Вплив протипухлинної терапії на стан кардіогемодинаміки у хворих на множинну мієлому залежно від функції нирок

Abstract

Мета роботи – оцінити взаємозв’язок протипухлинного лікування та кардіогемодинаміки в пацієнтів із множинною мієломою залежно від функції нирок. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 51 хворий на множинну мієлому, яких поділили на групи залежно від швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). У першій групі – 12 пацієнтів із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2, у другій – 14 пацієнтів із ШКФ 60–89 мл/хв/1,73 м2, у третій – 25 пацієнтів із нормальною функцією нирок. Усім пацієнтам здійснили ехокардіографію до та після протипухлинного лікування. Результати. У пацієнтів із ШКФ на 30–59 мл/хв/1,73 м2 фракція викиду була суттєво нижчою порівняно зі здоровими особами (54,70 [51,20; 57,60] % проти 59,82 [57,81; 62,29] %; р = 0,012) насамперед через зниження кінцево-систолічного об’єму (ESV) (55,90 [43,28; 59,39] мл проти 34,22 [31,72; 41,24] мл; р = 0,031). У цій групі ШОЕ було істотно нижчим порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. У пацієнтів із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 після протипухлинного лікування Е (0,77 [0,59; 0,81] м/с, Е/А (0,91 [0,86; 0,95] м/с) було істотно нижчим порівняно з даними до лікування (p < 0,05). У пацієнтів із ШКФ ≥90 мл/хв/1,73 м2 після протипухлинного лікування Е/А (0,89 [0,72; 1,11] м/с були значущо нижчими порівняно з датами до лікування (р < 0,05). У пацієнтів із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 Е (0,89 [0,75; 1,00] м/с проти 1,01 [1,02; 1,24]; р = 0,014), А (0,89 [0,77; 1,10] м/с проти 0,73 [0,56; 0,85] м/с; р = 0,020), E/A (0,98 [0,94; 1,12] проти 1,16 [1,06; 1,25]; p = 0,011) були істотно нижчими порівняно з контролем. Циркулярна систолічна деформація міокарда (-17,60 [-21,05; -15,18] проти -25,92 [-26,09; -19,15]; p = 0,012) і швидкість систолічної циркулярної деформації міокарда (-1,22 [-1,32; -1,20] проти -1,32 [-1,42; -1,25]; р = 0,022) було суттєво нижчим у групі пацієнтів із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 порівняно зі здоровими особами. Висновки. Результати показують, що ступінь функції нирок безпосередньо пов’язаний із діастолічними та регіональними систолічними параметрами лівого шлуночка. У пацієнтів із множинною мієломою та нирковою недостатністю систолічна, діастолічна та реґіонарна систолічна скоротливість були значущо гіршими порівняно з показниками пацієнтів із нормальною функцією нирок і здорових людей. Протипухлинне лікування множинної мієломи негативно впливає на діастолічну та регіональну систолічну функцію. Ці відомості можна використовувати для прогнозу серцево-судинних подій. Aim – to evaluate the relations of antitumor treatment and cardiohemodynamics in patients with multiple myeloma depending on renal function. Materials and methods. Fifty-one subjects with multiple myeloma were enrolled in the study. They were divided into groups depending on the glomerular filtration rate (GFR). First group involved 12 patients with GFR 30–59 ml/min/1,73 m2, second one – 14 patients with GFR 60–89 ml/min/1,73m2, third one – 25 patients with normal renal function. All patients underwent echocardiography before and after antitumor treatment. [-21.05; -15.18] versus -25.92 [-26.09; -19.15]; P = 0.012) and global circular systolic strain rate (-1.22 [-1.32; -1.20] versus -1.32 [-1.42; 1.25]; P = 0.022) was significantly lower in group of patients with GFR 30–59 ml/min/1.73 m2 in comparing with healthy persons. Conclusions. Our data suggest that the extent of renal function is directly associated with left ventricle diastolic and regional systolic parameters. Among patients with multiple myeloma and renal insufficiency systolic, diastolic, and regional systolic contractility were significantly worse in comparing with patients with normal