|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра травматології та ортопедії >
Наукові праці. (Травматологія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/11654
|
Название: | Первый опыт хирургического лечения свежих вывихов акромиального конца ключицы под эндоскопическим контролем |
Другие названия: | First experience of the surgical treatment of acute dislocation of clavicle acromial end |
Авторы: | Головаха, М. Л. Шишка, И. В. Забелин, И. Н. Golovakha, M. L. Shishka, I. V. Zabelin, I. N. Головаха, Максим Леонідович Забєлін, Іван Миколайович |
Ключевые слова: | акромиально-ключичный сустав восстановление связок артроскопия плечевого сустава фиксация акромиального конца ключицы acromioclavicular joint ligaments restoration arthroscopy of shoulder joint fixation of acromial end of clavicle надплечово-ключичний суглоб відновлення зв’язок артроскопія плечового суглоба фіксація надплечового кінця ключиці |
Дата публикации: | 2015 |
Издатель: | Ин-т патологии позвоночника и суставов им. проф. М. И. Ситенко НАМН Украины |
Библиографическое описание: | Головаха М. Л. Первый опыт хирургического лечения свежих вывихов акромиального конца ключицы под эндоскопическим контролем / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, И. Н. Забелин // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 4. - С. 11-16. |
Аннотация: | Со времени первой операции на акромиальном конце ключицы, выполненной в 1861 году, было предложено множество различных видов хирургического лечения с использованием новых имплантатов и материалов, что, без сомнения, позволило улучшить его результаты. Однако история хирургии вывихов акромиального конца ключицы — это не только совершенствование имплантатов, но и, прежде всего, эволюционное развитие понимания целей операции [3, 4, 9].
В настоящее время предложено более ста видов хирургических вмешательств на акромиальном конце ключицы. Такое многообразие, во-первых, обусловлено анатомо-биомеханическими особенностями акромиально-ключичного сустава и его связочного аппарата; во-вторых, свидетельствует о на-
личии определенных недостатков каждого из них. Кроме того, установлено что в 16,5–35,2 % случаев, полного восстановления функции не происходит, что свидетельствует об актуальности разработки
и применения более современных методов лечения.
Большое распространение получили методики, основанные на реконструкции связок акромиально-ключичного сустава с применением прочных нерассасывающихся нитей [9]. Эти методики основаны на восстановлении клювовидно-ключичных связок, которые играют важную роль в стабилизации акромиально-ключичного сустава. Проведение нитей осуществляется открыто через большой разрез, необходимый для доступа к клювовидному отростку. Указанные зоны доступны также при артроскопии плечевого сустава, что дает возможность проводить восстановление клювовидно-ключичной связки под артроскопическим контролем [5, 6, 7, 9].
Цель работы: улучшить результаты лечения повреждений акромиально-ключичного сустава путем восстановления клювовидно-ключичной связки под артроскопическим контролем. Over 100 methods of the surgical treatment of the dislocation of clavicle acromial end is known nowadays. Anatomic-biomechanic peculiarities of acromioclavicular joint and its ligamentous apparatus stipulate such a variety, at first, and secondly, this fact shows some disadvantages of every method. Moreover, it was defined, that complete restoration of function does not happen in 16.5–35.2 % cases. This fact shows the relevance of working out and implementation of new treatment techniques. The goal: to improve the results of treatment of acromioclavicular joint injury using the restoration of coracoclavicular ligament with arthroscopic control. Methods: 5 patients (at the age from 18 to 42 years) with acute injury of acromioclavicular joint underwent an operation using arthroscopic equipment. The fixation of joint was carried out with «AKK rigging / АКК Такелаж» system in high-endurance nonabsorbable material. Immobilization duration in triangular bandage was equal to 2–3 weeks depending upon the severity of pain syndrome. Follow-up controls (clinical and radiographic assessment) were performed
1 and 3 months after surgery. Results: using of the method proposed for restoration of acute injures of acromioclavicular joint allowed to obtain good and excellent results in all patients after surgery. The range of motion in shoulder joint was restored in all patients completely. The proposed technique means surgery through little incisions (0.5 cm) that provide good cosmetic results. A positive feature of proposed technique is a minimal operation trauma, as far as you have not to expose a clavicle and subclavicular space for drilling it and fixator implementation. Conclusion: using of arthroscopic equipment for the restoration of acromioclavicular joint facilitates decreasing of operation trauma, terms of immobilization, allows predicting positive long-term results and restoring complete motion in shoulder joint. Сьогодні відомо понад 100 видів хірургічного лікування вивиху надплечового кінця ключиці. Таке різноманіття, по-перше, обумовлене анатомо-біомеханічними особливостями надплечово-ключичного суглоба і його зв’язкового апарату; по-друге, свідчить про певні недоліки кожного з методів. Крім того, встановлено, що в 16,5–35,2 % випадків повного відновлення функції не відбувається, що свідчить про актуальність розроблення та впровадження новітніх методик лікування. Мета: поліпшити результати лікування ушкоджень надплечово-ключичного суглоба шляхом відновлення клювовидно-ключичної зв’язки під артроскопічним контролем. Методи: прооперовано за допомогою артроскопічного обладнання п’ять чоловіків віком від 18 до 42 років зі свіжими ушкодженнями надплечово-ключичного суглоба. Фіксацію суглоба проводили за допомогою системи «АКК-Такелаж» із високоміцним нерозсмоктувальним матеріалом. Термін іммобілізації косинковою пов’язкою становив 2–3 тижні залежно від інтенсивності болю. Контрольне клінічне та рентгенологічне обстеження проводили через 1 та 3 міс. після операції. Результати: використання запропонованого методу відновлення свіжих ушкоджень надплечово-ключичного суглоба дало змогу отримати хороші та відмінні результати у всіх прооперованих хворих. Рухи в плечовому суглобі відновлено у всіх пацієнтів
у повному обсязі. Під час хірургічних втручань за розробленою методикою виконують невеликі проколи (0,5 см), що забезпечує хороші косметичні результати. Позитивним моментом є також мала операційна травма, тому що не потрібно виділяти ключицю і підключичний простір для свердління в них каналу та проведення фіксувального пристрою. Висновки: застосування артроскопічного обладнання для відновлення надплечово-ключичного суглоба сприяє зниженню травматичності операції, зменшенню термінів іммобілізації, дає змогу прогнозувати віддалені позитивні результати і відновити рухи в плечовому суглобі в повному обсязі. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/11654 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Травматологія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|