Research of ethics and deontological aspects in pharmacies

Abstract

The aim of the study was to study the ethical and deontological aspects related to the professional activities of pharmacists. Materials and methods. To achieve the goal of the study, an analysis of scientific sources on ethical and deontological issues related to the professional activities of pharmacists (pharmacists) was carried. During the research, the methods of information search, systematization, comparison, and generalization, as well as sociological research methods were used. The object of the study was the results of questionnaires and interviews of visitors and employees of pharmacy chains of KP “Prymula”; pharmacy chains that are part of the company “Apteka-Mahnoliia”: Pharmacy ANC, Kopiika and pharmacies of the social project “Blahodiia”; pharmacy chains that are part of the company Med-service. Descriptive statistics methods were used to present the obtained data. To determine the significance of individual factors (Wij), obtained because of the questionnaire are listed to the corresponding specific weight of the component. Results. The systematization of the following factors: which determine the quality of service; related to the purchase of drugs (medicines); which determine the priority of qualities of pharmacies; determining the relationship between a pharmacist and a doctor. It was found that the most negative impact on pharmacy visitors, from the point of view of consumers, was the inattention of the pharmacist, his mistakes, irritability, rudeness, incompetence, as well as the high price of drugs, queues, and slow service. From the point of view of pharmacists, pharmacy visitors were most negatively affected by rudeness, incompetence of pharmacy employees, irritability, the price of drugs, the range of drugs, the presence of queues, and slow service. The results of the assessment of the parameters that determine the relationship between the pharmacist and the doctor showed that, in general, pharmacists maintain the authority of the doctor in the eyes of visitors and, along with the latter, carry out educational work among the population. However, a fifth of respondents assume the functions of a doctor, which is completely unacceptable. Using the technology of sociological survey, the analysis was carried out and, based on ranking, the leading rational and emotional factors that form loyalty for certain segments of the professional activity of pharmacies using ethical and deontological principles were identified. Conclusions. The systematization of the following factors: which determine the quality of service; related to the purchase of drugs that cause dissatisfaction; which determine the dissatisfaction of visitors to pharmacies; which determine the priority of qualities of pharmacies; determining the relationship between pharmacist and doctor. Using the technology of sociological survey, the analysis was carried out and, based on ranking, the leading rational and emotional factors that form loyalty for certain segments of the professional activity of pharmacies using ethical and deontological principles were identified. It is established that the views on consumer dissatisfaction with visiting pharmacies differ insignificantly from the views of pharmacists. Pharmacist visitors are most negatively affected by the inattention and rudeness of the pharmacist, the high price of drugs, the presence of queues and slow service. It is established that, in general, pharmacists maintain the authority of the doctor in the eyes of visitors and, along with the latter, conduct educational work among the population. Мета роботи – вивчення етико-деонтологічних аспектів, що пов’язані з професійною діяльністю провізорів (фармацевтів). Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження проаналізували наукові джерела з етико-деонтологічних питань, що пов’язані з професійною діяльністю провізорів (фармацевтів). Протягом дослідження використали методи інформаційного пошуку, систематизації, порівняння та узагальнення, а також соціологічні. Об’єкт дослідження – результати анкетування та інтерв’ювання відвідувачів і працівників аптечної мережі КП «Примула»; аптечних мереж, які входять в компанію ТОВ «Аптека-Магнолія» («Аптека АНЦ», «Копійка») й аптеки соціального проєкту «Благодія»; аптечних мереж, що входять у компанію «Мед-сервіс». Для наведення результатів використовували методи описової статистики. Для визначення значущості окремих факторів (Wij), що отримані в результаті анкетування, їхні оцінки перерахували у відповідну питому вагу компоненти. Результати. Систематизували такі фактори: ті, що визначають якість обслуговування; які пов’язані з купівлею лікарських засобів (ЛЗ); котрі визначають пріоритетні якості роботи аптечних закладів; що впливають на відносини провізора та лікаря. Найбільш негативно на відвідувачів аптек, на думку споживачів, впливають неуважність провізора, його помилки, дратівливість, грубість, некомпетентність, а також висока ціна ЛЗ, наявність черг і