|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра акушерства, гінекології та репродуктивної медицини ННІПО >
Наукові праці. (Акушерство ННІПО) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12425
|
Название: | Нейроімуноендокринні маркери прогнозування прееклампсії |
Другие названия: | Нейроиммуноэндокринные маркеры прогнозирования преэклампсии Neuroimmunoendocrinal markers of prediction of preeclampsia |
Авторы: | Барковський, Дмитро Євгенович Барковский, Д. Е. Barkovskyi, D. Ye. |
Ключевые слова: | вагітність прееклампсія гомеостаз нейроендокринна система інсулінорезистентність імунна система цитокіни беременность преэклампсия гомеостаз нейроэндокринная система инсулинорезистентность иммунная система цитокины pregnancy pre-eclampsia homeostasis neuroendocrine system insulin resistance immune system cytokines |
Дата публикации: | 2018 |
Издатель: | Запорізький державний медичний університет |
Библиографическое описание: | Барковський Д. Є. Нейроімуноендокринні маркери прогнозування прееклампсії / Д. Є. Барковський // Патологія. - 2018. - Т. 15, № 3. - С. 302-308. DOI: 10.14739/2310-1237.2018.3.151718 |
Аннотация: | Мета роботи – встановити особливості нейроендокринної регуляції гомеостазу та імунної системи жінки в 1 триместрі
вагітності, що ускладнена прееклампсією, та визначити прогностичні критерії цього акушерського ускладнення.
Матеріали та методи. Здійснили динамічне спостереження за перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду
у 294 першовагітних від ранніх термінів гестації (7–8 тижнів). Із них відібрали 46 жінок, вагітність яких ускладнилася
прееклампсією та які сформували клінічні групи: 1 – 32 вагітні з прееклампсією легкого ступеня; 2 – 14 вагітних із прееклампсією важкого ступеня. Контрольна група – 48 соматично здорових вагітних із фізіологічним перебігом вагітності.
У сироватці крові вагітних клінічних груп у 1 (10–14 тижнів), 2 (23–26 тижнів) та 3 (32–35 тижнів) триместрах методом
ІФА визначили концентрацію адренокортикотропного гормону, β-ендорфіну, кортизолу, інсуліну, плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну, α-фетопротеїну; імунофлуоресцентним методом із використанням моноклональних
антитіл встановили концентрації лімфоцитів і маркерів їхньої активації (СD3, СD4, СD8, СD14, СD16, СD19, СD25,
СD71, СD95, HLA DR).
Результати. У жінок із прееклампсією легкого ступеня нейроендокринна регуляція гомеостазу набуває розладів від 1
триместру вагітності (первинна плацентарна недостатність, пригнічення стрес-реалізуючої функції гіпоталамо-гіпофізарної системи, розвиток інсулінорезистентності), що свідчить про дизадаптацію організму жінки до вагітності. У 1 триместрі
стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із прееклампсією, незалежно від ступеня її тяжкості, характеризується
дисбалансом продукції гормонів, що свідчить про розвиток первинної плацентарної недостатності.
Висновки. У жінок із прееклампсією легкого ступеня вже у 1 триместрі вагітності відбувається дисбаланс імунної
системи, а саме відносне збільшення загальної кількості Т-лімфоцитів при одночасному зниженні їхньої функціональної активності, особливо T-хелперів 2 типу, що супроводжується зменшенням продукції протизапальних цитокінів.
У жінок із прееклампсією важкого ступеня вже в 1 триместрі вагітності знижені кількісні показники неспецифічного
і клітинного імунітету (CD3, CD4, CD8, CD16, HLA-DR) при одночасному підвищенні величини імунорегуляторного індексу (CD4/CD8) та функціональної активності T-хелперів 1 типу на тлі пригнічення активності T-хелперів 2 типу. Цель работы – установить особенности нейроэндокринной регуляции гомеостаза и иммунной системы женщины
в 1 триместре беременности, осложненной преэклампсией, и установить прогностические критерии возникновения
данного акушерского осложнения.
