Prevalence and intensity study of dental caries in children with bronchial asthma

Abstract

Aim. To study the prevalence and intensity rates of dental caries in children with bronchial asthma. Materials and methods. The examination of patients was carried out in the Allergological Department of the Communal Non-Profit Enterprise “City Children Hospital No. 5” in Zaporizhzhia. The study of the carious process prevalence included 158 children with bronchial asthma (50 girls, 108 boys), aged between 3 and 17 years. The study on the caries intensity included 148 children with bronchial asthma (47 girls, 101 boys), aged between 3 and 17 years, who had more than 1 caries cavity. These children were divided into three groups according to the indices of carious process intensity: DMF (permanent dentition, 79 children (20 girls, 59 boys) aged between 10 and 17 years), DMF + df (mixed dentition, 59 children (21 girls, 38 boys) aged between 5 and 14 years), df (primary dentition, 10 children (6 girls, 4 boys) aged between 3 and 6 years), where D means decayed permanent teeth, M – missing permanent teeth, F – filled permanent teeth; d means decayed primary teeth, f – filled primary teeth. Each group was further divided into subgroups according to sex. The control group included 20 non-asthmatic children (7 girls, 13 boys) aged between 5 and 10 years with carious lesions in teeth. The results were processed using the Statistica® for Windows 13.0 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). The data on the carious process intensity were checked for normal distribution according to the Shapiro–Wilk test. Since the distribution was different from normal (P < 0.05), the data were presented as the median and lower and upper quartiles Me (Q25; Q75), and the differences were considered statistically significant at a P level of < 0.05. Results. The prevalence of caries in children with bronchial asthma was 95.5 % indicating mass disease. In the group of children with a permanent dentition, the carious process of a high intensity was revealed with the DMF index equal to 6 (4; 8) min 1, max 16, while 75 % of the children had a subcompensated and 25 % had a compensated dental caries. In the studied group, the carious process intensity was significantly higher in boys: 6.0 (4.5; 8.0) versus 5 (4; 8), which testified to sex differences in the pathological process of the oral cavity. In the group of children with mixed dentition, the DMF + df index was equal to 7 (4; 10) min 1, max 14, and indicated the carious process of a very high intensity and in this case, 25 % of children had a compensated form of the carious process, 25 % of children – subcompensated and 50 % – decompensated form. When comparing the subgroups of girls and boys, age- and sex-related differences in the DMF + df index were not observed. The df index for the examined patients with a temporary dentition was equal to 4 (2; 4) min 1, max 12. When comparing the intensity of the carious process in the groups according to the Kruskal–Wallis test, a statistically significant difference was observed (H = 9.08, P = 0.0107). In the period of a mixed dentition, the intensity of the carious process was higher in children with bronchial asthma than in somatically healthy children and amounted to 7 (4; 10) min 1, max 14) versus 6.0 (3.5; 8.0) min 1, max 10 (P < 0.05). Conclusions. The study conducted for the state of dental hard tissues has proven the high prevalence and intensity of the carious process in children with bronchial asthma. In addition, the data obtained have enabled us to determine the presence of sex-specific characteristics and differences in the reported indicators in adolescents. This motivates us to study the dental health issues in children with bronchial asthma in the anamnesis and to develop specific programs for the prevention of dental caries. Мета роботи – вивчити показники поширеності та інтенсивності карієсу в дітей із бронхіальною астмою. Матеріали та методи. Пацієнтів обстежили на базі алергологічного відділення КНП «Міська дитяча лікарня № 5» м. Запоріжжя. У дослідження поширеності каріозного процесу залучили 158 дітей із бронхіальною астмою (50 дівчат, 108 хлопців) віком від 3 до 17 років. У дослідження інтенсивності карієсу залучили 148 дітей із бронхіальною астмою (47 дівчат, 101 хлопець), які мали понад 1 каріозну порожнину, вік пацієнтів – від 3 до 17 років. Дітей поділили на 3 групи за індексами інтенсивності каріозного процесу: КПВ (постійний прикус, 79 дітей (20 дівчат, 59 хлопців) віком від 10 до 17 років), КПВ + кп (змінний прикус, 59 дітей (21 дівчина, 38 хлопців) віком від 5 до 14 років), кп (тимчасовий прикус, 10 дітей (6 дівчат, 4 хлопчики) віком від 3 до 6 років), де К – каріозні постійні, П – пломбовані постійні, В – видалені постійні зуби; к – каріозні тимчасові, п – пломбовані тимчасові зуби). Кожну з груп додатково поділили на підгрупи за статтю пацієнтів. Контрольна група включала 20 дітей (7 дівчат, 13 хлопців) віком 5–10 років, здорових щодо бронхіальної астми і які мають каріозні ураження зубів. Результати опрацювали, використовуючи пакет ліцензійної програми Statistica® for Windows 13.0 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Результати дослідження інтенсивності каріозного процесу перевірили на нормальність розподілу даних за критерієм Шапіро–Уїлка. Оскільки розподіл відрізнявся від нормального (p < 0,05), показники наведені як медіана та нижній і верхній квартилі Me (Q25; Q75), а різницю вважали вірогідною при рівні статистичної значущості р < 0,05. Результати. Поширеність карієсу в