DSpace About DSpace Software
 

IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра внутрішніх хвороб 3 >
Наукові праці. (ВХ-3) >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12379

Название: Стан кардіогемодинаміки у хворих на множинну мієлому залежно від функції нирок
Другие названия: Состояние кардиогемодинамики у пациентов с множественной миеломой в зависимости от функции почек
Cariohemodynamics in patients with multiple myeloma depending on renal function
Авторы: Самура, Борис Борисович
Панасенко, Марія Олександрівна
Самура, Б. Б.
Панасенко, М. А.
Samura, В. В.
Panasenko, M. O.
Ключевые слова: кардіогемодинаміка
множинна мієлома
функція нирок
кардиогемодинамика
множественная миелома
функция почек
cariohemodynamics
multiple myeloma
renal function
Issue Date: 2019
Издатель: Запорізький державний медичний університет
Библиографическое описание: Самура Б. Б. Стан кардіогемодинаміки у хворих на множинну мієлому залежно від функції нирок / Б. Б. Самура, М. О. Панасенко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. – 2019. – Т. 12, №3(31). – С.346-351. DOI: 10.14739/2409-2932.2019.3.184240
Аннотация: Мета роботи – визначення особливостей структурно-функціонального стану міокарда у хворих після верифікації множинної мієломи залежно від функції нирок. Матеріали та методи. У дослідження залучили 35 хворих, яких поділили на групи залежно від швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Усім пацієнтам виконали загальноклінічні дослідження, еходоплеркардіографію. Оцінювання кардіогемодинаміки здійснювали за допомогою трансторакальної ехокардіографії за загальноприйнятою методикою на сканері «MyLab 50» (Італія) в М- і В-режимах ехолокації з парастернальної, субкостальної та апікальної позицій за короткою і довгою віссю. Результати. У хворих на множинну мієлому (ММ) із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 значення фракції викиду (54,69 [51,15; 57,70] % і 59,82 [57,81; 62,29] %; р = 0,018) статистично відрізнялися від контрольної групи переважно внаслідок збільшення кінцево-систолічного об’єму (КСО) (54,91 [43,21; 59,27] мл і 34,22 [31,72; 41,24] мл; р = 0,035). Це свідчить про зниження скорочувальної функції міокарда при помірному зниженні ниркової функції. У групі хворих із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 КСО статистично відрізнявся також від показника у групі хворих на ММ зі збереженою нирковою функцією. Не виявили значущу різницю показників скорочувальної функції міокарда між групами хворих із ШКФ 60–89 мл/хв/1,73 м2 і ШКФ понад 90 мл/хв/1,73 м2 і показниками здорових осіб. Показники діастолічної функції міокарда, а саме співвідношення максимальної швидкості кровотоку у фазу раннього наповнення (Е) (0,90 [0,76; 1,02] м/с і 1,01 [1,02; 1,24] м/с; р = 0,014) та максимальної швидкості кровотоку у фазу систоли лівого передсердя (А) (0,87 [0,76; 1,05] м/с і 0,73 [0,56; 0,85] м/с; р = 0,023) в усіх групах хворих на ММ були нижчими порівняно з контрольною групою, але статистична значущість досягнута тільки для групи з помірним зниженням ниркової функції. Виявили статистичну різницю показника Е/А між групою хворих із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 і контрольною групою (9,30 [7,09; 11,15] і 1,16 [1,06; 1,25]; p = 0,011), що може бути пов’язано з більшою кількістю пацієнтів похилого та старечого віку в цій групі. Виявили суттєві зміни регіональної скорочувальної функції міокарда. Так, порівняно з контрольною групою циркулярна систолічна деформація міокарда була суттєво меншою у групі хворих зі ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 (-17,62 [-21,09; -15,19] і -25,92 [-26,09; -19,15]; p = 0,012), у групі хворих зі ШКФ 60–89 мл/хв/1,73 м2 (-18,52 [-22,09; -16,45] і -25,92 [-26,09; -19,15]; p = 0,012), у групі хворих зі ШКФ понад 90 мл/хв/1,73 м2 (-17,01 [-21,34; -14,95] і -25,92 [-26,09; -19,15]; p=0,012). Виявили кореляційний зв’язок середньої сили (r = 0,46) між циркулярною систолічною деформацією міокарда та ШКФ. Товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу у групі хворих на ММ із помірним порушенням функції нирок була статистично більшою порівняно з контрольною групою. Статистично значущі розбіжності товщини міжшлуночкової перегородки в діастолу між групами пацієнтів не виявили. Висновки. У хворих на множинну мієлому під час верифікації діагнозу виявили порушення показників діастолічної та регіональної систолічної функції міокарда, що пов’язано з пошкодженням функції нирок. Цель работы – определение особенностей структурно-функционального состояния миокарда у больных после верификации множественной миеломы в зависимости от функции почек. Материалы и методы. В исследование включены 35 больных, которых поделили на группы в зависимости от скорости клубочковой фильтрации (СКФ). Всем пациентам выполнены общеклинические исследования, эходопплеркардиография. Оценка кардиогемодинамики проведена с помощью трансторакальной эхокардиографии по общепринятой методике на сканере «MyLab 50» (Италия) в