Досвід використання раціональної антибактеріальної терапії в лікуванні новонароджених дітей у відділенні інтенсивної терапії

Abstract

Встановити кількісний і якісний склад мікрофлори верхніх дихальних шляхів новонароджених пацієнтів та визначити чутливість її до антибактеріальних препаратів.Матеріали та методи. Проведено мікробіологічне дослідження посівів із верхніх дихальних шляхів та визначення чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів у 201 пацієнта, які були госпіталізовані та проліковані у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених дітей КНП «Міська дитяча лікарня No 5 Запорізької міської ради». Дослідження проводились при госпіталізації хворого до відділення, надалі посiви здійснювали кожні 7 днів.Результати дослідження та їх обговорення. Достатню чутливість грампозитивних мікроорганізмів, які переважали в посівах на всіх етапах дослідження, виявили до ванкомiцину, деяких карбапенемів, лiнезолiду, кліндаміцину протягом всього дослідження. При дослiдженнi чутливості грамнегативної мікрофлори до антибіотиків виявилась висока чутливість до сучасних захищених пеніцилінів, карбапенемів, аміноглiкозидiв, фторхiнолонiв, а при вивченні чутливості у повторних посівах із верхніх дихальних шляхів пацієнтів виявлено, що досить висока чутливість зберігається до карбапенемів та аміноглікозідів.Висновки. Грампозитивні мікроорганізми переважали в мікробіологічних дослідженнях як при госпіталізації, так і при вторинних дослідженнях. Застосування антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості флори є запорукою швидшого покращення клініко-біологічних показників пацієнта і, як наслідок, скорочення терміну перебування у відділенні інтенсивної терапії. Установить количественный и качественный состав микрофлоры верхних дыхательных путей новорожденных пациентов и определить чувствительность ее к антибактериальным препаратам.Материалы и методы. Проведено микробиологическое исследование посевов с верхних дыхательных путей и определение чувствительности микрофлоры к антибактериальным препаратам у 201 пациента, которые были госпитализированы и пролечены в отделении анестезиологии и интенсивной терапии новорожденных детей КНП «Городская детская больница No 5 Запорожского городского совета». Исследования проводились при госпитализации больного в отделение, в дальнейшем посевы проводились каждые 7 дней. Результаты исследования и их обсуждение. Была обнаружена достаточная чувствительность грамположительных микроорганизмов, которые преобладали в посевах на всех этапах исследования, к ванкомицину, некоторым карбапенемам, линезолиду, клиндамицину на протяжении всего исследования. При исследовании чувствительности граммотрицательной микрофлоры к антибиотикам выявилась высокая чувствительность к современным защищенным пенициллинам, карбапенемам, аминогликозидам, фторхинолонам, а при исследовании чувствительности в повторных посевах из верхних дыхательных путей пациентов установлено, что достаточно высокая чувствительность сохраняется к карбапенемам и аминогликозидам.Выводы. Граммположительные микроорганизмы преобладали в микробиологических исследованиях как при по-ступлении, так и при вторичных исследованиях. Применение антибактериальной терапии с учетом чувствительности флоры является залогом более скорого улучшения клинико-биологических показателей пациента и, как следствие, сокращения срока пребывания в отделении интенсивной терапии. To establish the quantitative and qualitative composition of the microflora of the upper respiratory tract of newborn patients and to determine its sensitivity to antibacterial drugs. Materials and Methods. A microbiological study of cultures from the upper respiratory tract and determination of the sensitivity of the microflora to antibacterial drugs in 201 patients who were hospitalized and treated in the Department of Anesthesiology and Intensive Care of Newborns of the City Children’s Hospital No. 5 in Zaporizhzhia. The studies were performed during the hospitalization of the patient to the department, then inoculations were performed every 7 days.Results and Discussion. Sufficient sensitivity of Gram-positive microorganisms, which prevailed in inoculation at all stages of the study, was found to vancomycin, some carbopenems, linezolid, clindamycin throughout the study. The study of Gram-negative microflora sensitivity to antibiotics revealed a high sensitivity to modern protected penicillins, carbapenems, aminoglycosides, fluoroquinolones, and in the study of sensitivity in repeated inoculations, repeated susceptibility was observed to carbapenems, aminoglycosides. Conclusions. Gram-positive microorganisms predominated in microbiological studies, both in hospitalization and in secondary studies. The use of antibacterial therapy taking into account the sensitivity of the flora is the key to faster improvement of clinical and biological parameters of the patient and, as a consequence, reduce the length of stay in the intensive care unit.