Типологія патоперсонологічних трансформацій у хворих на шизоафективний розлад

Abstract

Питання діагностики, лікування та соціальної реабілітації хворих на ендогенні психозами з епізодичним перебігом залишається одним з найактуальніших завдань психіатрії, яке, не зважаючи на значні успіхи науки і практики, не знайшло остаточного вирішення. Значні труднощі нозологічного відокремлення в середині групи ендогенних психозів з епізодичним перебігом та оцінки патоперсонологічного аспекту клініки стосуються шизоафективного розладу. Метою дослідження було встановлення типології патоперсонологічних трансформацій у хворих на шизоафективний розлад на підґрунті аналізу клініко-психопатологічних, медикопсихологічних, клініко-етологічних характеристик станів ремісії. На базі КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР (м. Запоріжжя) було обстежено 102 особи із встановленим діагнозом «шизоафективний розлад». Основними методами дослідження були клініко-психопатологічний, психодіагностичний, патопсихологічний, клініко-анамнестичний, клініко-катамнестичний та медикосоціальний а також медико-статистичний аналіз. В результаті проведеного дослідження на підґрунті аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних, клінікоетологічних характеристик станів ремісії було встановлено типологію патоперсонологічних трансформацій у хворих на шизоафективний розлад. Встановлено наявність та частоту зустрічання 4-х основних типів патоперсонологічних трансформацій при шизоафективному розладі («афективно-лабільний» (20,1 % контингенту), «паранойяльно-дистимічний» (17,3 %), «істеро-агоністичний» (25,9 %), «нейрокогнітивно-дефіцитарний» (16,9 %) та «змішаний» (19,8 % контингенту)), які відрізняються за клініко-анамнестичними, клініко-психопатологічними, медико-психологічними, нейропсихологічними та клініко-етологічними характеристиками та спричиняють соціальну (трудову та сімейну) дезадаптацію різного ступеня вираженості. Встановлені в результаті дослідження окремі клінікоанамнестичні, клініко-психопатологічні, медико-психологічні, нейропсихологічні та клініко-етологічні ознаки можуть бути використані при визначені типу патоперсонологічних трансформацій та його ступеня вираженості у хворих на шизоафективний розлад та, відповідно, – визначені якісних та кількісних характеристик індивідуально необхідних психофармакологічних, психотерапевтичних та соціально-реабілітаційних впливів і оцінки їх ефективності в динаміці. The issue of diagnostics, treatment and social rehabilitation of patients with endogenous psychoses with episodic course remains one of the most urgent problems of psychiatry, which, despite the considerable advances of science and practice, has not found a definitive solution. Significant difficulties of nosological separation in the group of endogenous psychoses with episodic course and evaluation of the pathopersonological aspect of the clinic are related to schizoaffective disorder. The aim of the study was to establish a typology of pathopersonological transformations in patients with schizoaffective disorder based on the analysis of clinical-psychopathological, medical-psychological, clinicalethological characteristics of remission. On the basis of “Regional Clinical Psychiatric Hospital” (Zaporizhzhіa) 102 persons with the established diagnosis of schizoaffective disorder were examined. The main methods of the study were clinical psycho-pathological, psychodiagnostic, pathopsychological, clinical-anamnestic, clinical-medical, social-medical and statistical analysis. As a result of the conducted research, on the basis of the analysis of clinical-psychopathological, medical-psychological, clinical-ethological characteristics of remission, the typology of pathopersonological transformations was established. The presence and prevalence of 4 main types of pathopersonological transformations in schizoaffective disorder (“affective-labile” (20.1 % of the contingent), “paranoid-dysthymic” (17.3 %), “hysteroid-agonistic” (25.9 %), “Neurocognitive-deficient” (16.9 %) and “mixed” (19.8 % of the contingent)), which differ in clinical-anamnestic, clinicalpsychopathological, medical-psychological, neuropsychological and clinical-ethological characteristics and cause social (labor and family) maladjustment of varying degrees. The clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, medicalpsychological, neuropsychological and clinical-ethological features identified in the study can be used to determine the type of pathopersonological transformations and its severity in patients with schizoaffective disorder and, accordingly, quantitative characteristics of individually needed psychopharmacological, psychotherapeutic and social rehabilitation activities and evaluation of their effectiveness in dynamics.