Медикаментозна корекція вегетативних і психосоматичних порушень у хворих з ішемічною хворобою серця із супутнім метаболічним синдромом

Abstract

Резюме. Нині актуальною залишається розробка оптимальних схем лікування психовегетативних розладів, які впливають на перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС) із супутнім метаболічним синдромом (МС). З метою дослідження ефективності медикаментозної корекції вегетативних і тривожно-депресивних розладів (ТДР) у хворих на ІХС із супутнім МС за допомогою препарату мебікар обстежено 60 хворих. Оцінювання якості життя, ТДР і вегетативних порушень проводили за допомогою опитувальників SAQ, PHQ-9, PHQ-15, GADS-7, HADS та Вейна, добового моніторування ЕКГ за Холтером з визначенням показників варіабельності серцевого ритму. Хворих на ІХС з МС розподілили на дві групи: група 1 – до базисної медикаментозної терапії додавали препарат мебікар у дозі 500 мг тричі на добу; група 2 – пацієнти отримували тільки базисну терапію. Оцінювання ефективності терапії проводили через 1 місяць. Виявлено, що додавання до базисної терапії ІХС, асоційованої з МС, препарату мебікар супроводжується зменшенням вираженості ТДР і вегетативної симптоматики за всіма діагностичними шкалами, а також поліпшенням якості життя хворих. Покращення психовегетативних розладів супроводжувалося збільшенням загальної активності вегетативної нервової системи та нормалізацією симпатико-парасимпатичного балансу, що свідчить про доцільність включення препарату мебікар до базисної терапії хворих на ІХС із супутнім МС. ABSTRACT. Nowadays, it remains urgent to develop optimal treatment regimens for psychovegetative disorders affecting the course of ischaemic heart disease (IHD) with the concomitant metabolic syndrome (MS). To study the drug correction effectiveness of vegetative and anxiety-depressive disorders (ADD) in patients with IHD with concomitant MS with the drug mebicar, 60 patients were examined. Quality of life assessment, ADD and autonomic disorders were carried out using questionnaires SAQ, PHQ-9, PHQ-15 GADS-7, HADS and Vein, twenty-four hour Holter monitoring with heart rate variability analysis. Patients with IHD and MS were divided into two groups: 1 group – a medication was added to the basic therapy at a dose of 500 mg three times a day, 2 group – patients received only basic therapy. Evaluation of therapy effectiveness was carried out after 1 month. It was found that mebicar, as the addition to the basic therapy of IHD associated with MS, was accompanied by the decrease in the ADD and autonomic symptomatology severity, according to all the diagnostic scales, as well as the quality of life improvement in patients. Psycho-vegetative disorders improvements were accompanied by the autonomic nervous system activity increase and sympathetic-parasympathetic balance normalization, which testifies to the expediency of mebicar inclusion to the basic therapy, in patients with IHD with concomitant MS.