DSpace About DSpace Software
 

IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра інфекційних хвороб >
Наукові праці. (Інфекційні хвороби) >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12862

Название: Characteristics of serological profile in adult measles patients depending on the development of complications
Другие названия: Особливості серологічного профілю в дорослих, які хворі на кір, залежно від розвитку ускладнень
Особенности серологического профиля у взрослых больных корью в зависимости от развития осложнений
Авторы: Bilokobyla, S. O.
Riabokon, O. V.
Riabokon, Yu. Yu.
Onishchenko, N. V.
Білокобила, Світлана Олександрівна
Рябоконь, Олена Вячеславівна
Рябоконь, Юрій Юрійович
Оніщенко, Неллі Вадимівна
Белокобыла, С. А.
Рябоконь, Е. В.
Рябоконь, Ю. Ю.
Онищенко, Н. В.
Ключевые слова: measles in adults
serological tests
complications
кір у дорослих
серологічний тест
ускладнення
корь у взрослых
серологический тест
осложнения
Issue Date: 2020
Издатель: Запорізький державний медичний університет
Библиографическое описание: Characteristics of serological profile in adult measles patients depending on the development of complications / S. O. Bilokobyla, O. V. Riabokon, Yu. Yu. Riabokon, N. V. Onishchenko // Запорізький медичний журнал. – 2020. – Т. 22, №6(123). – С. 823-827. DOI: 10.14739/2310-1210.2020.6.218457
Аннотация: The aim – to determine the characteristics of serological profile in adult measles patients depending on the development of complications. Material and methods. In total, 88 patients with measles aged between 21 and 53 years were followed-up (36 men and 52 women). Measles was diagnosed according to the WHO criteria (2013). All the patients were tested for measles virus IgM at the end of the first week of the disease to confirm the diagnosis. Measles IgG was measured using ELISA (Vircell Microbiologists, Spain) on hospital admission, on average the (4.8 ± 0.2) day of the disease, to determine probable post-vaccination immunity to measles. Results. It was found that in most adult measles patients (75.0 %), the diagnosis was confirmed by the detection of IgM to measles virus at the end of the first week of the disease, while the other patients were diagnosed with measles by clinical and epidemiological criteria. Most patients (71.6 %) were seropositive with the presence of measles virus IgG on the 4.8 ± 0.2 day of the disease, others had a negative IgG serologic result. Complications of measles were diagnosed in the majority of adult patients (76.1 %), the frequency of which was associated (χ2 = 4.84, P < 0.01) with seropositivity in this follow-up period, namely complications were more common in the seronegative patients (92.0 %) against 69.8 % in the seropositive patients. Seronegative patients were more likely to have gastrointestinal complications as compared to seropositive individuals (68.0 % vs. 30.2 %, χ2 = 10.60, P < 0.001) due to more frequent development of hepatitis (68.0 % vs. 28.6 %, χ2 = 11.61, P < 0.001). The frequency of two or more complications combined was also clearly correlated with the presence of measles virus IgG in patients on day 4.8 ± 0.2 of the disease (χ2 = 7.70, P < 0.01). A comparison of the quantitative content of IgG against measles virus in seropositive adult measles patients showed an association with the development of complications: the highest level was detected in patients with uncomplicated measles amounting to 23.58 [21.87; 26.78] optical density units. In seropositive adult patients with measles-associated hepatitis, the measles virus IgG content was lower (P = 0.004) than that in patients with uncomplicated measles. A similar pattern was observed in pneumonia development (P = 0.0002). There were correlations between measles virus IgG content and platelet