renal function and healthy persons. Antitumor treatment of multiple myeloma has a negative effect on diastolic and regional systolic function. These dates may be used for the prognosis of cardiovascular events. Results. In patients with GFR 30–59 ml/min/1.73 m2 ejection fraction was significantly lower in comparing with healthy persons (54.70 [51.20; 57.60] % versus 59.82 [57.81; 62.29] %; P = 0.012) mainly due to decreased end systolic volume (ESV) (55.90 [43.28; 59.39] ml versus 34,22 [31.72; 41.24] ml; P = 0.031). In this group ESV was significantly lower in comparing with patients with normal renal function. In patients with GFR 30–59 ml/min/1.73 m2 after antitumor treatment E (0.77 [0.59; 0.81] m/c, E/A (0.91 [0.86; 0.95] m/c were significantly lower in comparing with dates before treatment (P < 0.05). In patients with GFR ≥90 ml/min/1,73 m2 after antitumor treatment E/A (0.89 [0.72; 1.11] m/c were significantly lower in comparing with dates before treatment (P < 0.05). In patients with GFR 30–59 ml/min/1.73 m2 E (0.89 [0.75; 1.00] m/s versus 1.01 [1.02; 1.24]; P = 0.014), A (0.89 [0.77; 1.10] m/s versus 0.73 [0.56; 0.85] м/s; P = 0.020). E/A (0.98 [0.94;1.12] versus 1.16 [1.06; 1.25]; P = 0.011) were significantly lower in in comparing with control. Global circular systolic strain (-17.60 Цель работы – оценить взаимосвязь противоопухолевого лечения и кардиогемодинамики у пациентов со множественной миеломой в зависимости от функции почек. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 51 больной множественной миеломой. Пациентов поделили на группы в зависимости от скорости клубочковой фильтрации (СКФ). Первая группа включала 12 пациентов со СКФ 30–59 мл/мин/1,73 м2, вторая – 14 пациентов со СКФ 60–89 мл/мин/1,73 м2, третья – 25 пациентов с нормальной функцией почек. Всем пациентам выполнена эхокардиография до и после противоопухолевого лечения. Результаты. У пациентов со СКФ 30–59 мл/мин/1,73 м2 фракция выброса была значительно ниже по сравнению со здоровыми людьми (54,70 [51,20; 57,60] % против 59,82 [57,81; 62,29] %; р = 0,012) в основном из-за снижения конечно-систолического объема (ESV) (55,90 [43,28; 59,39] мл против 34,22 [31,72; 41,24] мл; р = 0,031). В этой группе ESV был значительно ниже по сравнению с пациентами с нормальной функцией почек. У пациентов со СКФ 30–59 мл/мин/1,73 м2 после противоопухолевого лечения E (0,77 [0,59; 0,81] м/с, E/A (0,91 [0,86; 0,95] м/с были значительно ниже по сравнению с данными до лечения) (р < 0,05). У пациентов со СКФ ≥90 мл/мин/1,73 м2 после противоопухолевого лечения Е/А (0,89 [0,72; 1,11] м/с были значительно ниже по сравнению с датами до лечения (р < 0,05). У пациентов со СКФ 30–59 мл/мин/1,73 м2 E (0,89 [0,75; 1,00] м/с против 1,01 [1,02; 1,24]; р = 0,014), A (0,89 [0,77; 1,10] м/с против 0,73 [0,56; 0,85] м/с; р = 0,020), E/A (0,98 [0,94; 1,12] против 1,16 [1,06; 1,25]; р = 0,011) были значительно ниже по сравнению с контролем. Циркулярная систолическая деформация миокарда (-17,60 [-21,05; -15,18] против -25,92 [-26,09; -19,15]; р = 0,012) и скорость систолической циркулярной деформации миокарда (-1,22 [-1,32; -1,20] против -1,32 [-1,42; -1,25]; р = 0,022) была значительно ниже в группе пациентов со СКФ 30–59 мл/мин/1,73 м2 по сравнению со здоровыми людьми. Выводы. Результаты свидетельствуют, что степень функции почек напрямую связана с диастолическими и регионарными систолическими параметрами левого желудочка. У пациентов со множественной миеломой и почечной недостаточностью систолическая, диастолическая и регионарная систолическая сократимость были значительно хуже по сравнению с данными у пациентов с нормальной функцией почек и здоровых людей. Противоопухолевое лечение множественной миеломы оказывает отрицательное влияние на диастолическую и регионарную систолическую функцию. Эти сведения могут быть использованы для прогноза сердечно-сосудистых событий.