|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра загальної хірургії та післядипломної хірургічної освіти ННІПО >
Наукові праці. (Загальна хірургія ННІПО) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/14198
|
Название: | Післяопераційний делірій і когнитівні розлади у планових пацієнтів похилого віку |
Авторы: | Демитер, І. М. Воротинцев, Сергій Іванович Гудзь, Д. П. Бамбизов, Леонід Михайлович Момот, Н. В. |
Дата публикации: | 2019 |
Библиографическое описание: | Післяопераційний делірій і когнитівні розлади у планових пацієнтів похилого віку / І. М. Демитер [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 199. |
Аннотация: | Післяопераційний делірій (ПОД) є вагомим ускладненням у пацієнтів похилого та старечого віку. Частота виникнення ПОД варіює від
3,6 до 28,3 % у планових хірургічних пацієнтів [1].
Мета: оцінити інцидентність ПОД і когнітивних
порушень у пацієнтів похилого та старечого віку
після планових оперативних втручань на органах
черевної порожнини. Матеріали та методи. У проспективне дослідження послідовно були включені
32 пацієнти (18 (56 %) жінок та 14 (44 %) чоловіків) віком 60–88 років, ІІ–ІІІ класу за ASA, яким
виконувалися планові оперативні втручання з
приводу жовчокам’яної хвороби (n = 15), пахової
або післяопераційної вентральної грижі (n = 17).
Пацієнти, які мали в анамнезі черепно-мозкову
травму або інсульт із неврологічними порушеннями, були виключені з дослідження. Вихідна оцінка когнітивного статусу проводилась за шкалою
Mini-Cog, рівня зношеності — за шкалою Frailty,
ризику виникнення делірію — за шкалою Delphi
[2]. Наявність делірію після операції визначали за
шкалою CAM-ICU [2]. Після операції проводили
щоденну оцінку когнітивного статусу, рівня болю
(за шкалою ВАШ), делірію. Статистичний аналіз
проведено за допомогою програми Statistica for
Windows 13. Результати. Вихідний когнітивний
статус пацієнтів дорівнював 4,0 [3,0; 4,5] бала, що
свідчило про легкі та помірні когнітивні розлади.
Рівень зношеності становив 4,0 [3,0; 4,0] бала,
медіана ризику розвитку делірію — 4,0 [3,0; 5,0]
бала. В першу добу після операції когнітивний
статус невірогідно погіршувався до 3,0 [3,0; 4,0]
бала. Делірій розвинувся в одного (3 %) пацієнта
(р < 0,05). Тривалість перебування у стаціонарі
становила 12,0 [9,0; 15,0] дня. Тривалість госпіталізації вірогідно не залежить від слабкості (frailty)
пацієнтів. Висновки. Післяопераційний делірій виникає у 3 % планових пацієнтів похилого
віку. Когнітивний статус вірогідно не змінюється
(р > 0,05) відносно вихідного рівня. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/14198 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Загальна хірургія ННІПО)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|