count (r = +0.32, P < 0.05), relative number of lymphocytes (r = +0.46, P < 0.05), ALT activity (r = -0.45, P < 0.05), relative number of band neutrophils (r = -0.36, P < 0.05). Conclusions. In adult measles patients on day 4.8 ± 0.2 of the disease, seropositivity with measles virus IgG presence was observed in 71.6 % of cases. Measles complications were recorded in 76.1 % of adult patients. The incidence of complications was correlated with the presence of IgG against measles virus. Complications were more common in seronegative patients than in seropositive ones (92.0 % vs. 69.8 %, P < 0.01). The development of pneumonia (P < 0.01) and hepatitis (P < 0.01) was associated with the lowest level of measles virus IgG. Мета роботи – з’ясувати особливості серологічного профілю дорослих, які хворі на кір, залежно від розвитку ускладнень. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 88 хворих на кір віком від 21 до 53 років: 36 чоловіків, 52 жінки. Діагноз кору встановлювали за критеріями ВООЗ (2013). Усім хворим визначали IgM до вірусу кору наприкінці першого тижня захворювання для підтвердження діагнозу. Для з’ясування наявності ймовірно поствакцинальних антитіл під час надходження в стаціонар визначали IgG до вірусу кору на 4,8 ± 0,2 дня хвороби (Vircell Microbiologists, Spain) методом ІФА. Більшість хворих (71,6 %) були серопозитивні з наявністю IgG до вірусу кору, серед них переважали пацієнти молодого віку (63,6 %). Серед серонегативних пацієнтів найбільша частка (χ2 = 4,04; р < 0,01) хворих віком 25–44 років – 80,0 % проти 57,1 % серопозитивних. Результати. Встановили, що в більшості дорослих, які хворі на кір (75,0%), діагноз підтверджено виявленням IgM до вірусу кору наприкінці 1 тижня захворювання, в інших діагноз встановили за клініко-епідеміологічними критеріями. Більшість хворих (71,6 %) на 4,8 ± 0,2 дня хвороби були серопозитивні з наявністю IgG до вірусу кору, інші мали негативний результат. Ускладнення кору діагностовані в більшості дорослих хворих (76,1 %), частота розвитку яких мала зв’язок (χ2 = 4,84; р < 0,01) із серопозитивністю в ці строки спостереження: ускладнення частіше зафіксовані в серонегативних хворих (92,0 %), ніж у серопозитивних (69,8 %). У серонегативних пацієнтів частіше, ніж у серопозитивних виявляли ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту (68,0 % проти 30,2 %, χ2 = 10,60; р < 0,001) внаслідок частішого розвитку гепатиту (68,0 % проти 28,6 %, χ2 = 11,61; р < 0,001). Частота розвитку двох і більше ускладнень також чітко залежала від наявності IgG до вірусу кору в пацієнтів на 4,8 ± 0,2 дня хвороби (χ2 = 7,70; р < 0,01). Порівняння кількісного вмісту IgG до вірусу кору в серопозитивних дорослих хворих показало взаємозв’язок із розвитком ускладнень. Найвищий рівень зафіксували в пацієнтів із неускладненим перебігом кору, що становив 23,58 [21,87; 26,78] опт.од. У серопозитивних дорослих хворих на кір, що ускладний гепатитом, вміст IgG до вірусу кору був нижчим (р = 0,004), ніж у пацієнтів із неускладненим перебігом кору. Аналогічну закономірність визначили й у разі розвитку пневмонії (р = 0,0002). Встановили кореляції вмісту IgG до вірусу кору з вмістом тромбоцитів (r = +0,32, p < 0,05), відносною кількістю лімфоцитів (r = +0,46, p < 0,05), активністю АлАТ (r = -0,45, p < 0,05), відносною кількістю паличкоядерних лейкоцитів (r = -0,36, p < 0,05). Висновки. У дорослих дорослих, які хворі на кір, на 4,8 ± 0,2 дня хвороби серопозитивність із наявністю IgG до вірусу кору виявили в 71,6 % випадків. Ускладнення кору зафіксували в 76,1 % дорослих хворих. Частота розвитку ускладнень має взаємозв’язок із наявністю IgG до вірусу кору. Ускладнення частіше зафіксовані в серонегативних, ніж у серопозитивних пацієнтів (92,0 % проти 69,8 %, р < 0,01). Розвиток пневмонії (р < 0,01) та