Дерматоскопічні та морфологічні особливості деяких клінічних варіантів себорейного кератозу

Abstract

Мета роботи — визначити лікарську тактику, простежити зв’язок і доповнити кореляційні дані між клінічними виявами, дерматоскопічними ознаками та гістологічною картиною типового та плаского варіантів себорейного кератозу (СК). Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради. Під спостереженням перебували 20 осіб із СК (14 (70 %) жінок та 6 (30 %) чоловіків) віком від 41 до 87 років. Обстеження включало загальний огляд пацієнта, дерматоскопічне та патоморфологічне дослідження. Результати та обговорення. Найбільш часто осередки ураження локалізувалися на шкірі тулуба — у 10 осіб, обличчя та волосистої частини голови — 5, бокової поверхні шиї — 3, рідше верхніх кінцівок — у 2 пацієнтів. І фототип за Фітцпатріком виявлено у 3 (15 %) осіб, ІІ — у 13 (65 %), ІІІ — у 4, що складає 20 %. Гістологічно акантотичний варіант СК був визначений у 14 (70 %), папіломатозний та ретикулярний — у 5 та 1 пацієнта відповідно. Дерматоскопічна картина акантотичного варіанта представлена такими критеріями: міліумоподібні кісти — 10 випадків, комедоноподібні отвори — 4, «мозкові звивини» — 5, краї, «з’їдені міллю», — 2, верукозна поверхня — 1, вогнище папіломатозного СК з верукозною, сосочкоподібною поверхнею — 1, кератома з патернами за типом «відбитка пальця» — 3. Ретикулярний (аденоїдний) варіант представлений симетричним вогнищем темно-коричневого кольору округлої форми діаметром до 0,5 см з краями, «з’їденими міллю», та міліумоподібними кістами по периферії. Висновки. Варіабельність клінічних, дерматоскопічних та патоморфологічних виявів СК потребує подальшого пошуку нових алгоритмів терапії та диференційної діагностики зі злоякісними новоутвореннями шкіри. Цель работы — определить врачебную тактику, установить связь и дополнить корреляционные данные между клиническими проявлениями, дерматоскопическими признаками и гистологической картиной типичного и плоского вариантов себорейного кератоза (СК). Материалы и методы. Исследование проводили на базе КП «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» Запорожского областного совета. Под наблюдением находились 20 пациентов с СК (14 (70 %) женщин и 6 (30 %) мужчин) в возрасте от 41 года до 87 лет. Обследование предусматривало общий осмотр пациента, дерматоскопическое и патоморфологическое исследование. Результаты и обсуждение. Наиболее часто очаги поражения локализовались на коже туловища — у 10 человек, лица и волосистой части головы — 5, боковой поверхности шеи — 3, реже верхних конечностей — у 2 пациентов. І фототип по Фитцпатрику выявлено у 3 (15 %) лиц, ІІ — у 13 (65 %), ІІІ — у 4, что составляет 20 %. Гистологически акантотический вариант СК был определен у 14 (70 %), папилломатозный и ретикулярный — у 5 и у 1 пациента соответственно. Дерматоскопическая картина акантотического варианта представлена следующими критериями: милиумоподобные кисты — 10 случаев, комедоноподобные отверстия — 4, «мозговые извилины» — 5, края, «объеденные молью», — 2, веррукозная поверхность — 1, папилломатозный СК с веррукозной сосочкоподобной поверхностью — 1, кератома с паттернами по типу «отпечатка пальца» — 3. Ретикулярный (аденоидный) вариант представлен симметричным очагом темно-коричневого цвета округлой формы диаметром до 0,5 см с краями, «объеденными молью», и милиумоподобными кистами по периферии. Выводы. Вариабельность клинических, дерматоскопических и патоморфологических проявлений СК нуждается в дальнейших поисках новых алгоритмов терапии и дифференциальной диагностики со злокачественными новообразованиями кожи. Objective — to determine medical tactics, trace the relationship and supplement the correlation information between clinical manifestations, dermatoscopic patterns and histological picture of typical and flat variants of seborrheic keratosis (SK). Materials and methods. The studies were conducted in Zaporizhzhya Regional Dermatovenerological Clinical Hospital of Zaporizhzhya Regional Council. 20 persons with seborrheic keratosis were monitored — 14 (70 %) women and 6 (30 %) men aged 41 to 87. The screening included a general, dermatoscopic and pathomorphological examination of the patient. Results and discussion. More often, lesions were localized on the skin of the body — in 10 persons, on face and scalp — in 5, on lateral neck — in 3, less often on upper limbs — in 2 patients. Fitzpatrick’s І phototype was detected in 3 (15 %) persons, ІІ phototype — in 13 (65 %), ІІІ phototype — in 4, which equals to 20 %. Histologically, the acanthotic type of seborrheic keratosis was identified in 14 (70 %), papillomatous and reticular in — 5 and 1 patients, respectively. The dermatoscopic picture of the acanthotic variant is represented by the following criteria: milia like cysts— in 10 cases, comedo like openings— in 4, «convoluted cerebriform pattern» — in 5, «moth eaten» border — in 2, verrucous surface — in 1, papillomatous SK with verrucous, papillary surface — in 1, keratoma with patterns of «finger print» type — in 3 cases. The reticular (adenoid) variant is represented by a symmetrical lesion of dark brown color and round shape up to 0.5 cm in diameter with moth- eaten borders and milia -like cysts around the periphery. Conclusions. The variability of the clinical, dermatoscopic, and pathomorphological manifestations of seborrheic keratosis needs further search for new algorithms of therapy and differential diagnosis of malignant skin tumors.