М- и В-режимах эхолокации с парастернальной, субкостальной и апикальной позиции по короткой и длинной оси. Результаты. У больных множественной миеломой (ММ) с СКФ 30–59 мл/мин/1,73 м2 значения фракции выброса статистически отличались от контрольной группы (54,69 [51,15; 57,70] % и 59,82 [57,81; 62,29] %; р = 0,018) преимущественно за счет увеличения конечно-систолического объема (КСО) (54,91 [43,21; 59,27] мл и 34,22 [31,72; 41,24] мл, р = 0,035), что свидетельствует о снижении сократительной функции миокарда при умеренном снижении функции почек. В группе больных с СКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 КСО статистически отличался от показателя в группе больных ММ с сохраненной функцией почек. Не установлена значимая разница показателей сократительной функции миокарда между группами больных с СКФ 60–89 мл/мин/1,73 м2 и СКФ более 90 мл/мин/1,73 м2 и показателями у здоровых лиц. Показатели диастолической функции миокарда, а именно соотношение максимальной скорости кровотока в фазу раннего наполнения (Е) (0,90 [0,76; 1,02] м/с и 1,01 [1,02; 1,24] м/с, р = 0,014) и максимальной скорости кровотока в фазу систолы левого предсердия (А) (0,87 [0,76; 1,05] м/с и 0,73 [0,56; 0,85] м/с; р = 0,023) во всех группах больных ММ были ниже в сравнении с контрольной группой, но статистическая значимость достигнута только для группы с умеренным снижением функции почек. Отмечена статистическая разница показателя Е/А между группой больных с СКФ 30–59 мл/мин/1,73 м2 и контрольной группой (9,30 [7,09; 11,15] и 1,16 [1,06; 1,25]; p = 0,011), что может быть связано с большим количеством пациентов пожилого и старческого возраста в этой группе. Установлены существенные изменения региональной сократительной функции миокарда. Так, по сравнению с контрольной груп- пой циркулярная систолическая деформация миокарда была значительно меньше в группе больных с СКФ 30–59 мл/мин/1,73 м2 (-17,62 [-21,09; -15,19] и -25,92 [-26,09; -19,15]; p = 0,012), в группе больных с СКФ 60–89 мл/мин /1,73 м2 (-18,52 [-22,09; -16,45] и -25,92 [-26,09; -19,15]; p=0,012), в группе больных с СКФ более 90 мл/мин/1,73 м2 (-17,01 [-21,34; -14,95] и -25,92 [-26,09; -19,15]; p = 0,012). Отмечена корреляционная связь средней силы (r = 0,46) между циркулярной систолической деформацией миокарда и СКФ. Толщина задней стенки левого желудочка в диастолу в группе больных ММ с умеренным нарушением функции почек статистически больше по сравнению с контрольной группой. Статистически значимых различий толщины межжелудочковой перегородки в диастолу между группами пациентов не обнаружили. Выводы. У больных множественной миеломой при верификации диагноза отмечены нарушения показателей диастолической и региональной систолической функции миокарда, что было связано с повреждением функции почек. Purpose – to evaluate cardiohemodanamics in patients with multiple myeloma depending on renal function. Materials and methods. Thirty-five subjects with multiple myeloma were enrolled in the study. They were divided into groups depending on the glomerular filtration rate (GFR). The first group involved 10 patients with GFR 30–59 ml/min/1.73m2, the second one – 14 patients with GFR 60-89 ml/min/1.73m2, the third one – 14 patients with normal renal function. All patients and control subjects underwent echocardiography. Results. In patients with GFR 30–59 ml/min/1.73m2 ejection fraction was significantly lower in comparing with healthy persons (54.69 [51.15; 57.70] % versus 59.82 [57.81; 62.29] %; P = 0.018) mainly due to decreased end systolic volume (ESV) (54.91 [43.21; 59.27] ml versus 34.22 [31.72; 41.24] ml; P = 0.035). In this group ESV was significantly lower in comparing with patients with normal renal function. In patients with GFR 30–59 ml/min/1.73m2 E (0.90 [0.76; 1.02] m/s versus 1,01 [1.02; 1.24]; P = 0.014), A (0.87 [0.76; 1.05] m/s versus 0.73 [0.56; 0.85] м/s; P = 0.023). E/A (9.30 [7.09; 11.15] versus 1.16 [1.06; 1.25]; P = 0.011) were significantly lower in in comparing with control. Global circular systolic strain (-17.62 [-21.09; -15.19] versus -25.92 [-26.09; -19.15]; P = 0.012) and global circular systolic strain rate (-1.26 [-1.30; -1.21] versus -1.32 [-1.42; -1.25]; P = 0.023) was significantly lower in group of patients with GFR 30–59 ml/min/1.73m2 in comparing with healthy persons. Conclusions. Our data suggest that the extent of renal function is directly associated with left ventricle diastolic and regional systolic parameters. Among patients with multiple myeloma and renal insufficiency systolic, diastolic and regional systolic contractility were significantly worse in comparing with patients with normal renal function and healthy persons.
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12379
Appears in Collections:Наукові праці. (ВХ-3)

Files in This Item:

File Description SizeFormat
19_475_Samura_Panasenko.pdf724,33 kBAdobe PDFView/Open
View Statistics

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback