|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра терапії та кардіології ННІПО >
Наукові праці. (Терапія та кардіологія ННІПО) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/13983
|
Название: | Эффективность тиотриазолина при комплексном лечении больных с постковидным синдромом |
Другие названия: | Ефективність тіотріазоліну під час комплексного лікування хворих із постковідним синдромом Thiotriazolin effectiveness in complex treatment of patients with post-COVID syndrome |
Авторы: | Кривенко, В. И. Колесник, М. Ю. Беленичев, И. Ф. Павлов, С. В. Кривенко, Віталій Іванович Колесник, Михайло Юрійович Бєленічев, Ігор Федорович Павлов, Сергій Васильович Kryvenko, V. I. Kolesnyk, M. Yu. Bielenichev, I. F. Pavlov, S. V. |
Ключевые слова: | таблетки «Тиотриазолин» постковидный синдром метаболитотропное действие антиагрегантное действие антикоагулянтное действие таблетки Тіотриазолін постковідний синдром метаболітотропна антиагрегантна дія антикоагулянтна дія Thiotriazolin, tablets post-COVID syndrome metabolitotropic effect antiplatelet effect anticoagulant effect |
Дата публикации: | 2021 |
Издатель: | Запорізький державний медичний університет |
Библиографическое описание: | Эффективность тиотриазолина при комплексном лечении больных с постковидным синдромом / В. И. Кривенко, М. Ю. Колесник, И. Ф. Беленичев, С. В. Павлов // Запорожский медицинский журнал. - 2021. - Т. 23, №3(126). - С. 402-411. - https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.3.229981. |
Аннотация: | Цель работы – оценка комплексного терапевтического действия тиотриазолина (антикоагулянтная, антиагрегантная, метаболитотропная, эндотелиопротективная активности) у пациентов с постковидным синдромом по сравнению с базисной терапией. Материалы и методы. В исследованиях приняли участие 30 больных в возрасте от 30 до 60 лет с постковидным синдромом: 15 получали базисную терапию (антибиотики, антикоагулянты, ацетилсалициловая кислота), а 15 пациентов на фоне базисной терапии получали тиотриазолин в виде таблеток по 200 мг дважды в день в течение 30 суток. Критерий включения в исследование – положительный ПЦР-тест COVID-19; если ПЦР-тест отрицательный, – наличие IgM COVID-19 или IgG COVID-19 (при рентгенологически подтвержденной пневмонии). Уровень поражения легких – до 45 %. Пациенты имели такие сопутствующие патологии: сахарный диабет в стадии компенсации, артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца без сердечной недостаточности. Результаты исследования рассчитывали с применением Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J), SPSS 16.0 и Microsoft Office Excel 2003. Результаты. Включение тиотриазолина в комплексную базисную терапию постковидного синдрома приводило к достоверному повышению эффективности базисной эндотелиопротективной, антикоагулянтной и антиагрегантной терапии и способствовало профилактике тромбообразования. Назначение тиотриазолина приводило к достоверному улучшению общеклинических показателей у пациентов с постковидним синдромом: исчезли жалобы на сердцебиение, артериальное давление стабилизировалось (без дополнительной коррекции гипотензивными препаратами), исчезли слабость и повышенная утомляемость. Сатурация у 14 (93,4 %) пациентов повысилась до 97–98 %. В контрольной группе только у 7 (46,7 %) из 15 пациентов сатурация была на уровне 97–98 %. Выводы. Введение в комплексную базисную терапию постковидного синдрома тиотриазолина в виде таблеток по 200 мг дважды в день в течение 30 суток приводит к достоверному усилению базисной эндотелиопротективной, антиагрегантной и антикоагулянтной терапии и способствует профилактике тромбообразования на фоне улучшения состояния миокарда и эндотелия сосудов. Мета роботи – оцінювання комплексної терапевтичної дії тіотріазоліну (антикоагулянтна, антиагрегантна, метаболітотропна, ендотеліопротективна дії) в пацієнтів із постковідним синдромом порівняно з базисною терапією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 хворих віком від 30 до 60 років із постковідним синдромом: 15 осіб отримували базисну терапію (антибіотики, антикоагулянти, ацетилсаліцилова кислота), 15 пацієнтів на тлі базисної терапії отримували тіотріазолін у формі таблеток по 200 мг двічі на день протягом 30 діб. Критерії залучення в дослідження: позитивний