Материалы и методы. Проведено динамическое наблюдение за течением беременности, родов и послеродового
периода у 294 первобеременных с ранних сроков гестации (7–8 недель). Из них отобраны 46 женщин, у которых
беременность осложнилась преэклампсией и которые сформировали клинические группы: 1 – 32 беременных с
преэклампсией легкой степени; 2 – 14 беременных с преэклампсией тяжелой степени. Контрольная группа – 48
соматически здоровых беременных с физиологическим течением беременности. В сыворотке крови беременных
клинических групп наблюдения в 1 (10–14 недель), 2 (23–26 недель) и 3 (32–35 недель) триместрах методом ИФА
установлена концентрация адренокортикотропного гормона, β-эндорфина, кортизола, инсулина, плацентарного
лактогена, хорионического гонадотропина, α-фетопротеина; иммунофлуоресцентным методом с использованием
моноклональных антител определена концентрация лимфоцитов и маркеров их активации (СD3, СD4, СD8, СD14,
СD16, СD19, СD25, СD71, СD95, HLA DR).
Результаты. У женщин с преэклампсией легкой степени нейроэндокринная регуляция гомеостаза нарушается с 1
триместра беременности, что проявляется формированием первичной плацентарной недостаточности, угнетением
стресс-реализующей функции гипоталамо-гипофизарной системы, развитием инсулинорезистентности и свидетельствует о дизадаптации организма женщины к беременности. В 1 триместре состояние фетоплацентарного комплекса у
беременных с преэклампсией, независимо от степени ее тяжести, характеризуется дисбалансом продукции гормонов,
что указывает на развитие первичной плацентарной недостаточности.
Выводы. У женщин с преэклампсией легкой степени уже в 1 триместре беременности развивается дисбаланс иммунной системы в виде относительного увеличения общего количества Т-лимфоцитов при одновременном снижении их функциональной активности, особенно Т-хелперов 2 типа, что
сопровождается уменьшением продукции противовоспалительных цитокинов. У женщин с преэклампсией тяжелой
степени уже в 1 триместре беременности снижены количественные показатели неспецифического и клеточного
иммунитета (CD3, CD4, CD8, CD16, HLA-DR) при одновременном повышении величины иммунорегуляторного
индекса (CD4/CD8) и функциональной активности Т-хелперов 1 типа на фоне угнетения активности Т-хелперов
2 типа. Objective: to establish the features of neuroendocrine regulation of homeostasis and the immune system of a woman in
the 1st trimester of pregnancy complicated by preeclampsia, and to establish prognostic criteria for the occurrence of this
obstetric complication.
Materials and methods. A dynamic observation of the course of pregnancy, childbirth and the postpartum period was carried
out in women pregnant for the first time from the early stages of gestation (7–8 weeks); of these, 46 women were selected
for whom the pregnancy was complicated by preeclampsia and who formed the following clinical groups: the 1st group – 32
pregnant women with mild preeclampsia; the 2nd group – 14 pregnant women with severe preeclampsia. The control group – 48
somatically healthy pregnant women with the physiological course of pregnancy. In the serum of pregnant clinical observation
groups in the 1st (10–14 weeks), in the 2nd (23–26 weeks) and in the 3rd trimesters (32–35 weeks), the concentration of
adrenocorticotropic hormone, β-endorphin was determined by ELISA , cortisol, insulin, placental lactogen, human chorionic
gonadotropin, α-fetoprotein; the concentration of lymphocytes and markers of their activation (CD3, CD4, CD8, CD14, CD16,
CD19, CD25, CD71, CD95, HLA DR) was determined by the immunofluorescence method using monoclonal antibodies.
Results. For the women with the preeclampsia of the 1st degree the neuroendocrinal regulation of homeostasis is broken
in the 1st trimester of pregnancy with creation of primary placental insufficiency, oppression of the stress-realizing function
of the hypothalamo-pituitary system, development of insulin resistance, that as a whole testifies about dysadaptation of an
organism of the women in the 1st trimester of pregnancy. In the 1st trimester the state of the fetoplacental complex for the pregnant
women with preeclampsia, regardless of the degree of severity, is characterized by the dysbalance of hormones production,
which testifies to development of primary placental insufficiency.
Conclusions. For the women with preeclampsia of mild degree dysbalance of the immune system develops already in the 1st
trimester of pregnancy as relative augmentation of total of T-lymphocytes with simultaneous decrease of their functional
activity, particularly Т-helpers of the 2nd type, which is accompanied by the decrease of anti-inflammatory cytokines production.
For the women with preeclampsia of serious degree the quantitative parameters of non-specific and cellular immunity
(CD3, CD4, CD8, CD16, HLA-DR) are reduced already in 1st trimester of pregnancy with simultaneous rising of the value
of immunoregulatory index (CD4/CD8) and functional activity of Т-helpers of the 1st type on the background of the activity
oppression of the 2nd type Т-helpers. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12425 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Акушерство ННІПО)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|