повільне обслуговування. На думку провізорів (фармацевтів), найбільш негативно на відвідувачів аптек впливають грубість, некомпетентність співробітників аптек, дратівливість, ціна на ЛЗ, асортимент ЛЗ, наявність черг і повільне обслуговування. Результати оцінювання параметрів, що визначають взаємини провізора та лікаря, показали: загалом провізори підтримують авторитет лікарів в очах відвідувачів і поряд із ними провадять просвітницьку роботу серед населення. Але п’ята частина опитаних бере на себе функції лікаря, що абсолютно неприпустимо. Використовуючи технології соціологічного опитування, здійснили аналіз, за результатами ранжування визначили провідні раціональні та емоційні фактори, що формують лояльність для окремих сегментів професійної діяльності аптечних закладів із використанням етико-деонтологічних принципів. Висновки. Здійснили систематизацію факторів: ті, що визначають якість обслуговування; які пов’язані з купівлею ЛЗ; що визначають пріоритетні якості роботи аптечних закладів; що впливають на взаємини провізора та лікаря. З використанням технології соціологічного опитування проаналізували і за результатами ранжування визначили провідні раціональні й емоційні фактори, що формують лояльність для окремих сегментів професійної діяльності аптечних закладів з використанням етико-деонтологічних принципів. Встановили: погляди щодо невдоволення споживачів відвідуванням аптечних закладів відрізняються несуттєво від поглядів провізорів (фармацевтів). Найбільш негативно на відвідувачів аптек впливають неуважність і грубість провізора, висока ціна ЛЗ, наявність черг і повільне обслуговування. Загалом провізори підтримують авторитет лікарів в очах відвідувачів і поряд із ними провадять просвітницьку роботу серед населення. Цель работы – изучение этико-деонтологических аспектов, связанных с профессиональной деятельностью провизоров (фармацевтов). Материалы и методы. Для достижения цели исследования проведен анализ научных источников по этико-деонтологическим вопросам, связанных с профессиональной деятельностью провизоров (фармацевтов). В течение исследования использованы методы информационного поиска, систематизации, сравнения и обобщения, а также социологические. Объект исследования – результаты анкетирования и интервьюирования посетителей и работников аптечной сети КП «Примула»; аптечных сетей, которые входят в компанию ООО «Аптека-Магнолия» («Аптека АНЦ», «Копейка»), а также аптеки социального проекта «Благодия»; аптечных сетей, которые входят в компанию «Мед-сервис». Для представления результатов использовали методы описательной статистики. Для определения значимости отдельных факторов (Wij), полученных в результате анкетирования, их оценки пересчитаны в соответствующий удельный вес компоненты. Результаты. Систематизировали такие факторы: определяющие качество обслуживания; связанные с покупкой лекарственных средств (ЛС); определяющие приоритетные качества работы аптечных учреждений; определяющие взаимоотношения провизора и врача. Наиболее негативно на посетителей аптек, с точки зрения потребителей, влияют невнимательность провизора, его ошибки, раздражительность, грубость, некомпетентность, а также высокая цена ЛС, наличие очередей и медленное обслуживание. С точки зрения провизоров (фармацевтов), наиболее негативно на посетителей аптек влияют грубость, некомпетентность, раздражительность провизоров (фармацевтов), цена на ЛС, ассортимент ЛС, наличие очередей и медленное обслуживание. Результаты оценки параметров, определяющих взаимоотношения провизора и врача, показали: в целом провизоры поддерживают авторитет врачей в глазах посетителей и наряду с ними проводят просветительскую работу среди населения. Вместе с тем пятая часть опрошенных берет на себя функции врача, что абсолютно недопустимо. С использованием технологии социологического опроса проведён анализ, на основе ранжирования определены ведущие рациональные и эмоциональные факторы, формирующие лояльность для отдельных сегментов профессиональной деятельности аптечных учреждений с использованием этико-деонтологических принципов. Выводы. Осуществлена систематизация факторов: определяющие качество обслуживания; связанные с покупкой ЛС; вызывающие недовольство посетителей аптек; определяющие приоритетные качества работы аптечных учреждений; определяющие взаимоотношения провизора и врача. С использованием технологии социологического опроса проведен анализ и на основе ранжирования установлены ведущие рациональные и эмоциональные факторы, формирующие лояльность для отдельных сегментов профессиональной деятельности аптечных учреждений с использованием этико-деонтологических принципов. Отмечено, что взгляды потребителей относительно недовольства от посещения аптек несущественно отличаются от взглядов провизоров (фармацевтов). Наиболее негативно влияют на посетителей аптек невнимательность и грубость провизора, высокая цена ЛС, наличие очередей и медленное обслуживание. В целом провизоры поддерживают авторитет врачей в глазах посетителей и вместе с ними проводят просветительскую работу среди населения.