Особливості діагностики пошкоджень зв’язкового апарату латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба у гострому періоді

Abstract

Несвоєчасна діагностика пошкоджень зв'язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба і подальше неадекватне лікування призводять до розвитку хронічної нестабільності і швидкого прогресування дегенеративно-дистрофічних процесів у суглобі. Метою даної роботи було поліпшити результати лікування шляхом розробки алгоритму діагностики і вибору тактики лікування гострих пошкоджень зв'язкового апарату латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба. Обстежено 48 хворих з інверсійним механізмом травми надп’ятково-гомілкового суглоба в анамнезі у гострому періоді. Протокол діагностики включав клінічне та рентгенологічне обстеження через 48 год і через 7–10 днів з моменту травми. З урахуванням високої питомої ваги неточних результатів клінічної діагностики в перші 48 год після травми необхідний короткий курс консервативного лікування протягом 7–10 днів з повторним обстеженням і проведенням клінічних та рентгенологічних тестів нестабільності. Аналіз клінічних симптомів при інверсійній травмі надп’ятково-гомілкового суглоба показав, що поєднання локальної болючості при пальпації в проекції пошкоджених зв'язок, наявність вираженої періартикулярної гематоми в латеральному відділі надп’ятково-гомілкового суглоба і позитивні тести передньої і бічної нестабільності через 7–10 днів з моменту травми в 87 % випадків свідчить про пошкодження зв'язок. В результаті дослідження запропоновано алгоритм діагностики гострого пошкодження зв'язкового апарату латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба, який дозволив визначити диференційовані показання до хірургічного відновлення зв'язок латерального відділу та консервативного лікування даної групи хворих. Несвоевременная диагностика повреждения связочного аппарата голеностопного сустава и последующее неадекватное лечение приводят к развитию хронической нестабильности и быстрому прогрессированию дегенеративно-дистрофических процессов в суставе. Целью данной работы было улучшить результаты лечения путём разработки алгоритма диагностики и выбора тактики лечения свежих повреждений связочного аппарата латерального отдела голеностопного сустава. Обследовано 48 больных с инверсионным механизмом травмы голеностопного сустава в анамнезе в остром периоде. Протокол диагностики включал клиническое и рентгенологическое обследование через 48 ч и через 7–10 дней после травмы. С учётом высокого удельного веса неточных результатов клинической диагностики в первые 48 ч после травмы необходим короткий курс консервативного лечения в течение 7–10 дней с повторным обследованием и проведением клинических и рентгенологических тестов нестабильности. Анализ клинических симптомов при инверсионной травме голеностопного сустава показал, что сочетание локальной болезненности при пальпации в проекции повреждённых связок, выраженная периартикулярная гематома в латеральном отделе голеностопного сустава и положительные тесты передней и боковой нестабильности через 7–10 дней после травмы в 87 % случаев свидетельствуют о повреждении связок латерального отдела голеностопного сустава. В результате исследования предложен алгоритм диагностики свежих повреждений связочного аппарата латерального отдела голеностопного сустава, который позволил определить дифференцированные показания до хирургического восстановления связок латерального отдела и консервативного лечения данной группы больных. Delayed diagnosis of acute lateral ankle ligaments injury and subsequent inadequate treatment leads to the development of chronic instability and rapid progression of degenerative processes in the joint. The aim of our work was to improve treatment results by developing an diagnostic algorithm and treatment strategy of acute lateral ankle ligament injuries. The study included 48 patients with history of acute inversion ankle injury mechanism. Diagnostic protocol included clinical and radiological examination during 48 hours and after 7–10 days after injury. According to the high rate of inaccurate clinical diagnosis in the first 48 hours of the injury a short course of conservative treatment for 7–10 days is needed with follow-up and controlling clinical and radiographic instability tests. Clinical symptoms of ankle inversion injury showed that the combination of local tenderness in the projection of damaged ligaments, the presence of severe periarticular hematoma in the lateral department and positive anterior drawer and talar tilt tests in 7–10 days after the injury in 87 % of cases shows the presence of ligament rupture. An algorithm for diagnosis of acute lateral ankle ligament injury was developed, which allowed us to determine differential indications for surgical repair of the ligaments and conservative treatment of these patients.