Аналіз інформативності сироваткової концентрації феритину у визначенні прогнозу перебігу та виходу гострого періоду спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу

Abstract

Мета роботи – оцінити інформативність сироваткової концентрації феритину у визначенні індивідуального ризику раннього клініко-неврологічного погіршення та прогнозуванні виходу гострого періоду спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу (ССВМК) на тлі консервативної терапії. Матеріал і методи. Проведено проспективне когортне порівняльне дослідження 88 пацієнтів у гострому періоді ССВМК на тлі консервативної терапії. Оцінку рівня неврологічного дефіциту здійснювали за шкалою коми Full Outline of Unresponsiveness та National Institute of Health Stroke Scale (NIHSS). Візуалізацію церебральних структур здійснювали методом комп’ютерної томографії. Впродовж 24 годин з моменту госпіталізації визначали вміст феритину та заліза в сироватці крові, загальну залізозв’язувальну здатність сироватки із наступним розрахунком коефіцієнта сатурації трансферину. Комбінованими клінічними кінцевими точками були раннє клініко-неврологічне погіршення (РКНП) та несприятливий вихід гострого періоду ССВМК у вигляді значення 4–6 балів за модифікованою шкалою Ренкіна на 21 добу захворювання. Статистичну обробку результатів здійснювали інструментами логістичного регресійного аналізу, ROC-аналізу, кореляційного аналізу. Результати. Пацієнти з несприятливими варіантами перебігу та виходу гострого періоду ССВМК мали вищу сироваткову концентрацію феритину в першу добу з моменту госпіталізації, при цьому даний показник прямо корелював із тяжкістю ураження церебральних структур. Установлено, що оцінка вмісту феритину в сироватці крові разом із нейровізуалізаційними показниками (вираженість латеральної дислокації серединних структур мозку, обсяг вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу) у складі розробленої мультипредикторної логістичної регресійної моделі дозволяє прогнозувати РКНП із точністю 89,8 % (AUC±SE [95 % ДІ] = 0,94±0,03 [0,86– 0,98], р<0,0001). Також розроблено високочутливу мультипредикторну логістичну регресійну модель, яка інтегрує прогностичну цінність сироваткової концентрації феритину з інформативністю клініко-нейровізуалізаційних показників (сумарний бал за NIHSS, обсяг вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу) і дозволяє визначати індивідуальний ризик несприятливого виходу гострого періоду ССВМК на тлі консервативної терапії з точністю 87,5 % (AUC±SE [95 % ДІ] = 0,95±0,02 [0,89–0,99], р<0,0001). Цель – оценить информативность сывороточной концентрации ферритина в определении индивидуального риска раннего клинико-неврологического ухудшения и прогнозировании исхода острого периода спонтанного супратенториального внутримозгового кровоизлияния (ССВМК) на фоне консервативной терапии. Материал и методы. Проведено проспективное когортное сравнительное исследование 88 пациентов в остром периоде ССВМК на фоне консервативной терапии. Оценку уровня неврологического дефицита осуществляли по шкале комы Full Outline of Unresponsiveness и National Institute of Health Stroke Scale (NIHSS). Визуализацию церебральных структур осуществляли методом компьютерной томографии. В течение 24 часов с момента госпитализации определяли содержание ферритина и железа в сыворотке крови, общую железосвязывающую способность сыворотки с последующим расчетом коэффициента сатурации трансферрина. Комбинированными клиническими конечными точками выступали раннее клинико-неврологическое ухудшение (РКНУ) и неблагоприятный исход острого периода ССВМК в форме значения 4–6 баллов по модифицированной шкале Рэнкина на 21 сутки заболевания. Статистическая обработка результатов осуществлялась инструментами логистического регрессионного анализа, ROC-анализа, корреляционного анализа. Результаты. Пациенты с неблагоприятными вариантами течения и исхода острого периода ССВМК отличались более высоким содержанием ферритина в первые сутки с момента госпитализации, при этом данный показатель прямо коррелировал с тяжестью поражения церебральных структур. Установлено, что оценка содержания ферритина в сыворотке крови вместе с нейровизуализационными показателями (выраженность латеральной дислокации срединных структур мозга, объем вторичного внутрижелудочкового кровоизлияния) в составе разработанной мультипредикторной логистической регрессионной модели позволяет прогнозировать РКНУ с точностью 89,8 % (AUC±SE [95 % ДИ] = 0,94±0,03 [0,86–0,98], р<0,0001). Также разработана высокочувствительная Огляди літератури, оригінальні дослідження, погляд на проблему, випадок з практики, короткі повідомлення мультипредикторная логистическая регрессионная модель, которая интегрирует прогностическую ценность сывороточной концентрации ферритина с информативностью клинико-нейровизуализационных показателей (суммарный балл по NIHSS, объем вторичного внутрижелудочкового кровоизлияния) и позволяет определять индивидуальный риск неблагоприятного исхода острого периода ССВМК на фоне консервативной терапии с точностью 87,5 % (AUC±SE [95 % ДИ] = 0,95±0,02 [0,89–0,99], р<0,0001). Выводы. Содержание ферритина в сыворотке крови больных спонтанным супратенториальным внутримозговым кровоизлиянием является информативным дополнительным показателем для верификации краткосрочного прогноза на фоне консервативной терапии. Тo evaluate the informativeness of serum ferritin concentration in determination of individual risk of early clinical neurological deterioration and acute period outcome prognosis of spontaneous supratentorial intracerebral hemorrhage (SSIСH) on the ground of conservative therapy. Material and Methods. Prospective cohort comparative study of 88 patients in the acute period of SSIH on the ground of conservative treatment was performed. Neurological deficit evaluation was made by using Full Outline of Unresponsiveness scale and National Institute of Health Stroke Scale (NIHSS). Brain structures visualization was made by computed tomography. During 24h hours from admission serum ferritin and iron levels, total iron-binding capacity and transferrin saturation ratio calculation was done. Early neurological deterioration (END) and unfavorable acute period SSIСH outcome as grading 4-6 scores by modified Rankine scale on the 21st day of the disease were chosen as clinical combined end points. Statistical processing was performed with logistic regression analysis, ROC-analysis and correlation analysis. Results. The patients with unfavorable variants of SSIСH acute period course and outcome were characterized with higher serum ferritin level in the 1st day from admission, thus that parameter was directly associated with brain structures injury severity. It was detected that evaluation of serum ferritin levels together with neurovisualization parameters (severity of midline shift, secondary intraventricular hemorrhage volume) as part of elaborated multipredictive logistic regression model gives the opportunity to predict END with high accuracy 89,8 % (AUC±SE [95 % CI] = 0,94±0,03 [0,86–0,98], р<0,0001). A highly sensitive multipredictive logistic regression model was also developed that incorporated prognostic value of serum ferritin concentration with clinical and neurovisualization parameters (NIHSS score, secondary intraventricular hemorrhage volume). It helps to identify individual risk of unfavorable acute period SSIСH outcome on the ground of conservative management with accuracy 87,5 % (AUC±SE [95 % CI] = 0,95±0,02 [0,89–0,99], р<0,0001). Conclusions. Serum ferritin concentration in patients with SSICH is an informative additional parameter for shortterm prognosis verification on the background of conservative therapy.