дітей із бронхіальною астмою становила 95,5 %, що свідчить про масову захворюваність. У групі дітей із постійним прикусом встановили високий рівень інтенсивності каріозного процесу з показником індексу КПУ 6 (4;8 ) min 1, max 16, при цьому 75 % дітей мали субкомпенсовану форму, 25 % дітей – компенсовану форму карієсу зубів. У групі дослідження інтенсивність каріозного процесу у хлопців була суттєво вищою – 6,0 (4,5; 8,0) проти 5 (4; 8), що свідчило про гендерні відмінності в перебігу патологічного процесу в порожнині рота. У групі дітей зі змінним прикусом індекс КПУ + кп становив 7 (4; 10) min 1, max 14 і свідчив про дуже високу інтенсивність каріозного процесу; 25 % дітей мали компенсовану форму, 25 % дітей – субкомпенсовану форму, 50 % дітей – некомпенсовану форму перебігу каріозного процесу. Порівнюючи підгрупи дівчат і хлопців, не виявили вікові та гендерні особливості щодо індексу КПУ + кп. Індекс кп в обстежених із групи з тимчасовим прикусом становив 4 (2; 4) min 1, max 12. Порівнюючи інтенсивність каріозного процесу у групах за критерієм Краскела–Уолліса, зареєстрували статистично значущу різницю (Н = 9,08, р = 0,0107). У періоді змінного прикусу в дітей із бронхіальною астмою інтенсивність каріозного процесу вища, ніж у соматично здорових дітей, становлячи 7 (4; 10) min 1, max 14 проти 6,0 (3,5; 8,0) min 1, max 10 (р < 0,05). Висновок. Дослідження стану твердих тканин зубів показало високий рівень поширеності та інтенсивності каріозного процесу в дітей із бронхіальною астмою. Результати дали можливість визначити наявність гендерних особливостей і відмінностей заявлених показників у дітей пубертатного віку. Це спонукає до продовження вивчення питань стоматологічного здоров’я дітей, які мають в анамнезі бронхіальну астму, та створення специфічних програм профілактики карієсу. Цель работы – изучить показатели распространенности и интенсивности кариеса у детей с бронхиальной астмой. Материалы и методы. Обследование пациентов провели на базе аллергологического отделения КНП «Городская детская больница № 5» г. Запорожья. В клиническое исследование распространенности кариозного процесса включили 158 детей с бронхиальной астмой (50 девочек, 108 мальчиков) в возрасте от 3 до 17 лет. В исследование интенсивности кариеса включили 148 детей с бронхиальной астмой (47 девочек, 101 мальчик), имеющих более 1 кариозной полости, возраст – от 3 до 17 лет. Детей разделили на три группы согласно индексам интенсивности кариозного процесса: КПУ (постоянный прикус, 79 детей (20 девочек, 59 мальчиков) в возрасте от 10 до 17 лет), КПУ + кп (сменный прикус, 59 детей (21 девочка, 38 мальчиков) в возрасте от 5 до 14 лет), кп (временный прикус, 10 детей (6 девочек, 4 мальчика) в возрасте от 3 до 6 лет), где К – кариозные постоянные, П – пломбированные постоянные, У – удаленные постоянные зубы; к – кариозные временные, п – пломбированные временные зубы). Каждая из групп дополнительно разделена на подгруппы по признаку пола пациентов. Контрольная группа включала 20 детей (7 девочек, 13 мальчиков) в возрасте 5–10 лет, здоровых относительно бронхиальной астмы и имеющих кариозные поражения зубов. Результаты обработаны с использованием пакета лицензионной программы Statistica® for Windows 13.0 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Данные по интенсивности кариозного процесса проверены на нормальность распределения данных согласно критерию Шапиро–Уилка. Поскольку распределение отличалось от нормального (p < 0,05), данные представлены в виде медианы и нижнего и верхнего квартилей Me (Q25; Q75), а различия считали достоверными при уровне статистической значимости р < 0,05. Результаты. Распространенность кариеса у детей с бронхиальной астмой составила 95,5 %, что свидетельствует о массовой заболеваемости. В группе детей с постоянным прикусом отмечен высокий уровень интенсивности кариозного процесса с показателем индекса КПУ 6 (4; 8) min 1, max 16; у 75 % детей – субкомпенсированная форма, 25 % – компенсированная форма кариеса зубов. В исследованной группе интенсивность кариозного процесса у мальчиков была существенно выше: 6,0 (4,5; 8,0) против 5 (4;8), что свидетельствовало о гендерных отличиях в течении патологического процесса в полости рта. В группе детей со сменным прикусом индекс КПУ + кп составил 7 (4; 10) min 1, max 14 и свидетельствовал об очень высокой интенсивности кариозного процесса; 25 % детей имели компенсированную форму, 25 % детей – субкомпенсированную форму, 50 % детей – декомпенсированную форму течения кариозного процесса. При сравнении подгрупп девочек и мальчиков возрастные и гендерные особенности относительно индекса КПУ + кп не установлены. Индекс кп у обследованных из группы с временным прикусом составил 4 (2; 4) min 1, max 12. При сравнении интенсивности кариозного процесса в группах по критерию Краскела–Уоллиса наблюдали статистически значимую разницу (Н = 9,08, р = 0,0107). В периоде сменного прикуса, у детей с бронхиальной астмой интенсивность кариозного процесса выше, чем у соматических здоровых и составила 7 (4; 10) min 1, max 14) против 6,0 (3,5; 8,0) min 1, max 10 (р < 0,05). Выводы. Исследование состояния твердых тканей зубов показало широкую распространенность и высокий уровень интенсивности кариозного процесса у детей, больных бронхиальной астмой. Полученные данные дали возможность определить наличие гендерных особенностей и различий заявленных показателей у детей пубертатного возраста. Это обусловливает актуальность дальнейшего изучения вопросов стоматологического здоровья детей, имеющих в анамнезе бронхиальную астму, и создания специфических программ профилактики кариеса.