Ефективність комплексних реабілітаційних заходів у хворих на нейропатію лицевого нерва в ранньому відновному періоді

Abstract

Нейропатія лицевого нерва (НЛН) зустрічається найчастіше серед патологій черепних нервів. НЛН призводить до погіршення якості життя, що проявляється у вигляді тривалої тимчасової непрацездатності. Між тим, питання діагностики, лікування, реабілітації та профілактики уражень НЛН на сьогодні залишаються недостатньо вивченими. Мета – оцінити ефективність комплексних лікувальних заходів та їх вплив на динаміку відновлювальних процесів у хворих на нейропатію лицевого нерва залежно від терміну початку реабілітації. Матеріал і методи. Нами було проведено комплексне реабілітаційне лікування 74 пацієнтів із НЛН. Середній вік хворих склав (42,6±5,5) років, кількість чоловіків – 44 (59 %), жінок – 30 (41 %). Усі пацієнти були поділені на дві групи: в першу увійшли ті, що почали курс реабілітації одразу після гострого періоду (10–14 доба), (n=49, середній вік (44,5±6,46) років), у другу – ті, яким розпочали реабілітацію пізніше (20–30 доба), (n=25, середній вік (38,8± 2,9) років). Результати. У пацієнтів першої групи спостерігали більш позитивну динаміку регресу симптоматики, ніж у другій групі хворих. Після завершення курсу реабілітації значне покращення симптомів спостерігали у 30 хворих (61,2 %) першої групи, на відміну від другої групи – 9 хворих (36,0 %) зі значним покращенням. Висновки. 1. Реабілітаційне лікування хворих на нейропатію лицевого нерва має бути комплексним, патогенетично обґрунтованим, із застосуванням різних методів і засобів, з активною участю пацієнтів. 2. Лікувально-реабілітаційний комплекс створюється для кожного пацієнта індивідуально, залежно від вираження неврологічних розладів і динаміки відновлювальних процесів. 3. Комплексні лікувально-реабілітаційні заходи ефективніші при проведенні їх у ранній термін, одразу після закінчення гострого періоду захворювання.

Нейропатия лицевого нерва (НЛН) встречается чаще всего среди патологий черепных нервов. НЛН приводит к ухудшению качества жизни, к длительной временной нетрудоспособности. Сегодня вопросы диагностики, лечения, реабилитации и профилактики поражений НЛН остаются недостаточно изученными. Цель – оценить еффективность комплексных лечебных мероприятий и их влияние на динамику восстановительных процессов у больных нейропатией лицевого нерва в зависимости от срока начала реабилитации. Материал и методы. Нами было проведено комплексное реабилитационное лечение 74 пациентов с НЛН. Средний возраст больных – (42,6±5,5) лет, количество мужчин – 44 (59,5 %), женщин – 30 (40,5 %). Все пациенты были поделены на две группы: в первую вошли те, кто начал курс реабилитации сразу после острого периода (10–14 сутки), (n=49, средний возраст (44,5±6,46) лет), во вторую – начавшие реабилитацию позже (20–30 сутки), (n=25, средний возраст 38,8±2,9 лет). Результаты. У пациентов первой группы наблюдалась более положительная динамика регресса симптоматики, чем во второй группе больных. После завершения курса реабилитации значительное улучшение симптомов наблюдалось у 30 больных (61,2 %) первой группы, в отличие от второй группы больных – 9 больных (36,0 %) со значительным улучшением. Выводы. 1. Реабилитационное лечение больных нейропатией лицевого нерва должно быть комплексным, патогенетически обоснованным, с применением различных методов и средств, с активным участием пациентов. 2. Лечебно-реабилитационный комплекс создается для каждого пациента индивидуально, в зависимости от выраженности неврологических расстройств и динамики восстановительных процессов. 3. Комплексные лечебно-реабилитационные мероприятия более эффективны при проведении их в ранние сроки, сразу после окончания острого периода заболевания.

Facial nerve neuropathy (FNN) is one of the most common pathology of the cranial nerves. Facial nerve neuropathy leads to a deterioration in quality of life, which manifests itself in the form of prolonged temporary disability. Meanwhile, the issues of diagnosis, treatment, rehabilitation and prevention of facial nerve neuropathy lesions remain insufficiently studied today. The aim – to evaluate the effectiveness of complex therapeutic measures on the dynamics of recovery processes in patients with facial nerve neuropathy depending on the date of onset of rehabilitation. Material and Methods. We carried out complex rehabilitation treatment for 74 patients with FNN. The average age of patients is 42.6±5.5, the number of men – 44 (59.5 %), women – 30 (40.5 %). Patients were divided into two groups: the first – those who began rehabilitation immediately after the acute period (10–14 days), (n=49, average age 44.5±6.46). The second group included 25 patients (average age 38.8±2.9), who began rehabilitation later (20–30 days). Results. Patients in the first group had a more positive dynamics of regression of symptoms than in the second group of patients. After completion of the rehabilitation course, a significant improvement in symptoms was observed in 30 patients (61.2 %) of the first group, in contrast to the second group of patients – 9 patients (36.0 %) with a significant improvement. Conclusions: 1) Rehabilitation treatment of patients with facial nerve neuropathy should be comprehensive, pathogenetically sound with the use of various methods and tools, with the active participation of patients. 2) Therapeutic – rehabilitation complex created for each patient individually depending on the severity of neurological disorders and the dynamics of recovery processes. 3) Comprehensive treatment and rehabilitation measures are more effective when they were carried out at an early stage, immediately after the end of the acute period of the disease.