Оцінка деяких лабораторних показників у хворих на хронічний генералізований пародонтит, асоційований із персистуючою герпесвірусною інфекцією

Abstract

Характер локальних патогенетичних механізмів розвитку уражень тканин пародонта є результатом взаємодії різноманітних етіопатогенетичних детермінант. Але дослідники майже не враховують суттєвий вплив персистуючої герпесвірусної інфекції на стан імунобіологічної резистентності організму та погіршення загального прогнозу перебігу стоматологічної патології. З метою визначення особливостей лабораторних показників пацієнтів із патологією тканин пародонта, що асоційована з герпесвірусною інфекцією, обстежили 45 таких хворих (І група), а також 20 пацієнтів із патологією пародонта без супутньої герпесвірусної інфекції (ІІ група) і 10 осіб без патології пародонта та без супутньої герпесвірусної інфекції (контрольна група). Визначили кількість ясеневої рідини за методикою М.Г. Барера і співавт. та вміст у ній медіаторів запалення (гістаміну та серотоніну) за методикою Б.В. Михайличенка, вивчили реакції адсорбції мікроорганізмів за М.Ф. Данилевським і Т.А. Біленчук. Виявили вірогідну різницю (p<0,05) за кількістю ясеневої рідини як між І та ІІ групами, так і в порівнянні з групою контролю. Вміст гістаміну та серотоніну в ясеневій рідині в пацієнтів І та ІІ груп мав вірогідну різницю (p<0,05), а також вірогідно (p<0,01) перевищував показник пацієнтів групи контролю. Показники РАМ-позитивних клітин у хворих І та ІІ груп були вірогідно нижчими (p<0,05) за показник групи контролю. Крім того, показники І групи були вірогідно нижчими (p<0,05) за показники ІІ групи. Це свідчить, що персистуюча герпесвірусна інфекція суттєво впливає на стан імунобіологічної резистентності організму й погіршує загальний прогноз перебігу патології тканин пародонта. Характер локальных патогенетических механизмов развития поражений тканей пародонта является результатом взаимодействия различных этиопатогенетических детерминант. Но исследователи практически не учитывают влияние персистирующей герпесвирусной инфекции на состояние иммунобиологической резистентности организма и ухудшение общего прогноза течения стоматологической патологии. С целью определить особенности лабораторных показателей пациентов с патологией тканей пародонта, ассоциированной с герпесвирусной инфекцией, обследовали 45 таких больных (І группа), а также 20 пациентов с патологией пародонта без сопутствующей герпесвирусной инфекции (II группа) и 10 лиц без патологии пародонта и без сопутствующей герпесвирусной инфекции (контрольная группа). Определили количество десневой жидкости по методике М.Г. Барера и соавт. и содержание в ней медиаторов воспаления (гистамина и серотонина) по методике Б.В. Михайличенко, изучили реакции адсорбции микроорганизмов по методике Н.Ф. Данилевского и Т.А. Биленчук. Установили достоверную разницу (p<0,05) по количеству десневой жидкости как между I и II группами, так и по сравнению с группой контроля. Содержание гистамина и серотонина в десневой жидкости у пациентов I и II групп имело достоверную разницу (p<0,05), а также достоверно (p<0,01) превышало показатели пациентов группы контроля. Показатели РАМ-положительных клеток у больных I и II групп были значительно ниже (p<0,05) показателей группы контроля. Кроме того, показатели I группы были достоверно ниже (p<0,05) показателей II группы. Это свидетельствует, что персистирующая герпесвирусная инфекция существенно влияет на состояние иммунобиологической резистентности организма и ухудшает общий прогноз течения патологии тканей пародонта. Introduction. The nature of local pathogenetic mechanisms of periodontal tissue lesions is the result of the interaction of various etiopathogenetical determinants. The researchers almost do not consider infl uence of persistent herpes virus infection on the state of immunobiological organism resistance and deterioration of the overall prognosis of dental disease. Aim. To identify the features of laboratory parameters in 45 patients with periodontal pathology associated with herpes virus infection. Material and methods. Laboratory study of 45 people with periodontal pathology associated with herpes virus infection (group I), 20 individuals with periodontal pathology without concomitant herpes infection (group II) and 10 individuals without periodontal pathology and without concomitant herpes viral infections (control group), namely: determining the amount of gingival fl uid according to M. Barer et al. and determining therein the content of infl ammatory mediators – histamine and serotonin according to B. Mykhailychenko, adsorption reaction of microorganisms was studied according to M. Danilevsky and T. Bilenchuk. Results. Amount of gingival fl uid in persons of I and II groups had signifi cant difference (p<0,05) between both among them and in comparison with the control group. The content of histamine and serotonin in the gingival fl uid of individuals of I and II groups had signifi cant difference (p<0,05) between them, it was also signifi cantly (p<0,01) higher than the corresponding fi gures for patients of the control group. Indices of RAM-positive cells in patients of groups I and II were signifi cantly lower (p<0,05) than in the control group. In addition, indices of group I were signifi cantly lower (p <0,05) than in group II. Conclusions. Persistent herpes infection signifi cantly affects the state of immunobiological organism resistance and worsens the overall prognosis of periodontal tissue pathology.