Інформована згода в педіатричній практиці: проблеми українського законодавства та перспективи їх вирішення

Abstract

Мета роботи – розглянути правове регулювання інформованої згоди в педіатричній практиці, виявити проблеми правового регулювання названих суспільних відносин, окреслити перспективи їх вирішення. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження є чинні нормативно-правові акти та нормативні документи, що регламентують інститут інформованої згоди в педіатричній практиці. У роботі використовували системно-аналітичний і структурно-функціональний методи, метод інформаційного пошуку, узагальнення. Результати. Інститут інформованої згоди в педіатричній практиці складається з двох підінститутів: правового регулювання права на отримання повної та об’єктивної інформації про стан свого здоров’я (про стан здоров’я своєї неповнолітньої чи малолітньої дитини або підопічного), надання згоди на медичне втручання щодо себе (щодо своєї неповнолітньої чи малолітньої дитини або підопічного). Інститут інформованої згоди має певні проблеми правового регулювання, котрі включають певні невідповідності наведеної загальної концепції конкретних норм, що регулюють процес надання інформованої згоди неповнолітніми. Крім того, однією з важливих проблем регламентації аналізованого інституту є його архаїка, невідповідність потребам суспільства та рівню суспільного та науково-технічного розвитку. Висновки. Для удосконалення правового регулювання інформованої згоди необхідно усунути всі виявлені невідповідності правової регламентації цього інституту. Також необхідно активно впроваджувати досягнення сучасної діджиталізації у процес отримання або надання інформованої згоди в педіатричній практиці. Цель работы – рассмотреть правовое регулирование информированного согласия в педиатрической практике, установить проблемы правового регулирования указанных общественных отношений, определить перспективы их решения. Материалы и методы. Материал исследования – действующие нормативно-правовые акты и нормативные документы, регламентирующие институт информированного согласия в педиатрической практике. В работе использовали системно-аналитический и структурно-функциональный методы, метод информационного поиска и обобщения. Результаты. Институт информированного согласия в педиатрической практике состоит из двух подинститутов: правового регулирования права на получение полной и объективной информации о состоянии своего здоровья (о состоянии здоровья своего несовершеннолетнего или малолетнего ребенка или подопечного), предоставление согласия на медицинское вмешательство в отношении себя (своего несовершеннолетнего или малолетнего ребенка или подопечного). Институт информированного согласия имеет определенные проблемы правового регулирования, которые включают некоторые несоответствия приведенной общей концепции конкретных норм, регулирующих процесс предоставления информированного согласия несовершеннолетними. Кроме того, одной из важных проблем регламентации анализируемого института является его архаика, несоответствие потребностям общества и уровню общественного и научно-технического развития. Выводы. Для усовершенствования правового регулирования информированного согласия необходимо устранить все отмеченные несоответствия правовой регламентации этого института. Также необходимо активно внедрять достижения современной диджитализации в процесс получения или предоставления информированного согласия в педиатрической практике. The purpose of the work is to consider the legal regulation of informed consent in pediatric practice, identify the problems of legal regulation of the above social relations, and determine the prospects for their solution. Materials and methods. The material of the study is the current regulatory legal acts and regulatory documents governing the institution of informed consent in pediatric practice. The work used system-analytical and structural-functional methods, the method of information retrieval and generalization. Results. The institute of informed consent in pediatric practice consists of two sub-institutes – the legal regulation of the right to receive complete and objective information about the state of one’s health (about the state of health of one’s minor or minor child or ward) and the provision of consent for medical intervention in relation to herself (her minor or minor child or ward). The institute of informed consent has certain legal regulation problems, which include some inconsistencies of the above general concept of specific rules governing the process of providing informed consent to minors. In addition, one of the important problems of regulating the above institution is its archaic, inadequacy to the needs of society and the level of social and scientific-technical development. Conclusions. In order to improve the legal regulation of informed consent, it is necessary to eliminate all identified inconsistencies in the legal regulation of this institution. It is also necessary to actively implement the achievements of modern digitalization in the process of obtaining or providing informed consent in pediatric practice.