|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії >
Наукові праці. (Анестезіологія та інтенсив. терапія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/13681
|
Название: | Удосконалення технологій періопераційної профілактики делірію у пацієнтів похилого віку |
Другие названия: | Improvement of technologies of perioperative prevention of delirium in elderly patients |
Авторы: | Демитер, Інна Миколаївна Доля, Олег Сергійович Гудзь, Д. П. Данилюк, Михайло Богданович Воротинцев, Сергій Іванович Demiter, I. N. Dolya, O. S. Gudz, D. P. Danylyuk, M. B. Vorotintsev, S. I. |
Ключевые слова: | післяопераційний делірій пацієнти похилого віку абдомінальна хірургія postoperative delirium elderly patients abdominal surgery |
Дата публикации: | 2021 |
Издатель: | Удосконалення технологій періопераційної профілактики делірію у пацієнтів похилого віку / І. М. Демитер, О. С. Доля, Д. П. Гудзь, М. Б. Данилюк, С. І. Воротинцев // Вісник проблем біології і медицини. - 2021. - Т. 159, Вип. 1. - С. 47-53. - http://dx.doi.org/10.29254/2077-4214-2021-1-159-47-53. |
Аннотация: | Вступ. Післяопераційний делірій – гострий неспецифічний поліетіологічний синдром, який проявляється переміжними порушеннями уваги, свідомості, мислення та сприйняття. Мета роботи. удосконалення технологій післяопераційної профілактики делірію із застосуванням реґіонарних технік знеболення та
альфа-2 агоністів.
Об’єкт і методи дослідження. В одно центрове проспективне дослідження були послідовно включені
135 пацієнтів похилого віку, котрим виконувалися оперативні втручання на органах черевної порожнини,
серед яких 30 пацієнтів (група порівняння), котрим хірургічні втручання виконувалися в плановому порядку,
105 пацієнтів, котрим виконувалися ургентні оперативні втручання з яких 60 пацієнтів (група дослідження) з
високим ризиком виникнення ПОД, яким проводили профілактику післяопераційного делірію.
Результати. Інцидентність делірію у планових пацієнтів склала 3% (n=1), у пацієнтів контрольної групи –
36% (n=16), у пацієнтів підгрупи ЕА – 5% (n=1), РА – 10% (n=2), РА+Д – 15% (n=3). При застосуванні наркотичних
анальгетиків для післяопераційного знеболення ПОД виникає у 6 разів частіше (відношення шансів 6,6 95%,
довірчий інтервал 1,62-27,5). Відновлення когнітивної функції у пацієнтів групи дослідження зафіксовано вже
на другу добу після операції з достовірним покращенням на п’яту добу (p=0,04). У планових пацієнтів в перші
п’ять діб післяопераційного періоду когнітивний статус відносно вихідного рівня не змінювався (p=0,2). У пацієнтів контрольної групи когнітивні порушення протягом дослідження достовірно погіршувались на другу
післяопераційну добу – 3,0 [2,0; 4,0] бали (p=0,02) та на третю добу після операції – 3,0 [1,0; 4,0] бали (p=0,01),
коли повернення до вихідного рівня відмічалось на п’ятий день після операції.
Висновки. Застосування реґіонарних методів знеболення в післяопераційному періоді знижує інцидентність ПОД на 30% при епідуральному знеболенні, на 26% при виконанні блокад передньої черевної стінки, а
також на 20% при поєднанні реґіонарних технік з дексмедетомедіном. Background. Postoperative delirium is an acute nonspecific polyetiological syndrome, which is
manifested by intermittent disorders of attention, consciousness, thinking and perception. The purpose of the work
is improvement of technologies for postoperative prevention of delirium with the use of regional anesthesia techniques
and alpha-2 agonists.
Materials and Methods. The single-center prospective study consistently included 135 elderly patients who underwent
abdominal surgery, including 30 patients (comparison group) who underwent routine surgery, 105 patients
who underwent emergency surgery, of whom 60 (study group) with a high risk of POD, which was used to prevent
postoperative delirium.
Results. The incidence of delirium in planned patients was 3% (n=1), in control patients - 36% (n=16), in patients
of subgroup EA - 5% (n=1), RA - 10% (n=2), RA+D - 15% (n=3). When using narcotic analgesics for postoperative
analgesia AMD occurs 6 times more often (odds ratio 6.6 to 95%, confidence interval 1.62-27.5). Restoration of
cognitive function in patients of the study group was recorded on the second day after surgery with significant
improvement on the fifth day (p=0.04). In planned patients in the first five days of the postoperative period, the
cognitive status relative to baseline did not change (p=0.2). In patients of the control group, cognitive impairment
during the study significantly worsened on the second postoperative day - 3.0 [2.0; 4.0] points (p=0.02) and on the
third day after surgery - 3.0 [1.0; 4.0] points (p=0.01), when the return to baseline was observed on the fifth day
after surgery. Conclusions. The level of wear and tear does not significantly affect the incidence of postoperative delirium,
when preoperative cognitive impairment increases the risk of delirium.. The use of regional methods of anesthesia
in the postoperative period reduces the incidence of POD by 30% in epidural anesthesia, by 26% in the performance
of anterior abdominal wall blockades and by 20% in the combination of regional techniques with dexmedetomedin. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/13681 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Анестезіологія та інтенсив. терапія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|