Особливості добового артеріального тиску у дітей із цукровим діабетом залежно від тривалості захворювання

Abstract

Актуальність. Наявність артеріальної гіпертензії, яка у хворих на цукровий діабет зустрічається в 2 рази частіше, ніж у загальній популяції, збільшує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень. Основним інструментом діагностики артеріальної гіпертензії в дітей є добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у зв’язку з тим, що низка параметрів ДМАТ можуть бути предикторами розвитку серцево-судинних подій. Мета: встановити особливості добового профілю артеріального тиску в дітей, хворих на цукровий діабет, залежно від тривалості перебігу захворювання. Матеріали та методи. Досліджено особливості добового профілю артеріального тиску в 53 дітей (середній вік 14,79 ± 0,25 року), хворих на цукровий діабет, за даними ДМАТ. Залежно від тривалості захворювання було виділено 3 групи: 1-ша група — 11 дітей із тривалістю захворювання до 1 року, 2-га група — 19 дітей із тривалістю захворювання 1–5 років, 3-тя група — 23 хворих із тривалістю захворювання понад 5 років. Контрольну групу становили 20 дітей, репрезентативних за віком і статтю, які не мали порушень вуглеводного обміну й інтеркурентних захворювань. Результати. У дітей, хворих на цукровий діабет, при збільшенні тривалості захворювання відбувалося підвищення артеріального тиску, збільшення його варіабельності й зростання індексу часу гіпертензії. Артеріальна гіпертензія розвинулася у 21,0 % хворих із тривалістю цукрового діабету від 1 до 5 років і 43,5 % хворих із тривалістю захворювання понад 5 років. Виявлені зміни відбувалися на фоні порушення добового профілю артеріального тиску, що мало місце вже на першому році захворювання й спостерігалося в 51,0–54,5 % пацієнтів. Серед патологічних профілів нічного зниження артеріального тиску у хворих на цукровий діабет переважав тип non-dipper (43,5–47,4 %). Висновки. У більшості хворих на цукровий діабет мали місце зміни показників артеріального тиску, перші ознаки яких реєструвалися на першому році захворювання й прогресували при збільшенні його тривалості. Отримані дані свідчать про те, що дітей, хворих на цукровий діабет, незалежно від тривалості захворювання слід відносити до категорії високого ризику розвитку артеріальної гіпертензії. Актуальность. Артериальная гипертензия, которая у больных сахарным диабетом встречается в 2 раза чаще, чем в общей популяции, увеличивает риск развития сердечнососудистых осложнений. Основным инструментом диагностики артериальной гипертензии у детей является суточное мониторирование артериального давления (СМАД) в связи с тем, что ряд параметров СМАД может являться предикторами развития сердечно-сосудистых событий. Цель исследования: установить особенности суточного профиля артериального давления у детей, больных сахарным диабетом, в зависимости от длительности течения заболевания. Материалы и методы. Исследованы особенности суточного профиля артериального давления у 53 детей (средний возраст 14,79 ± 0,25 года), больных сахарным диабетом, по данным СМАД. В зависимости от длительности заболевания были сформированы 3 группы: 1-я группа — 11 детей с длительностью заболевания до 1 года, 2-я группа — 19 детей с длительностью заболевания 1–5 лет, 3-я группа — 23 больных с длительностью заболевания более 5 лет. Контрольную группу составили 20 детей, репрезентативных по возрасту и полу, не имевших нарушений углеводного обмена и интеркуррентных заболеваний. Результаты. У детей с сахарным диабетом при увеличении продолжительности заболевания происходило повышение артериального давления, увеличение его вариабельности и индекса времени гипертензии. Артериальная гипертензия развилась у 21,0 % больных с длительностью сахарного диабета от 1 до 5 лет и у 43,5 % больных с длительностью заболевания более 5 лет. Выявленные изменения происходили на фоне нарушения суточного профиля артериального давления, которое имело место уже на первом году заболевания и наблюдалось у 51,0– 54,5 % пациентов. Среди патологических профилей ночного снижения артериального давления у больных сахарным диабетом преобладал тип non-dipper (43,5–47,4 %). Выводы. У большинства детей с сахарным диабетом имели место изменения показателей артериального давления, первые признаки которых регистрировались на первом году заболевания и прогрессировали при увеличении его продолжительности. Полученные данные свидетельствуют о том, что детей, больных сахарным диабетом, независимо от длительности заболевания следует относить к категории высокого риска развития артериальной гипертензии. Background. The presence of hypertension, which in diabetic patients occurs 2 times more often than in the general population, increases the risk of cardiovascular complications. The main tool for the diagnosis of hypertension in children is ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) due to the fact that a number of ABPM parameters may act as predictors of the development of cardiovascular events. The purpose was to establish the features of the daily blood pressure in children with diabetes depending on the duration of the disease. Materials and methods. The paper investigated the features of the daily arterial pressure in 53 children (mean age 14.79 ± 0.25 years) with diabetes mellitus, according to the ABPM data. Depending on the duration of the disease, there were 3 groups: group 1 — 11 children with disease duration of up to 1 year, group 2 — 19 persons with disease duration of 1–5 years, and group 3 — 23 patients with disease duration of more than 5 years. The control group consisted of 20 children, representative by the age and sex, who had no disorders of carbohydrate metabolism and intercurrent diseases. Results. In children with diabetes, with an increase in the duration of the disease, there was an elevation in the blood pressure, its variability and the index of hypertension. Hypertension occurred in 21.0 % of patients with duration of diabetes from 1 to 5 years and in 43.5 % of persons with disease duration of more than 5 years. Identified changes occurred on the background of the circadian blood pressure changes, which took place during the first year of the disease and observed in 51.0–54.5 % of patients. Among the pathological profiles of nocturnal blood pressure reduction in patients with diabetes mellitus, the non-dipper type prevailed (43.5–47.4 %). Conclusions. The majority of patients with diabetes mellitus experienced changes in blood pressure, the first signs of which were registered in the first year of the disease and progressed with an increase of its the duration. The findings suggest that children with diabetes, regardless of the duration of the disease, should be classified as high risk for developing hypertension.