гепатиту (р < 0,01) асоціюється з найнижчим рівнем IgG до вірусу кору. Цель работы – выяснить особенности серологического профиля у взрослых больных корью в зависимости от развития осложнений. Материалы и методы. Под наблюдением были 88 больных корью в возрасте от 21 до 53 лет: 36 мужчин, 52 женщины. Диагноз кори устанавливали по критериям ВОЗ (2013). Всем больным определяли IgM к вирусу кори в конце первой недели заболевания для подтверждения диагноза. Для выяснения наличия вероятно поствакцинальных антител при поступлении в стационар определяли IgG к вирусу кори в среднем на 4,8 ± 0,2 дня болезни (Vircell Microbiologists, Spain) методом ИФА. Большинство больных (71,6 %) серопозитивны с наличием IgG к вирусу кори, среди них преобладали пациенты молодого возраста (63,6 %). Среди серонегативных пациентов больше всего (χ2 = 4,04, р < 0,01) больных в возрасте 25–44 лет – 80,0 % против 57,1 % серопозитивных. Результаты. Установлено, что у большинства взрослых больных корью (75,0 %) диагноз подтвержден обнаружением IgM к вирусу кори в конце 1 недели заболевания, у других диагноз кори установлен по клинико-эпидемиологическим критериям. Большинство больных (71,6 %) на 4,8 ± 0,2 дня болезни серопозитивны с наличием IgG к вирусу кори, другие имели отрицательный результат. Осложнения кори диагностированы у большинства взрослых больных (76,1 %), частота развития которых имела связь (χ2 = 4,84, р < 0,01) с серопозитивностью в эти сроки наблюдения: осложнения чаще зафиксированы у серонегативных больных (92,0 %) по сравнению с серопозитивными (69,8 %). У серонегативных пациентов чаще, чем у серопозитивных отмечены осложнения со стороны желудочно-кишечного тракта (68,0 % против 30,2 %, χ2 = 10,60, р < 0,001) за счет более частого развития гепатита (68,0 % против 28,6%, χ2 = 11.61, р < 0,001). Частота развития двух и более осложнений также четко зависела от наличия IgG к вирусу кори у пациентов на 4,8 ± 0,2 дня болезни (χ2 = 7,70, р < 0,01). Сравнение количественного содержания IgG к вирусу кори у серопозитивных взрослых больных корью показало связь с развитием осложнений. Самый высокий их уровень зафиксирован у пациентов с неосложненным течением кори, составивший 23,58 [21,87; 26,78] опт.ед. У серопозитивных взрослых больных корью, которая осложнилась гепатитом, содержание IgG к вирусу кори было ниже (р = 0,004), чем у пациентов с неосложненным течением кори. Аналогичная закономерность отмечена и при развитии пневмонии (р = 0,0002). Установлены корреляции содержания IgG к вирусу кори с содержанием тромбоцитов (r = 0,32, p < 0,05), относительным количеством лимфоцитов (r = +0,46, p < 0,05), активностью АЛТ (r = -0,45, p < 0,05), относительным количеством палочкоядерных лейкоцитов (r = -0,36, p < 0,05). Выводы. У взрослых больных корью при поступлении на 4,8 ± 0,2 дня заболевания серопозитивность с наличием IgG к вирусу кори отмечена в 71,6 % случаях. Осложнения кори зафиксированы у 76,1 % взрослых больных. Частота развития осложнений имеет связь с наличием IgG к вирусу кори на момент госпитализации. Осложнения чаще зафиксированы у серонегативных, чем у серопозитивных пациентов (92,0 % против 69,8 %, р < 0,01). Развитие пневмонии (р < 0,01) и гепатита (р < 0,01) ассоциируется с низким уровнем IgG к вирусу кори.
Описание: Білокобила С. О. - ORCID ID: 0000-0002-5673-616X; Рябоконь О. В. - ORCID ID: 0000-0001-7781-991Х; Рябоконь Ю. Ю. - ORCID ID: 0000-0002-2273-85114 Оніщенко Н. В. - ORCID ID: 0000-0001-7775-7296.
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12862
Appears in Collections:Наукові праці. (Дитячі ІХ)
Наукові праці. (Інфекційні хвороби)

Files in This Item:

File Description SizeFormat
13_226-20_Bilokobyla_Riabokon_et_all.pdf737,34 kBAdobe PDFView/Open
View Statistics

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback