Кір на Запоріжжі: слідами останньої епідемії

Abstract

У 2017–2019 рр. в Україні, зокрема в Запорізькій області, зафіксовано істотне зростання захворюваності на кір. Ретроспективний аналіз захворюваності в Запорізькій області за період цього епідемічного спалаху дає змогу визначити основні проблеми в системі епідеміологічного нагляду для прогнозування можливих наслідків у майбутньому. Мета роботи – порівняльний аналіз захворюваності на кір на території Запорізької області за епідеміологічними критеріями за період 2015–2020 рр. Матеріали та методи. Як матеріали для ретроспективного епідеміологічного аналізу захворюваності на кір у Запорізькій області використовували річні звіти 2015–2020 рр., надані відділенням організації епідеміологічних досліджень ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України». Статистичний аналіз даних виконали за епідеміологічними характеристиками: поділ за віком, проживання хворих у місті або сільській місцевості. Для оцінювання результатів застосовували загальноприйняті статистичні методи, що використовуються в медицині. Результати. Встановлено, що в Запорізькій області впродовж 2015 р. випадки кору виявлені тільки у 2 дітей, а у 2016 р. кір на території регіону не зареєстрований. У 2017–2019 рр. у Запорізькій області виявили 1433 хворих на кір: 68 % – дорослі, 32 % – діти. Меншу кількість випадків кору зафіксували в жителів сільської місцевості. Недостатнє охоплення населення щепленнями стало вагомою причиною поширення кору серед жителів Запорізької області. У 2020 р. у Запорізькій області випадки кору не зареєстрували. Висновки. Превалювання захворюваності серед дорослих робить незаперечним факт, що нині кір не можна вважати лише дитячою хворобою. Відсутність імунного прошарку серед і дорослого, і дитячого контингенту спричинила швидке поширення хвороби. Обов’язкова вакцинація дітей та введення додаткової вакцинації дорослого населення, оптимізація системи епідеміологічного нагляду за кором, а саме постійний моніторинг вакцинації – основні механізми боротьби з цим захворюванням. In 2017–2019 in Ukraine, including the Zaporizhzhia region, a strong rise in the incidence of measles was recorded. A retrospective analysis of the incidence in the Zaporizhzhia region during this outbreak allows us to identify the main problems in the system of epidemiological surveillance to predict future possible consequences. The aim of the work is to perform a comparative analysis of measles incidence in the Zaporizhzhia region with the data obtained in the period from 2015 to 2020 according to the epidemiological criteria. Materials and methods. The annual reports of 2015–2020 provided by the Department of Epidemiological Research of the Zaporizhzhia Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine were used as materials for the retrospective epidemiological analysis of measles incidence in Zaporizhzhia region. Statistical analysis of the data was carried out according to epidemiological characteristics: age distribution, the residence of patients in urban or rural areas. Commonly used statistical methods used in medicine were used to evaluate the obtained results. Results. It is concluded that in the Zaporizhzhia region during 2015 only 2 cases of measles were detected for children, and in 2016 no measles were registered in the region at all. In 2017–2019 1.433 measles patients were identified in the Zaporizhzhia region, of which 68 % were adults and 32 % were children. The lowest detection rate of measles was registered among rural residents. Insufficient vaccination coverage of the population has become a significant reason for the spread of measles among residents of the Zaporizhzhia region. In 2020 no cases of measles have been registered in the Zaporizhzhia region. Conclusions. The prevalence of incidence rate among adults attests to the fact that today measles can not be considered only a childhood disease. The deficiency of an immune layer, both among adults and children, contributed to the rapid spread of the disease. Mandatory vaccination of children and the introduction of additional vaccination of adults, optimizing the system of epidemiological surveillance for measles, including continuous monitoring of vaccination, is the main mechanism for combating this disease. В 2017–2019 гг. в Украине, в том числе в Запорожской области, зафиксирован мощный подъем заболеваемости корью. Ретроспективный анализ заболеваемости в Запорожской области в этот период позволяет определить основные проблемы в системе эпидемиологического надзора для прогнозирования будущих возможных последствий. Цель работы – эпидемиологический анализ заболеваемости корью на территории Запорожской области за период 2015–2020 гг. Материалы и методы. В качестве материалов для ретроспективного эпидемиологического анализа заболеваемости корью в Запорожской области использовали годовые отчеты 2015–2020 гг., предоставленные отделом организации эпидемиологических исследований ГУ «Запорожский областной лабораторный центр МЗ Украины». Статистический анализ данных проведен по эпидемиологическим критериям: распределение по возрасту, проживание больных в городе или сельской местности. Для оценки полученных результатов применяли общепринятые статистические методы, используемые в медицине. Результаты. Установлено, что в Запорожской области в течение 2015 г. зафиксировали 2 случая заболевания корью у детей, в 2016 г. корь на территории региона не зарегистрирована. За период 2017–2019 гг. в Запорожской области обнаружили 1433 больных корью: 68 % – взрослые, 32 % – дети. Наименьшее количество случаев кори зарегистрировали среди жителей сельской местности. Недостаточный охват прививками населения стал весомой причиной распространения кори среди жителей Запорожской области. В 2020 г. в Запорожской области случаи кори не зафиксированы. Выводы. Превалирование заболеваемости среди взрослых делает неоспоримым факт, что на современном этапе корь нельзя считать лишь детской болезнью. Отсутствие иммунной прослойки среди и взрослого, и детского контингента способствовало стремительному распространению болезни. Обязательная вакцинация детей и введение дополнительной вакцинации взрослого населения, оптимизация системы эпидемиологического надзора за корью, в том числе постоянный мониторинг вакцинации – основные механизмы борьбы с этим заболеванием.