|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра суспільних дисциплін >
Наукові праці. (Суспільні дисципліни) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/11453
|
Название: | The Third Realm and the Failure of Its Naturalisation in Karl Popper’s Conception of World 3 |
Другие названия: | Третя царина та невдача її натуралізації в концепції світу 3 (третього) Карла Поппера |
Авторы: | Sepetyi, D. P. Сепетий, Дмитро Петрович |
Ключевые слова: | World 3 objective knowledge physical mental autonomy biological evolution descriptive function of language Світ 3 об’єктивне знання фізичне психічне автономія біологічна еволюція дескриптивна функція мови |
Дата публикации: | 2019 |
Издатель: | Видавничий дім «Гельветика» |
Библиографическое описание: | Sepetyi D. P. The Third Realm and the Failure of Its Naturalisation in Karl Popper’s Conception of World 3 / D. P. Sepetyi // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. – 2019. – Вип. 23. – С. 5-11. DOI:10.30970/2078-6999-2019-23-1 |
Аннотация: | The article discusses Karl Popper’s conception of World 3 as the realm of objective knowledge. The
main target is problems of reconciling the thesis that World 3 is autonomous (irreducible) with respect to the
physical (World 1) and the mental (World 2) and the thesis that World 3 is a product of human thought. With
respect to the problem of the “over crowdedness” of World 3, formulated by L. Cohen, it is suggested that
the solution can be looked for in some kind of non-classical (probably, relevance) logic; however, the details
are still waiting for elaboration. It is argued that the cultural relativity of knowledge and the non-existence
of the demarcation line between the private (mental) and the public modes of existence of an idea constitute
graver – and probably insolvable – problems for Popper’s conception. In particular, because there is no
plausible way to draw the demarcation, one should consider World 3 either as ontologically derived from
a combination of the mental and the physical (the multitude of Worlds 2 in their communication supported
and mediated by material information carriers, which belong to World 1 or as a temporal and containing all
possible contents of human thought. It is also pointed out that Popper’s attempt at the “biologization” of
World 3 and his motto “all life is problem-solving” sit badly with his claims that problems belong to World
3 and that the existence of World 3 is inseparable from the higher functions of human language. The general
outcome is that the reconciliation of the view that World 3 is an ontologically irreducible realm with the
view that it is human-made is hardly possible. У статті обговорюється концепція Світу 3 як царини об’єктивного знання Карла Поппера.
Головну увагу приділено проблемам узгодження положення про автономію (нередуковність) Світу
3 щодо фізичного (Світ 1) та психічного (Світ 2) та положенням про те, що Світ 3 є продуктом
людського мислення. Щодо проблеми «перенаселеності» Світу 3, що була сформульована
Л. Когеном, робиться припущення, що її розв’язання може бути знайдене в некласичній
(імовірно, релевантнісній) логіці; проте деталі такого розв’язання ще потребують розроблення.
Обґрунтовується думка, що культурна відносність знання та неіснування демаркаційної лінії
між приватним (ментальним) та публічним способами існування ідеї становлять для концепції
К. Поппера важчі – ймовірно, нерозв’язні – проблеми. Зокрема, оскільки немає правдоподібного
способу демаркації, ми мусимо розглядати Світ 3 або як онтологічно похідний від специфічного
поєднання ментального та фізичного (множина Світів 2 в їх комунікації, що підтримується й
опосередковується матеріальними носіями інформації, що належать до Світу 1), або як позачасовий
і такий, що містить усі можливі змісти людської думки. Відзначається також, що спроба К.
Поппера «біологізувати» Світ 3 та його гасло «Усе життя є розв’язанням проблем» конфліктують
із його тезами, що проблеми належать до Світу 3, і що існування Світу 3 є невіддільним від вищих
функцій людської мови (дескриптивної й аргументативної). Загалом, узгодження положення про
те, що Світ 3 є онтологічно нередуковною цариною, з положенням про його створеність людьми
навряд чи можливе. Якщо визнається нередуковність Світу 3, то він мусить мислитися як значно
ближчий до світу ідей Платона, аніж це визнавав К. Поппер |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/11453 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Суспільні дисципліни)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|