Дослідження рівню ІЛ–6 та ІЛ–8 у новонароджених з гіпоксично–ішемічною енцефалопатією на тлі використання різних стратегій вентиляції легень

Abstract

Метою нашого дослідження було визначити діагностичну значимість рівня ІЛ–6 та ІЛ–8 на тлі розвитку легеневих інфекційно–запальних ускладнень у доношених новонароджених із важкою та помірною гіпоксично–ішемічною енцефалопатією. У дослідження включені 60 (100%) доношених новонароджених в гострому періоді гіпоксично–ішемічної енцефалопатії, з оцінкою за шкалою Sarnat II–III ступеня, вік ≤ 72 годин від народження і потребою в штучній вентиляції легень (ШВЛ). В основну групу ввійшло 30 (50,00%) пацієнтів, яким через 72 години після народження проводили ранню екстубацію трахеї та переводили на неінвазивну назальну вентиляцію легень з переміжним позитивним тиском (NIPPV). Групу порівняння склали 30 (50,00%) новонароджених, яким проводилась традиційна ШВЛ в режимі P–SIMV через інтубаційну трубку до моменту відновлення рівня свідомості, відсутності судом та встановлення регулярного патерну самостійного дихання. З метою визначення діагностичної цінності інтерлейкінів, як маркерів інфекційно–запального процесу на тлі проведення ШВЛ при ГІЕ різного ступеня всім новонародженим визначали концентрацію ІЛ–6, а також ІЛ–8 у сироватці крові методом імуноферментного аналізу (ІФА). Зразки крові для дослідження набирались на першу та 10 добу перебування в стаціонарі. При аналізі вмісту ІЛ–6 у сироватці новонароджених як основної групи так і групи порівняння, як на першу добу життя, так і на десяту залишалась в межах зазначених норм. Максимальна концентрація його фіксувалась на першу добу життя в обох групах проте вона достовірно знижувалась к десятій добі в основній групі (р=0,0002), темпи зниження ІЛ–6 в групі порівняння на 10 добу були значно нижчими (р=0,1075). Аналіз вмісту IL–8 у сироватці крові свідчить про те що, в гострий період ГІЕ в обох групах спостерігається достовірно збільшений рівень зазначеного цитокіну на першу добу життя відносно нормативних показників. Суттєвої різниці між показниками вмісту IL–8 в досліджуваних на першу добу життя не знайдено (р=0,1989). На 10 добу життя новонароджені основної групи не мали достовірно нижчого вмісту IL–8 в порівнянні з показниками групи порівняння (р=0,4655). Спостерігається чітка тенденція до зниження концентрації IL–8 у сироватці на 10 добу як у малят основної (р=0,0049) так і у новонароджених групи порівняння (р=0,0249). Висновки. Ізольоване визначення вмісту ІЛ–6 у сироватці крові доношених новонароджених з помірною та важкою ГІЕ як маркера розвитку інфекційно–запальних ускладнень є малоінформативним. Концентрація ІЛ–8 у новонароджених з ГІЕ різко підвищена як на першу добу життя так і через десять діб від народження, що дає змогу стверджувати, що перинатальна гіпоксія значно впливає на вміст ІЛ–8 та не є маркерами вираженості запального процесу, який міг бути викликаний розвитком асоційованих з ШВЛ ускладненнями, що також підтверджено відсутністю кореляційних зв’язків між ІЛ–8 та тривалістю перебування у ВІТН. The purpose of the study was to investigate the diagnostic significance of IL–6 and IL–8 on the development of pulmonary infectious and inflammatory complications in full–term newborn infants with severe and moderate hypoxic–ischemic encephalopathy. The study included 60 (100%) full–term newborn infants in the acute period of hypoxic-ischemic encephalopathy, with Sarnat scoreof II – III, age ≤ 72 hours of age and requiring mechanical lung ventilation (MV). The main group consisted of 30 (50,00%) patients who underwent early tracheal extubation 72 hours after birth and were put on noninvasive nasal intermittent positive pressure ventilation (NIPPV). The comparison group consisted of 30 (50,00%) newborns who underwent traditional MV through an intubation tube until their level of consciousness was restored, the court was absent, and regular breathing patterns were established. In order to determine the diagnostic value of interleukin as a marker of infectious inflammatory process in the course of MV at different stages of HIE all newborns were tested for concentration of IL–6 and IL–8 in blood samples by enzyme immunoassay (ELISA). Blood samples were taken on the first and tenth days of stay in the hospital. The analysis of IL–6 concentration in the blood of newborns both in the main group and in the comparison group remained within the specified norms both for the first day of life and for the tenth day of life. The maximal concentration of IL–6 was registered on the first day of life in both groups, but it significantly decreased by the tenth day in the main group (p=0,0002), the rate of IL–6 decrease in the comparison group was significantly lower on the 10th day (p=0,1075). The analysis of IL–8 in blood indicates that during the acute period of HIE in both groups the level of the indicated cytokine during the first day of life was significantly increased in relation to the normative indicators. There was no significant difference between the indicators of IL–8 in the first day of life (p=0,1989). On the 10th day of life the main group of newborns did not have a significantly lower IL–8 as compared to the indicators of the peer group (p=0,4655). There is a clear tendency for the concentration of IL-8 to decrease per 10 days in the main group of children (p=0,0049) and in the newborns of the comparison group (p=0,0249). Conclusions. Isolated determination of IL-6 in blood syringes of full-term infants with moderate and severe HIE as a marker of the development of infectious and inflammatory complications is uninformative. Concentration of IL-8 in newborns with HIE is significantly increased both in the first day of life and ten days after birth, which allows us to conclude that perinatal hypoxia significantly affects the amount of IL–8 and is not a marker of the severity of inflammatory process, which could be caused by the development of asocial disorders associated with MV, which is also confirmed by the absence of correlation links between IL–8 and the duration of stay in neonatal intensive care unit.