|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії >
Наукові праці. (Анатомія людини) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/14156
|
Название: | Морфологічні особливості перебудови строми підшлункової залози щурів з експериментальною недиференційованою дисплазією сполучної тканини |
Другие названия: | Морфологические особенности перестройки стромы поджелудочной железы крыс с экспериментальною недифференцированною дисплазиею соединительной ткани Morphological features of alteration of pancreaic stroma in rats with experimental undifferentiated dysplasy of connective tissue |
Авторы: | Григор'єва, О. А. Грінівецька, Наталія Валеріївна Григорьева, Е. А. Гринивецька, Н. В. Hryhorieva, O. A. Hrinivetska, N. V. |
Ключевые слова: | підшлункова залоза недиференційована дисплазія сполучної тканини лімфоци поджелудочная железа недифференцированная дисплазия соединительной ткани лимфоцит pancreas undifferentiated dysplasy of connective tissue lymphocyte |
Дата публикации: | 2019 |
Библиографическое описание: | Григор'єва О. А. Морфологічні особливості перебудови строми підшлункової залози щурів з експериментальною недиференційованою дисплазією сполучної тканини / О. А. Григор'єва, Н. В. Грінівецька // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, N 1. - С. 46-51 |
Аннотация: | Шлунково-кишковий тракт при недиференційованій дисплазії сполучної тканини неминуче
залучається до патологічного процесу. Встановлено збільшення частоти клінічних прояв з боку захворювань підшлункової залози, особливо її ендокринної частини, але морфологічні зміни будови підшлункової залози при НДСТ не наведено. Мета дослідження: встановити морфологічні зміни строми
підшлункової залози щурів з експериментальною недиференційованою дисплазією сполучної тканини.
Матеріал і методи. У якості експериментальної моделі недиференційованої дисплазії сполучної тканини обрана модель внутрішньоплідного введення антигену. Об’єктами дослідження стали 132 підшлункові залози білих лабораторних щурів. Досліджуваних тварин розподіляли на три групи: перша
група – інтактні щури; друга – контрольні щури, яким вводили 0,05 мл фізіологічного розчину; третя
– щури, яким вводили внутрішньоплідно у міжлопаткову ділянку 0,05 мл інактивованої спліт-вакцини
Ваксигрип. Під час роботи з експериментальними тваринами керувалися Європейською конвенцією із
захисту хребетних тварин, які використовуються в експериментальних та інших наукових цілях
(Страсбург, 18.03.86). Для оглядової мікроскопії застосовували забарвлення гематоксиліном та еозином. Виявлення PNA+-лімфоцитів проводили із застосуванням лектину арахісу (PNA). Увесь комплекс
глікозаміногліканів виявляли розчином альціанового синього при рН 2,6 з критичною концентрацією
МgСІ2 0,2М. Обробку отриманих числових результатів проводили за допомогою статистичних методів. Порівнювані результати вважали такими, що достовірно відрізняються при р<0,05. Результати. У
щурів, які внутрішньоутробно отримали антиген, відзначено збільшення загальної кількості лімфоцитів, що призводить до зміни мікрооточення та клітинного складу сполучної тканини зі збільшенням
фібробластів і зменшенням фіброцитів. Як наслідок, відбуваються зміни синтетичної активності клітин, що супроводжуються дисбалансом у накопиченні глікопротеїнів, глікозаміногліканів і вуглеводних залишків у сполучній тканині підшлункової залози та зниженням секреторної активності в ацинарних клітинах. Висновки. У тварин з експериментальною недиференційованою дисплазією сполучної
тканини встановлено достовірне збільшення відносної площі сполучної тканини з 1-ї по 14-у добу
життя, площа, яку займає екзокринна частина, на 4 % зменшена у новонароджених щурів порівняно з
контрольною групою. На тлі зменшення відносної площі екзокринної частини у експериментальних
тварин збільшується загальний вміст лімфоцитів у сполучній тканині підшлункової залози з 1-ї по 7-у
добу життя. Серед лімфоцитів у експериментальних тварин збільшується вміст PNA+-лімфоцитів, при
цьому збільшується кількість фібробластів при зменшенні вмісту фіброцитів. Желудочно-кишечный тракт при недифференцированной дисплазии соединительной ткани
неизбежно вовлекается в патологический процесс. Установлено увеличение частоты клинических проявлений со стороны заболеваний поджелудочной железы, особенно ее эндокринной части, но морфологических изменений строения поджелудочной железы при НДСТ не приведены. Цель исследования:
установить морфологические изменения стромы поджелудочной железы крыс с экспериментальной
недифференцированной дисплазией соединительной ткани. Материал и методы. В качестве экспериментальной модели недифференцированной дисплазии соединительной ткани выбранная модель внутриплодного введение антигена. Объектами исследования стали 132 поджелудочные железы белых лабораторных крыс. Исследуемых животных распределяли на три группы: первая группа – интактные
крысы; вторая – контрольные крысы, которым вводили 0,05 мл физиологического раствора; третья –
