Аксіологія фольклору як предмет дослідження

Abstract

У статті розглянуто підходи до поняття «цінність» у сучасній гуманітаристиці. Визначено універсальні для наукового дискурсу характеристики ціннісного. Окреслено специфіку категорії «цінність» у фольклористиці. Доведено, що визначення цінності у фольклористиці передбачає урахування як об’єктивістських, так і суб’єктивістських підходів. Згідно з об’єктивістськими концепціями цінності визначаються без урахування волевиявлення людини, тобто через зовнішні сили, що мають панівні позиції (для цінності у фольклорі це колективний досвід поколінь, утілений у традиціях). Суб’єктивна складова частина фольклору як аксіопростору розкривається через взаємозв’язок з психологічним станом, світом індивідуальних переживань окремого виконавця та полягає у вибірковому ставленні до тексту, що підлягає відтворенню, акцентуванні значимого відповідно до власного досвіду. У статті вперше розглянуто характер кореляції об’єктивних та суб’єктивних чинників при визначенні цінності як категорії фольклористики, а також характеристику аксіопростору як складової частини традиційної культури. Спільними для різних культур є цінності вітального кола, пов’язані з життєзабезпеченням (життя, здоров’я, родинний та господарчий добробут). Водночас фольклор закріплює уявлення про цінності, що визначають національні преференції, розбіжності аксіологічних категорій, пов’язані з особливостями економічного, суспільного, релігійного, культурного життя окремої етнічної спільноти. Продемонстровано особливості трансляції цінностей традиційної культури на прикладі східнослов’янських та арабських прислів’їв. Завдяки своїй універсальності, лаконічності та поліфункціональності прислів’я є відносно стабільним жанром, що не втрачає своєї актуальності. Зникнення певних реалій та поява нових (підміна старих цінностей новими) маніфестується появою нових прислів’їв чи трансформацією відомих. У статті проаналізовано аксіологічність паремій, доведено, що прислів’ям притаманний високий ступінь аксіологічності. The article is headlined existing approaches to the concept of "value", in particular, in folkloristics, cultural studies, sociology; the article describes universal characteristics of value as well as specific characteristics of axiospace as a component of traditional culture. The category of value is analyzed, the nature of correlation of objective and subjective factors when determining value as a category of folkloristics, axiospace as component of traditional culture is described. It is noted that folklore enshrines attitudes of the values that determine national preferences. Much attention is given to peculiarities of transmission the values of traditional culture through the рroverbs of Ukrainian, Russian and Arabic. Due to its versatility, conciseness and multifunctionality, proverb is a relatively stable genre, which does not lose its relevance. The disappearance of certain realities and the emergence of new ones (respectively the replacement of old values with new ones) is manifested by the advent of new proverbs or the transformation of known ones. In the practical part, on the example of proverbs analyzes the "axiology" of the paremies, and it is practically proved that proverbs have a high degree of axiological character. It is proved that the definition of value in folkloristics includes both objectivist and subjectivist approaches. According to objectivist concepts, values are defined without consideration of the will of man, through external forces that have dominant positions: for values in folklore is a collective experience of generations, embodied in traditions. The subjective component of folklore as an axiospace is revealed through the interconnection with the mental state, the world of individual experiences of the individual performer, selectivity towards text to be reproduced.