7 % (р < 0,05), II группы – на 80,9 % (р < 0,05). Больные III группы имели более тяжелое течение ГЭРБ (по эндоскопическим признакам) (χ2 = 5,125, df = 2, р < 0,05). Установлена достоверная связь тяжести течения ОАС со степенью поражения пищевода и инфицированностью H. pylori (соответственно γ = +0,46 и γ = +0,30, р < 0,05). Выводы. У пациентов с сочетанным течением ОАС и ГЭРБ имеет место синдром взаимного отягощения, который ухудшает течение обеих нозологий.