Фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей

Abstract

З метою вивчення формування бронхіальної астми у дітей проаналізували анамнестичні дані 83 дітей із бронхіальною астмою і 74 здорових дітей віком від 4 до 15 років. Вивчили також дані антенатального та перинатального анамнезу, сімейного анамнезу, статі, віку на момент початку захворювання, характеру харчування на першому році життя, частоти і характеру гострих респіраторних інфекцій тощо. На основі результатів аналізу встановили відсутність надійного монопредиктора розвитку бронхіальної астми у дітей. Визначили, що факторами ризику розвитку астми є обтяжений сімейний алергоанамнез, наявність хронічних неспецифічних захворювань органів дихання у батьків, несприятливий перебіг анте-, пери- і неонатального періоду (внутрішньоутробна гіпоксія, передчасні пологи, асфіксія при народженні, пізнє прикладання до грудей і ранній початок штучного вигодовування, харчова сенсибілізація), відхилення у стані здоров’я протягом першого року життя, пасивне куріння, несприятливі соціальні фактори (незадовільні житлові умови, неповні родини), часті епізоди гострих респіраторних вірусних інфекцій із розвитком бронхіальної обструкції протягом перших років життя. С целью изучения формирования бронхиальной астмы у детей проанализировали анализ анамнестических данных 83 детей с бронхиальной астмой и 74 здоровых детей в возрасте от 4 до 15 лет. Изучили также данные антенатального и перинатального анамнеза, семейного анамнеза, пола, возраста на момент начала заболевания, характера питания в первый год жизни, частоты и характера острых респираторных инфекций и др. На основании анализа установили отсутствие надежного монопредиктора развития бронхиальной астмы у детей. Определили, что факторами риска развития астмы являются отягощенный семейный аллергоанамнез, наличие хронических неспецифических заболеваний органов дыхания у родителей, неблагоприятное течение анте-, пери- и неонатального периода (внутриутробная гипоксия, преждевременные роды, асфиксия при рождении, позднее прикладывание к груди и раннее начало искусственного вскармливания, пищевая сенсибилизация), отклонения в состоянии здоровья в течение первого года жизни, пассивное курение, неблагоприятные социальные факторы (плохие жилищные условия, неполные семьи), частые эпизоды острых респираторных вирусных инфекций с развитием бронхиальной обструкции в течение первых лет жизни. The study included 83 children with bronchial asthma and 74 healthy children aged from 4 to 15 years. The analysis was performed including data of antenatal and perinatal anamnesis, family history, gender, age of onset of the disease, feeding in the fi rst year of life, the incidence and characteristics of upper respiratory infections (URI) and other factors. Diffi culties in diagnosing asthma in children may be explained with a lack of monopredictors of development and complex mechanisms contributing to the development and progression of asthma in children. Risk factors of asthma were determined as family history of allergies and chronic nonspecifi c respiratory diseases, pathological ante- and intra- and neonatal periods (intrauterine hypoxia, premature and abnormal delivery, birth asphyxia, delayed breasfeeding and early artifi cial feeding, food sensitization), variations in health status in the fi rst year of life, passive smoking, the adverse social factors (poor housing, single-parent families), frequent episodes of URI with the development of bronchial obstruction during the fi rst years of life.