DSpace About DSpace Software
 

IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра патологічної анатомії і судової медицини >
Наукові праці. (Патанатомія) >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12211

Название: Возрождение концепции и развитие донорства после циркуляторной смерти человека в эру трансплантации органов
Другие названия: Відродження концепції та розвиток донорства після циркуляторної смерті людини в еру трансплантації органів
Revival of the concept and development of donation after human circulatory death in the era of organ transplantation
Авторы: Туманский, В. А.
Воротынцев, С. И.
Туманская, Л. М.
Туманський, Валерій Олексійович
Воротинцев, Сергій Іванович
Туманська, Любов Михайлівна
Tumanskyi, V. O.
Vorotyntsev, S. I.
Tumanska, L. M.
Ключевые слова: доноры
циркуляторная смерть
трансплантация органов
донори
циркуляторна смерть
трансплантація органів
donors
circulatory death
organ transplantation
Issue Date: 2020
Издатель: Запорізький державний медичний університет
Библиографическое описание: Туманский В. А. Возрождение концепции и развитие донорства после циркуляторной смерти человека в эру трансплантации органов / В. А. Туманский, С. И. Воротынцев, Л. М. Туманская // Патологія. – 2020. – Т. 17, № 2(49). - С. 248-255. DOI: 10.14739/2310-1237.2020.2.212811
Аннотация: С начала ХХ столетия параллельно с применяющимися в трансплантологии стандартами смерти целостного мозга донора и смерти ствола головного мозга донора практическое возрождение получила концепция донорства после циркуляторной смерти человека. Цель работы – анализ возрождения концепции циркуляторной смерти человека и протоколов донорства после ее констатации. В обзоре приведен ретроспективный анализ возрождения и развития концепции циркуляторной смерти человека, широко применяемой в современной трансплантологии. Установлено, что главным критерием циркуляторной смерти человека, принятым во всех странах с активными программами трансплантации органов, является утрата пациентом кровообращения и дыхания. Освещены особенности протоколов донорства после контролируемой и неконтролируемой циркуляторной смерти, донорства после эвтаназии, современные технологии эксплантации и сохранения донорских органов, а также морально-этические проблемы, связанные с контролируемым донорством после циркуляторной смерти. Выводы. Широкое распространение донорства после циркуляторной смерти пациента привело к значительным успехам трансплантации почек, легкого, печени, поджелудочной железы и сердца. З ХХ століття паралельно зі стандартами смерті цілісного мозку донора та смерті стовбура головного мозку донора, що застосовуються у трансплантології, практичне відродження отримала концепція донорства після циркуляторної смерті людини. Мета роботи – аналіз відродження концепції донорства після циркуляторної смерті людини та протоколів донорства після її констатації. В огляді здійснили ретроспективний аналіз відродження, розвитку концепції циркуляторної смерті людини, що широко застосовується в сучасній трансплантології. Встановили, що головним критерієм циркуляторної смерті людини, що ухвалений в усіх країнах з активними програмами трансплантації органів, є втрата пацієнтом кровообігу та дихання. Висвітлені особливості протоколів донорства після контрольованої та неконтрольованої циркуляторної смерті, донорства після евтаназії, сучасні технології експлантації та зберігання донорських органів, а також морально-етичні проблеми, що пов’язані з контрольованим донорством після циркуляторної смерті. Висновки. Поширення донорства після циркуляторної смерті пацієнта призвело до переконливих успіхів трансплантації нирок, легень, печінки, підшлункової залози та серця. Since the beginning of the twentieth century, in parallel with the standards of the whole brain death and the brain stem death of a donor used in transplantology, the concept of donation after human circulatory death has received a practical revival. Aim: analysis of the revival of the concept of circulatory death of a person and donor protocols after its ascertaining. The review analyzes retrospective data on the development of the concept of circulatory death of a person, widely used in modern transplantology. It has been established that the main criteria for human circulatory death, adopted in all countries with active organ transplantation programs, are the patient’s loss of blood circulation and breathing. The features of donor protocols after controlled and uncontrolled circulatory death, donation after euthanasia, modern technologies of explantation and preservation of donor organs, as well as moral and ethical problems associated with controlled donation after circulatory death are defined. Conclusion. The widespread donation after the patient’s circulatory death led to significant success in transplantation of kidneys, lungs, liver, pancreas and heart.
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12211
Appears in Collections:Наукові праці. (Хірургія та анестезіологія ФПО)
Наукові праці. (Патанатомія)

Files in This Item:

File Description SizeFormat
16_197-20_Tumanskyi_Vorotyntsev_et_all.pdf2,26 MBAdobe PDFView/Open
View Statistics

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback