Клінічна ефективність застосування L-аргініну у хворих на ішемічну хворобу серця та метаболічний синдром

Abstract

Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності екзогенного L-аргініну (Саргін, виробництво ПАТ «Фармак», Україна) на тлі базисної терапії ішемічної хвороби серця (ІХС), коморбідної з метаболічним синдромом (МС), його вплив на вегетативні, електричні, ішемічні зміни міокарда та якість життя пацієнтів. Матеріали та методи. До відкритого проспективного моноцентрового рандомізованого дослідження у паралельних групах залучено 50 хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруження ІІ–ІІІ ФК із супутнім метаболічним синдромом (МС). Чоловіків було 18, жінок – 30, медіана віку становила 68,0 (60,0; 78,0) року. Усім хворим проводили комплексне клінічне обстеження відповідно до сучасних стандартів, оцінювання вегетативних та ішемічних порушень здійснювали за допомогою добового моніторування ЕКГ за Холтером, якості життя – за допомогою модифікованого Сіетлського опитувальника. Пацієнтів методом блокової рандомізації було розподілено на дві групи: 1-а група – 25 хворих, які отримували тільки базисну терапію; 2-а група – 25 хворих, яким додатково до базисної терапії призначали препарат екзогенного L-аргініну (Саргін, виробництво ПАТ «Фармак») шляхом внутрішньовенної інфузії по 100 мл 1 раз на добу протягом 10 діб. Оцінювання ефективності та безпечності призначеного лікування проводили на 10–12-у добу від початку терапії. Результати. За результатами проведеного дослідження у групі хворих, які додатково до базисної терапії отримували препарат екзогенного L-аргініну (Саргін, виробництво ПАТ «Фармак»), спостерігали достовірно нижчий рівень діастолічного артеріального тиску (на 7,50%), ТГ (на 22,07%) та достовірно вищий рівень ЛПВЩ (на 27,69%) порівняно з хворими 1-ї групи (р<0,05). За результатами добового моніторування ЕКГ у хворих 2-ї групи виявлена вірогідно менша кількість епізодів шлуночкової та надшлуночкової екстрасистолії, зменшення загальної тривалості депресії сегмента ST за добу (у 2,25 разу), тривалості її максимального епізоду (у 4 рази) та максимальної глибини депресії сегмента ST (на 19,57%) порівняно з хворими 1-ї групи (р<0,05). У хворих, які отримували терапію із включенням L-аргініну (Саргін, виробництво ПАТ «Фармак»), спостерігали збільшення загальної активності вегетативної нервової системи (SDNNi) та нормалізацію симпатико-парасимпатичного балансу (співвідношення LF/HF) як у денний, так і в нічний періоди (р<0,05); зменшення частоти розвитку нападів стенокардії (на 35,95%; р<0,05), вищі показники задоволеності лікуванням (на 16,89%; р<0,05) та його ефективності (на 9,39%; р<0,05) за результатами Сіетлського опитувальника. Заключення. Додавання препарату L-аргініну (Саргін, виробництво ПАТ «Фармак») до базисної терапії хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) та метаболічний синдром (МС) сприяє покращенню клінічного перебігу захворювання, зменшенню вегетативних, аритмічних, ішемічних змін міокарда та поліпшенню якості життя пацієнтів. Отримані дані свідчать про доцільність включення екзогенного L-аргініну (Саргін, виробництво ПАТ «Фармак») до базисного лікування ІХС, поєднаної з МС. исследования: оценка клинической эффективности экзогенного L-аргинина («Саргин», производство ПАО «Фармак») на фоне базисной терапии ишемической болезни сердца (ИБС), коморбидной с метаболическим синдромом (МС), его влияние на вегетативные, электрические, ишемические изменения миокарда и качество жизни пациентов. Материалы и методы. В открытое проспективное моноцентровое рандомизированное исследование в параллельных группах вошли 50 больных ИБС: стабильной стенокардией напряжения II–III ФК с сопутствующим МС (мужчин – 18, женщин – 30, медиана возраста составляла 68,0 (60,0; 78,0) года. Всем больным проводили комплексное клиническое обследование в соответствии с современными стандартами, оценку вегетативных и ишемических нарушений осуществляли при помощи суточного мониторирования ЭКГ по Холтеру, качества жизни - с помощью модифицированного Сиэтлского опросника. Пациентов методом блоковой рандомизации распределили на две группы: 1-я группа - 25 больных, которые получали только базисную терапию; 2-я группа - 25 больных, которым дополнительно к базисной терапии назначали препарат экзогенного L-аргинина («Саргин», производство ПАО «Фармак») путем внутривенной инфузии по 100 мл 1 раз в сутки в течение 10 сут. Оценку эффективности и безопасности назначенного лечения проводили на 10–12-е сутки от начала терапии. Результаты. По результатам проведенного исследования в группе больных, получавших дополнительно к базисной терапии препарат экзогенного L-аргинина («Саргин», производство ПАО «Фармак»), наблюдалось достоверное снижение уровня диастолического артериального давления (на 7,50%), ТГ (на 22,07%) и достоверное повышение уровня ЛПВП (на 27,69%) по сравнению с больными 1-й группы (р<0,05). По результатам суточного мониторирования ЭКГ у больных 2-й группы выявлено достоверно меньшее количество эпизодов желудочковой и наджелудочковой экстрасистолии, уменьшение общей продолжительности депрессии сегмента ST за сутки (в 2,25 раза), длительности ее максимального эпизода (в 4 раза) и максимальной глубины депрессии сегмента ST (на 19,57%) по сравнению с больными первой группы (р<0,05). У больных, получавших терапию с включением L-аргинина («Саргин», производство ПАО «Фармак»), наблюдалось увеличение общей активности вегетативной нервной системы (SDNNi) и нормализация симпатико-парасимпатического баланса (соотношение LF/HF) как в дневном, так и в ночном периоде (р<0,05); снижение частоты развития приступов стенокардии (на 35,95%; р<0,05), более высокие показатели удовлетворенности лечением (на 16,89%; р<0,05) и его эффективности (на 9,39%, р<0,05) по данным Сиэтлского опросника. Заключение. Добавление препарата L-аргинина («Саргин», производство ПАО «Фармак») к базисной терапии пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) и метаболическим синдромом (МС) способствует улучшению клинического течения заболевания, уменьшению вегетативных, аритмических, ишемических изменений миокарда и улучшению качества жизни пациентов. Полученные данные свидетельствуют о целесообразности включения экзогенного L-аргинина («Саргин», производство ПАО «Фармак») в базисное лечение ИБС, коморбидной с МС. The objective: to assess the clinical effectiveness of exogenous L-arginine («Sargin», Farmak) on the background of the basic therapy of CAD, combined with MS, based on its influence on vegetative, electrical, ischemic changes of myocardium and quality of life of patients with coronary artery disease, comorbid with MS. Materials and methods. Аn open, prospective, monocentric, randomized clinical study in parallel groups involved 50 patients with CAD: stable exertional angina of II–III functional class with concomitant MS (men – 18, women – 30, median age 68.0 (60.0, 78.0) years). All patients were given a complex clinical examination in accordance with modern standards, in which vegetative and ischemic disturbances were assessed using daily ECG monitoring by Holter, the quality of life of patients - using the modified Seattle questionnaire. Patients were divided into two groups by the method of block randomization: group 1 - 25 patients, who received only basic therapy; group 2 - 25 patients, who were prescribed exogenous L-arginine («Sargin», Farmak) by intravenous infusion in 100 ml 1 time per day for 10 days in addition to the basic therapy. The assessment of the efficacy and safety of the prescribed treatment was carried out on the 10–12th day after the initiation of therapy. Results. According to the results of the study, in the group of patients receiving exogenous L-arginine («Sargin», Farmak) in addition to the basic therapy, a significantly lower level of diastolic blood pressure (by 7,50%), TG (by 22,07%), and a significantly higher the level of HDL cholesterol (by 27,69%) was observed if compared to patients in group 1 (p<0,05). According to the results of daily ECG monitoring in patients of the group 2, a significantly smaller number of episodes of ventricular and supraventricular extrasystoles, the decrease in total duration of the ST segment depression per day (by 2,25 times), the duration of its maximum episode (by 4 times) and the maximum depth of the ST segment depression (by 19,57%) were detected, if compared to the patients receiving only basic therapy (p<0,05). In patients, receiving therapy with the addition of exogenous L-arginine («Sargin», Farmak) , an increase in the total activity of the autonomic nervous system (SDNNi) and the normalization of sympathetic/parasympathetic balance (LF/HF ratio) at the daytime and night period was observed (p<0,05); according to the Seattle questionnaire data, a decrease in the incidence of angina attacks (by 35,95%, p<0,05), higher treatment satisfaction rates (by 16,89%; p<0,05) and the rate of its effectiveness (by 9,39%; p <0,05) was observed. Conclusions. The addition of L-arginine («Sargin», Farmak) to the basic therapy of patients with coronary artery disease and the MS is associated with better clinical course of disease, contributes to the reduction of vegetative, arrhythmic, ischemic changes in the myocardium, is accompanied by an improvement in the quality of life of patients. The obtained data allow to confirm the expedience of inclusion of the exogenous L-arginine («Sargin», Farmak) to the basic treatment of CAD, combined with metabolic syndrome.