Морфологічні особливості епітелію слизової сечового міхура щурів після введення антигену

Abstract

Захворювання сечовидільної системи і сечового міхура зокрема (15–65 % від загальної патології сечовидільної системи (СВС) є актуальною проблемою медицини. Причини цих захворювань часто пов’язані з внутрішньоутробними інфекціями. Вплив антигенної (АГ) стимуляції на СВС (імуноморфологічний вплив) на сьогодні є маловивченим, що зумовлює увагу до нього в даній роботі. Метою дослідження було вивчити морфологічні особливості епітелію слизової сечового міхура щурів в період постнатального онтогенезу після внутрішньоутробного впливу антигенів. Методи. Дослідження проводилось на 192 щурах лінії «Вістар». Тварини були розподілені на 3 групи: інтактні щури, контрольні щури, яким вводився NaCl 0,9%, експериментальні щури, яким вводився стафілококовий анатоксин внутрішньоплідно на 18 добу внутрішньоутробного розвитку. У кожній групі було досліджено по 64 тварини у 8 вікових періодах: до уваги бралися 1, 7, 14, 21, 30, 45, 60 і 90 доба життя (по 8 щурів у кожній віковій когорті). Дослідження проводилось за допомогою гістологічних, морфометричних і електронномікроскопічних методів. Утримання і маніпуляції над тваринами проводили згідно з «Спільними етичними принципами експериментів на тваринах». Результати та підсумок. При вивченні слизової сечового міхура щурів після впливу антигену було встановлено, у перши 45 діб спостерігається виражена дезорганізація епітелію, затримання внутрішньоклітинної рідини з подальшим частковим відновленням структурності до кінця періоду спостереження. Товщина епітелію у експериментальних щурів переважає над такою в інтактних протягом більшої частини досліджуваного періоду. Важливо, що до кінця періоду спостереження (90 діб) епітелій в експериментальній групі тонший, ніж у інтактній.

Заболевания мочевыделительной системы и мочевого пузыря в частности (15-65% от общей патологии мочеполовой системы (МВС) являются актуальной проблемой медицины. Причины этих заболеваний часто связаны с внутриутробной инфекцией. Влияние антигенной (АГ) стимуляции на МВС (иммуноморфологическое влияние) на сегодня малоизученно, и вызвало интерес в данной работе. Целью исследования было изучить морфологические особенности эпителия слизистой мочевого пузыря крыс в период постнатального онтогенеза после внутриутробного воздействия антигенов. Методы. Исследование проводилось на 192 крысах линии «Вистар». Животные были разделены на 3 группы: интактные крысы, контрольные крысы, которым вводился NaCl 0,9%, экспериментальные крысы, которым вводился стафилококковый анатоксин внутриплодно на 18 сутки внутриутробного развития. В каждой группе было исследовано по 64 животные в 8 возрастных периодах: в расчет брались 1, 7, 14, 21, 30, 45, 60 и 90 сутки жизни (по 8 крыс в каждой возрастной когорте). Исследование проводилось с помощью гистологических, морфометрических и электронномикроскопических методов. Содержание и манипуляции над животными проводили согласно с «Общими этическими принципами экспериментов на животных». Результаты и заключение. При изучении слизистой мочевого пузыря крыс после воздействия антигена было установлено, что в первые 45 суток наблюдается выраженная дезорганизация эпителия, задержка внутриклеточной жидкости с последующим частичным восстановлением структурности к концу периода наблюдения. Толщина эпителия у экспериментальных крыс преобладает над таковой у интактных на протяжении большей части исследуемого периода. Важно, что к концу периода наблюдения (90 суток) эпителий в экспериментальной группе тоньше, чем в интактной.

Diseases of the urinary system and the bladder in particular (15-65% of the general pathology of the genitourinary system (SHS) is an urgent problem of medicine. The causes of these diseases are often associated with intrauterine infection. The effect of antigenic (AH) stimulation (immunomorphological influence) is poorly understood today, and aroused interest in this work. The aim of the study was to study the morphological features of the epithelium of the urinary bladder mucosa in rats during postnatal ontogenesis after intrauterine exposure to antigens. Methods. The study was carried out on 192 Wistar rats. Animals were divided into 3 groups: intact rats, control rats, which were injected with NaCl 0.9%, experimental rats, which were injected with staphylococcal toxoid intrafetally on the 18th day of intrauterine development. In each group, 64 animals were studied in 8 age periods: 1, 7, 14, 21, 30, 45, 60 and 90 days of life were taken into account (8 rats in each age cohort). The study was carried out using histological, morphometric and electron microscopic methods. The maintenance and manipulation of animals was carried out in accordance with the "General ethical principles of animal experiments." Results. When studying the urinary bladder mucosa of rats after exposure to the antigen, it was found that in the first 45 days there is a pronounced disorganization of the epithelium, retention of intracellular fluid, followed by partial restoration of structure by the end of the observation period. The thickness of the epithelium in experimental rats prevails over that in intact rats during most of the study period. It is important that by the end of the observation period (90 days) the epithelium in the experimental group is thinner than in the intact one.