ПЛР-тест COVID-19; якщо ПЛР-тест негативний, – наявність IgM COVID-19 або IgG COVID-19 (при рентгенологічно підтвердженій пневмонії). Рівень ураження легень – до 45 %. Пацієнти мали такі супутні патології: цукровий діабет у стадії компенсації, артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця без серцевої недостатності. Результати дослідження обраховували з застосуванням Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J), SPSS 16.0 і Microsoft Office Excel 2003. Результати. Включення тіотріазоліну в комплексну базисну терапію постковідного синдрому призводило до вірогідного підвищення ефективності базисної ендотеліопротективної, антикоагулянтної та антиагрегаційної терапії та сприяло профілактиці тромбоутворення. Призначення тіотріазоліну зумовлювало покращення загальноклінічних показників у пацієнтів із постковідним синдромом: зникли скарги на серцебиття, артеріальний тиск стабілізувався (без додаткової корекції гіпотензивними препаратами), зникли слабкість і підвищена втомлюваність. Сатурація у 14 (93,4 %) пацієнтів підвищилася до 97–98 %. У контрольній групі тільки у 7 (46,7 %) з 15 пацієнтів сатурація була на рівні 97–98 %. Висновки. Додавання до комплексної базисної терапії постковідного синдрому тіотріазоліну в формі таблеток по 200 мг двічі на день протягом 30 діб призводить до вірогідного підсилення базисної ендотеліопротективної, антиагрегаційної та антикоагулянтної терапії, сприяє профілактиці тромбоутворення на тлі поліпшенню стану міокарда й ендотелію судин. The aim of this work is to evaluate the complex therapeutic effect of Thiotriazolin (anticoagulant, antiplatelet, metabolitotropic, endothelioprotective activity) in patients with post-COVID syndrome in comparison with basic therapy. Materials and methods. The studies involved 30 patients aged between 30 to 60 years with post-COVID syndrome. Of these, 15 persons received basic therapy (antibiotics, anticoagulants, acetylsalicylic acid), and other 15 patients received Thiotriazolin in the form of 200 mg tablets twice a day for 30 days against the background of basic therapy. Inclusion criteria were a positive PCR test for COVID-19; if the PCR test was negative, then the patients were enrolled based on the presence of IgM COVID-19 or IgG COVID-19 (with X-ray confirmed pneumonia). The rate of lung damage is up to 45 %. The patients had the following comorbidities: diabetes mellitus in the stage of compensation, arterial hypertension, ischemic heart disease without heart failure. The results of the study were calculated using the standard statistical package Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J), аs well as SPSS 16.0, Microsoft Office Excel 2003. Results. The inclusion of Thiotriazolin in the complex basic therapy of post-COVID syndrome led to a significant increase in the effectiveness of basic endothelioprotective, anticoagulant and antiaggregatory therapy and contributed to the prevention of thrombus formation. The administration of Thiotriazolin led to a significant improvement in general clinical parameters in patients with post-COVID syndrome – complaints of tachycardia disappeared, blood pressure was stabilized (without additional correction with antihypertensive drugs), weakness and increased fatigue disappeared. Saturation in 14 (93.4 %) patients increased to 97–98 %. In the control group only 7 (46.7 %) of 15 patients had oxygen saturation at 97–98 % level. Conclusions. The introduction of the drug Thiotriazolin in the form of 200 mg tablets twice a day for 30 days into the complex basic therapy of post-COVID syndrome leads to a significant increase in the basic endothelioprotective, antiaggregatory and anticoagulant therapy and contributes to the prevention of thrombus formation against the background of improving the state of the myocardium and vascular endothelium. |
Описание: | Колесник М. Ю. - ORCID ID: 0000-0001-7566-1899;
Бєленічев І. Ф. - ORCID ID: 0000-0003-1273-5314;
Павлов С. В. - ORCID ID: 0000-0003-3924-4515. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/13983 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Лабораторна діагностика) Наукові праці. (Фармакологія та МР) Наукові праці. (Терапія та кардіологія ННІПО)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|