Реактивність лімфоїдного компонента пародонта під час використання різних пломбувальних матеріалів на тлі експериментального цукрового діабету

Abstract

Мета роботи – дослідити особливості перебудови лімфоїдного компонента пародонта при експериментальному цукровому діабеті та при поєднанні експериментального цукрового діабету з наявністю фотополімерної або цементної пломби. Матеріали та методи. Застосовуючи гістологічний, імуногістохімічний і лектингістохімічний методи, вивчили кількість антигенпрезентувальних клітин, Т- і В-лімфоцитів у пародонті протягом 6 тижнів спостереження. Результати. При експериментальному цукровому діабеті кількість SBA+-В-лімфоцитів зростає вдвічі порівняно з нормою. Поєднання фотополімерної пломби та експериментального цукрового діабету призводило до зростання кількості субпопуляцій CD4+, CD8+-лімфоцитів на 15–20 %. Одночасно збільшувалася кількість внутрішньоепітеліальних HPA-лімфоцитів, що вказує на активацію клітинної ланки імунітету. При експериментальному цукровому діабеті в усі строки спостереження виявляли збільшення кількості субпопуляції CD4+-лімфоцитів порівняно з контрольною групою. Їхня кількість становила 4,01 ± 0,01 на умовну одиницю площі. Висновки. У тварин інтактної групи лімфоїдний компонент пародонта представлений антигенпрезентувальними клітинами, CD5+, CD4+, CD8+-лімфоцитами епітелію ясен і лімфоцитами власної пластинки. При експериментальному цукровому діабеті спостерігали активацію антигенпрезентувальних клітин, клітинної та гуморальної ланки імунітету. Порівнюючи реактивність з боку лімфоїдного компонента ясен, найбільші зміни відзначали за наявності фотополімерної пломби на відміну від цементної, особливо щодо гуморальної ланки імунітету. При поєднанні експериментального цукрового діабету та наявності пломбувального матеріалу вираженіші зміни у структурі лімфоїдного компонента встановили за наявності фотополімерної пломби порівняно з цементною. Цель работы – исследовать особенности перестройки лимфоидного компонента пародонта при экспериментальном сахарном диабете и при сочетании экспериментального сахарного диабета с наличием фотополимерной или цементной пломбы. Материалы и методы. Применяя гистологический, иммуногистохимический и лектингистохимический методы, изучили численность антигенпрезентирующих клеток, Т- и В-лимфоцитов в пародонте в течение 6 недель наблюдения. Результаты. При экспериментальном сахарном диабете количество SBA+-В-лимфоцитов возрастает вдвое по сравнению с нормой. Сочетание фотополимерной пломбы и экспериментального сахарного диабета приводило к росту количества субпопуляций CD4+, CD8+-лимфоцитов на 15–20 %. Одновременно увеличивалось количество внутриэпителиальных HPA-лимфоцитов, что указывает на активацию клеточного звена иммунитета. При экспериментальном сахарном диабете в течение всех сроков наблюдения отмечено увеличение количества субпопуляции CD4+-лимфоцитов по сравнению с контрольной группой. Их количество составило 4,01 ± 0,01 на условную единицу площади. Выводы. У животных интактной группы лимфоидный компонент пародонта представлен антигенпрезентирующими клетками, CD5+, CD4+, CD8+-лимфоцитами эпителия десны и лимфоцитами собственной пластинки. При экспериментальном сахарном диабете отмечена активация антигенпрезентирующих клеток, клеточного и гуморального звена иммунитета. При сравнении реактивности со стороны лимфоидного компонента десен наибольшие сдвиги отмечены при наличии фотополимерной пломбы в отличие от цементной, в особенности гуморального звена иммунитета. При сочетании экспериментального сахарного диабета и наличия пломбировочного материала более выраженные изменения в структуре лимфоидного компонента отмечены при наличии фотополимерной пломбы по сравнению с цементной. The purpose. The features of the restructuring of the lymphoid component of periodontal disease in experimental diabetes mellitus and in the combination with experimental diabetes mellitus with the presence of photopolymer or cement fillings were studied in this research. Materials and methods. The histological, immunohistochemical and lectohistochemical methods were used, the number of antigenpresenting cells, T and B lymphocytes in the periodontium during six weeks was studied. Results. In experimental diabetes mellitus, the number of SBA+-B-lymphocytes doubles than normal. The combination of photopolymer fillings and experimental diabetes mellitus led to an increase in the number of subpopulations of CD4+-, CD8+-lymphocytes by 15–20 %. At the same time, the number of intraepithelial HPA+-lymphocytes increased, which indicates the activation of the cellular immunity unit. In experimental diabetes mellitus, during the entire observation period, there was an increase in the number of subpopulations of CD4+- lymphocytes, compared with the control group. Their number was 4.01 ± 0.01 per conventional unit of area. Conclusions. In animals of the intact group, the periodoid lymphoid component is represented by antigen-presenting cells, CD5+-, CD4+-, CD8+-lymphocytes of the gum epithelium and lymphocytes of the lamina propria. In experimental diabetes mellitus, activation of antigenpresenting cells, cellular and humoral immunity is observed. When comparing the reactivity of the lymphoid component of the gums, the greatest shifts are observed in the presence of a photopolymer filling, in contrast to the cement, especially the humoral immunity. With a combination of experimental diabetes mellitus and the presence of filling material, more pronounced changes in the structure of the lymphoid component are noted in the presence of a photopolymer filling than cement.