Результати популяційного дослідження поширеності та факторів ризику розвитку харчової непереносимості у дітей шкільного віку

Abstract

Причини росту алергозахворюваності потребують продовження вивчення. З метою встановлення поширеності та факторів ризику розвитку й особливостей перебігу харчової непереносимості в дітей різного шкільного віку до дослідження залучили 250 дітей віком від 6 до 17 років. Здійснили інтерв’ю-анкетування, частково – фізикальний огляд. Встановили, що більше ніж ½ респондентів мали в анамнезі та/або на момент огляду шкірні симптоми харчової алергії. Крім генетично детермінованої схильності важливу роль відіграють епігенетичні фактори: характер харчування під час вагітності та у ранньому дитинстві, приймання вітаміну D та пробіотиків. Контроверсійне значення мають приймання вітамінів та умови проживання. Виявили, що епігенетичні впливи більше значення мають у старшому шкільному віці, з віком збільшується частота дозозалежних реакцій на їжу. Причины роста аллергозаболеваемости требуют дальнейшего изучения. С целью определения распространенности и факторов риска развития, особенностей течения пищевой непереносимости у детей разного школьного возраста в исследование включили 250 детей в возрасте 6–17 лет. Выполнили интервью-анкетирование, частично – физикальный осмотр. Установлено, что более ½ респондентов имели в анамнезе и/или на момент осмотра симптомы пищевой аллергии. Кроме генетически детерминированной склонности важную роль играют эпигенетические факторы: характер питания во время беременности и в раннем детстве, прием витамина D, пробиотиков. Контроверсионное значение имеют витамины и условия жизни. Отмечено, что эпигенетические влияния большее значение имеют в старшем школьном возрасте, с возрастом увеличивается частота дозозависимых реакций на пищу. Aim. Causes of the further spread of the allergic pathology need to be studied. The objective of this study was to assess prevalence, risk factors and features of the food intolerance in children of different school age. Materials and methods. 250 children 6–17 years old were included into the study. Questionnaire and physical examination were used. Results and discussion. More than ½ of the respondents had skin food allergy symptoms in the anamnesis and/or at the exam. Except genetically determined factors big importance had: food during pregnancy and in early childhood, vit D and probiotics intake. Controversial effect had environmental factors and other vitamins. Conclusions. Epigenetic infl uences had bigger impact in older school age. Quantity of the dose-dependent reactions increases with age.