крысы, которым вводили внутриплодно в межлопаточный участок 0,05 мл инактивированной сплитвакцины Ваксигрип. При работе с экспериментальными животными руководствовались Европейской
конвенции по защите позвоночных животных, используемых в экспериментальных и других научных
целях (Страсбург, 18.03.86). Для обзорной микроскопии применяли окраску гематоксилином и эозином. Выявление PNA + лимфоцитов проводили с применением лектина арахиса (PNA). Весь комплекс
гликозаминогликанов выявляли раствором альциановый синий при рН 2,6 с критической концентрацией МgСИ2 0,2М. Обработку полученных числовых результатов проводили с помощью статистических методов. Сравниваемые результаты считали такими, достоверно отличаются при р<0,05. Результаты. У крыс, которые внутриутробно получили антиген, отмечено увеличение общего количества
лимфоцитов, что приводит к изменению микроокружения и клеточного состава соединительной ткани
с увеличением фибробластов и уменьшением фиброцитов. Как следствие, происходят изменения синтетической активности клеток, сопровождающихся дисбалансом в накоплении гликопротеинов, гликозаминогликанов и углеводных остатков в соединительной ткани поджелудочной железы и снижением секреторной активности в ацинарных клетках. Выводы. У животных с экспериментальной недифференцированной дисплазией соединительной ткани установлено достоверное увеличение относительной площади соединительной ткани с 1-й по четырнадцатый день жизни, площадь, занимаемая
экзокринной часть, на 4 % уменьшена у новорожденных крыс по сравнению с контрольной группой.
На фоне уменьшения относительной площади экзокринной части у экспериментальных животных увеличивается общее содержание лимфоцитов в соединительной ткани поджелудочной железы с 1-й по
седьмой день жизни. Среди лимфоцитов у экспериментальных животных увеличивается содержание
PNA + лимфоцитов, при этом увеличивается количество фибробластов при уменьшении содержания
фиброцитов. Gastrointestinal tract at undifferentiated dysplasy of connective tissue is unavoidable brought over
in to the pathological process. The increase of frequency of clinical cases from the side of pancreas diseases is
revealed, especially towards its endocrine part, but morphological changes over of structure of pancreas at
undifferentiated dysplasy of connective tissue are not brought. Purpose of the work: to set the morphological
changes of pancreas stroma in rats with experimental undifferentiated dysplasy of connective tissue. Material
and methods. As an experimental model of undifferentiated dysplasy of connective tissue select a model of
intranatal introduction of the antigen 132 pancreatic glands of white laboratory rats were examined. The investigated animals were divided into three groups. The first group is intact rats; the second are control rats, the
third are rats, what were undergone intranatal injection of Vaxygrip vaccine. During work with experimental
animals followed European convention for defence of vertebrates that are used in experimental and other scientific aims (Strasbourg, 18.03.86). For a survey microscopy histological samples were staine with hematoxylin and eosin. The exposures of PNA+-lymphocytes conducted with application of peanut lectin (PNA). All
complex of glicosaminoglicans was found out by staining with alcian blue at рН 2,6 with the critical concentration of МgСІ2 (0,2М). Treatment of the got numerical results was conducted by means of statistical methods. The compared results considered such, that for certain differ at р<0,05. Results. For rats treated intranatally with antigen, the increase of general number of lymphocytes is observed, that results in the change of
microenvironment and cellular composition of connective tissue with the increase of Fibroblasts and reduction
of fibrocytes, is marked. As a result, there are changes of synthetic activity of cells that is accompanied by a
disbalance in the accumulation of glycoproteins, glicosaminoglicanes and carbohydrate bits in connective tissue of pancreas and by the decline of secretory activity of acinar cells. Conclusions. For animals with undifferentiated dysplasy of connective tissue it is set reliable increase of relative area of connective tissue from the
first up to the 14th day of life, area that is occupied by ecsocrine part, on 4 % diminished for new-born rats as
compared to a control group. On a background of reduction of relative area of ecsocrine part for experimental
animals common content of lymphocytes increases in connective tissue of pancreas from the first up to the 7th
day of life. Among lymphocytes the content of PNA+-lympocytes increases in experimental animals, here the
amount of fibroblasts increases at reduction to content of fibrocytes. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/14156 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Анатомія людини)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|